Тема 5. Відповідальність у міжнародному праві

Необхідно показати, яке значення для функціонування сучасного міжнародного права має інститут відповідальності, зазначити основи його виникнення, цілі, принципи, поняття відповідальності. В аспекті даної роботи треба звернути увагу на поняття міжнародного правопорушення, його ознаки та класифікацію, а також провести чітку грань між різними міжнародними правопорушеннями ( міжнародний злочин та злочин міжнародного характеру).

Визначити суб’єктів міжнародно-правової відповідальності та підстави настання міжнародно-правової відповідальності (юридичні та фактичні).

Розглядаючи види та форми міжнародно-правової відповідальності, слід відрізняти політичну та матеріальну відповідальність, звернути увагу на поняття міжнародно-правових санкцій, та дати визначення термінам „санкція”, „репарація”, „реституція”, „субституція”, „реторсія”, „репресалії”, „сатисфакція”, „ресторації”.

Особливо треба звернути увагу на відповідальність за правомірну діяльність держав та міжнародних організацій, а також на обставини, що виключають міжнародно-правову відповідальність.

При розгляді питання про міжнародну кримінальну відповідальність фізичних осіб необхідно звернутися до Статуту Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі 1946 р., Конвенції про незастосування строку давності до військових злочинів проти людства 1968 р. Слід з'ясувати, в чому полягає особливість відповідальності фізичних осіб за агресію, геноцид, апартеїд, расову дискримінацію в порівнянні з відповідальністю за злочини міжнародного характеру.

План

1.Поняття міжнародно-правової відповідальності.

2.Класифікація міжнародних правопорушень.

3.Види та форми міжнародно-правової відповідальності.

4.Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів.

Література

1. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародно-правова відповідальність // Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002.

2. Василенко В. А. Международно-правовые санкции. – К.: Вища школа, 1982.

3. Василенко В.А. Ответственность государства за международные правонарушения. – К.: Вища школа. 1976.

4. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников ( экстрадации ) в современном международном праве. - М.: Современная экономика и право, 2003.

5. Вышинский М.П. Юг Африки: Апартеид. Геноцид. Агрессия. – М.: Юридическая литература, 1988.

6. Костенко Н.И. Международный уголовный суд. – М.: Приор, 2002.

7. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1990. – Т.3: Основные институты международного права.

8. Международное право в документах / Сост. Н.Т. Блатова. -М.: Юрид. лит., 1982. - С. 335-355; 377-415; 824-836.

9. Панов В.П. Международное уголовное право : Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1997.

10. Антонович М.М. Поняття міжнародного-протиправного діяння держави та злочину за міжнародним правом: порівняльний аспект // Наукові записки, с. Юридичні науки. – 2002. – №20. – С. 28-32.

11. Блажевич Ю. Деякі аспекти історичного розвитку інституту відповідальності за міжнародні правопорушення // Підприємство, господарство і право. – 2002. – №5. – С. 59-62.

12. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби зі злочинами міжнародного характеру // Підприємство, господарство і право. – 2002. – №12. – С. 101-103.

13. Лукашук И.И. Концепция права международной ответственности // Государство и право. – 2003. – №4. – С.79-87.

14. Лукашук И.И. Обстоятельства исключающие международную противоправность // Право и политика. – 2002. – №9. – С. 90-109.

15. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.