Активізація читацького мислення:

1.Прочитати уривок, який найбільше сподобався, вразив. Пояснити свій вибір.

2.Знайти і прочитати слова, в яких міститься головна думка твору. Пояснити свій вибір.

3.Поділити текст на логічно завершені частини і поставити до них запитання (про Найголовніше в цій частині).

4.Знайти в тексті роздуми, міркування, описи, прочитати. Довести правильність свого вибору.

Вправа «чиста дошка»

На дошці записати запитання за змістом біографії. Після відповідей дітей на певне питання, стирати його з дошки, доки дошка не стане чистою.

Питання можуть бути такими:

• Хто обороняв Київ від ворогів?

• Які землі об’єднала Київська Русь ?

• Хто з князів рушив у похід на Дунай?

• Яка загроза виникла у жителів міста?

• Хто містянам запропонував свою допомогу?

• Як юнак перехитрив чужинців?

• Чому наші воїни виявилися сильнішими за печенігів?

• І т.д.

Прийом «питання - відповідь»

Клас поділити на групи. Усім дати однакове завдання:

• уважно прочитати текст;

• визначити головну думку;

• скласти план до тексту;

• підготувати питання для іншої групи.

Це змагання на краще питання та кращу відповідь (точнішу, повнішу, розумнішу та ін..)

Який високий зміст закладений в одному короткому слові – Батьківщина. І для кожної людини це слово містить у собі щось своє, особисте, особливе й щось загальне, більш значне. Думаючи про батьківщину, ми думаємо про ту велику, прекрасну країну, у якій народилися, зв’язуємо поняття батьківщини зі складною й цікавою, насиченою й іноді трагічною історією рідної землі. Ми почуваємо гордість тому, що є частиною цієї країни, частиною цього великого миру. Любов до батьківщини нам прищеплюють із дитинства – батьки, вихователі, учителі

З покоління у покоління передаються оповідання про найважливіші події, видатні особистості, про їхні подвиги й великі справи. Тому, думаючи про батьківщину, ми думаємо й про героїв минулого й сьогодення, і про відомих письменників, поетів, музикантах, художниках. Все це – наша історія, все це – наша Батьківщина.

Володимир великий

М абуть, жодна історична особа нашої давньої історії не була так високо шанована за життя й не була такою популярною у наступних поколінь, як Володимир Святославич. Уже відтоді, як князь сів на престол київський, вся його діяльність була спрямована на зміцнення внутрішнього та зовнішнього становища держави.

Весь час свого правління Володимир Святославич вів уперту боротьбу з печенігами. В ті часи захист земель від зазіхань сусідів був головною турботою держави, що шанувалось у народі як вища княжа доброчинність.

Та найголовнішим досягненням Володимира було, без сумніву, впровадження у 988 році на неозорих землях Київської Русі християнства як офіційної державної релігії. Цим актом Русь остаточно визначила своє місце в Європі. Значно розширилися її економічні та культурні зв’язки з багатьма європейськими країнами. А в самій Русі бурхливу розвивалися писемність, література, архітектура.

Крім Візантії, Київська Русь тоді підтримувала відносини з Німеччиною, Римом, Польщею, Чехією, скандинавськими країнами, що свідчило про її великий міжнародний авторитет.