Тема 9. Збройні конфлікти й міжнародне право

Необхідно показати яку роль відіграє міжнародне право під час збройних конфліктів. Для цього треба розглянути поняття та джерела права збройних конфліктів, його зміст, а також визначити види збройних конфліктів.

При розгляді питання щодо початку війни і його правових наслідків слід звернути увагу на наступні поняття: оголошення війни, просторова сфера збройного конфлікту, ведення морської війни, правовий статус учасників збройного конфлікту, нейтралітет у війні, демілітаризовані і нейтралізовані території, правовий режим поранених, хворих та військовополонених і правовий режим воєнної окупації, а також на захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів.

Особливо треба звернути увагу на питання про обмеження засобів і методів ведення війни. Треба розглянути еволюцію виникнення відповідних правил, поняття засобів та методів ведення війни і перелічити ті з них які заборонені для застосування міжнародним правом під час ведення війни.

При розгляді останнього питання обов’язково треба звернути увагу на припинення воєнних дій шляхом укладання перемир’я та капітуляції, на правові наслідки припинення стану війни та на роль міжнародного договору в процесах правового закріплення припинення стану війни.

План

1. Міжнародне право в період збройних конфліктів.

2. Початок війни і його правові наслідки.

3. Обмеження засобів і методів ведення війни.

4. Закінчення війни і його міжнародно-правові наслідки.

Література

1. Арцибасов И.Н., Егоров С.А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М.: Международные отношения, 1989.

2. Белый И.Ю. Международное преследование за военные преступления: Правовые и процессуальные аспекты. – М.: Юркнига, 2004.

3. Калугин В.И., Павлова Л.В., Лисенко И.В. Международное гуманитарное право: Учебное пособие. – Минск: Тесей. 1999.

4. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1992. – Т.6: Отрасли международного права.

5. Международное право в период вооруженных конфликтов // Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.:ЦПЛ, 2003.

6. Тиунов О.И. Международное гуманитарное право. Учебник для вузов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М, 1999.

7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.

8. Капто А.С., Серебрянников В.Р. К вопросу о ликвидации причин войн и вооруженных конфликтов // Социально-гуманитарные знания. – 2001. – №2. – С. 245-261.

9. Романов Д.К. Международное гуманитарное право: понятие, содержание и основные институты // Международное публичное и частное право. – 2004. – №6. – С. 33-35.

10. Ярмакі В.Х. Проблеми дотримання зобов’язань державами у сфері міжнародного гуманітарного права // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – №2. – С. 78-83.

Тема 10. Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю

Інтернаціоналізація суспільства та породжена нею інтернаціоналізація кримінальної злочинності зі всією гостротою ставлять питання про необхідність об’єднати зусилля для боротьби з міжнародною злочинністю.

Аналізуючи передумови міжнародної співпраці в боротьбі зі злочинністю, слід чітко визначити завдання, які держави вирішують у процесі такої співпраці.

На цей час координація співпраці держав у боротьбі з міжнародною злочинністю здійснюється в межах міжнародних організацій як універсального, так і регіонального характеру.

Боротьба зі злочинністю є одним із аспектів практичної діяльності ООН. Необхідно охарактеризувати роботу в цій галузі ЕКОСОР, Секретаріату, Конгресу ООН та Комітету ООН з попередження злочинності.

Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) провадить практичну роботу по боротьбі зі злочинністю. Кількістю держав-членів Інтерпол поступається тільки ООН. При написанні контрольної роботи необхідно розкрити структуру Інтерполу, вказати його цілі та завдання, основні напрямки діяльності.

Україна — член Інтерполу. Проаналізувавши Положення про Національне центральне бюро Інтерполу, слід розкрити основні напрямки співпраці нашої держави з цією міжнародною організацією.

План

1. Міжнародна співпраця в боротьбі зі злочинністю: переду­мови, завдання та правовий механізм.

2. Діяльність Інтерполу в боротьбі з міжнародною злочинні­стю: історія створення, статут, цілі та завдання.

3. Україна та Інтерпол.

Література

1. Бельсон Я.М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью. – М.: Наука, 1989.

2. Бородин С.В., Ляхов Е.Г. Международное сотрудничество в борьбе с уголовной преступностью. – М: Международные отношения, 1983.

3. Дайчман Йосиф. Интерпол: Всемирная система борьбы с преступностью. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

4. Карпец И.И. Международная преступность. - М.: Наука, 1988.

5. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1992. – Т.6: Отрасли международного права.

6. Меркушин В.В. Борьба с транснациональной организованной преступностью. – Минск: Амалфея, 2003.

7. Овчинский В.С. Интерпол в вопросах и ответах. – М.: ИНФРА-М, 2001.

8. Родионов К.С. Интерпол: вчера, сегодня. завтра. – М.: Международные отношения, 1990.

9. Самарин В.И. Интерпол. Международная организация уголовной полиции. – СПб: Питер, 2004.

10. Уголовная юстиция: проблеми международного сотрудничества.-М.: БЕК, 1995.

11. Про вступ України до Інтерполу: Постанова Кабінету Міністрів України №555 від 30 вересня 1992 року // Урядовий кур’єр. – 1992. – №42-43.

12. Про Національне центральне бюро Інтерполу: Постанова Кабінету Міністрів України № 220 від 25.03.93. // ЗП Уряду України. – 1994. – №2. – Ст.25.

13. Про затвердження Інструкції про порядок використання пра­воохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів // Офіційний вісник України. – 1997. – № 9. – С. 77-125.

14. Мацко А. Правові та організаційні аспекти діяльності Інтерполу в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – №7. – С. 80-89.

15. Мельник П. В Інтерполі ми вже не новачки // Політика і час. – 1996. – №10. – С. 21-25.

16. Филатов В.П. Интерпол – международная организация криминальной полиции // Московский журнал международного права. – 1997. – №3. – С. 34-41.