Тема 3. Ратифікація міжнародних договорів

Міжнародний договір на цей час є загальновизнаним джерелом міжнародного права. Починати роботу слід з розкриття поняття міжнародного договору. Необхідно визначити учасників міжнародних договорів, види міжнародних договорів залежно від кола їх учасників та об'єктів. Для цього обов’язково треба ознайомитися з положеннями наступних міжнародних конвенцій: Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 року, Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 року.

Укладання міжнародних договорів — це процес, що складається з ряду послідовних стадій, кожну з яких треба коротко охарактеризувати. Треба розглянути: поняття повноважень і право виконання дій без спеціальних повноважень; стадію підготовки й прийняття тексту договору; надання згоди на обов’язковість договору. Обов’язково треба звернути увагу на наступні терміни: автентичність, парафування, підписання ad referendum, правила альтернату, промульгація. Розкриваючи поняття ратифікації міжнародного договору, необхідно звернути увагу на те, що вона втілюється у двох актах: міжнародному (ратифікаційній грамоті) та внутрішньодержавному нормативному акті (законі, указі й ін.), які відповідають двом основним функціям ратифікації: міжнародній і внутрішньодержавній.

Необхідно пояснити значення офіційного опублікування міжнародних договорів і їх реєстрації у Секретаріаті ООН відповідно до положень ст.102 Статуту ООН. Вказати на підстави та наслідки припинення договору (неправомірні та правомірні) та призупинення його дії.

Ратифікація — остаточне затвердження договору державою. Міжнародне право не встановлює, які міжнародні договори підлягають ратифікації. Це визначається як умовами договору, так і внутрішнім правом. Тому для з'ясування даного питання необхідно звернутися до Конституції України, Регламенту Верховної Ради України, Законів України „Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р. та „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р.

План

1. Визначення міжнародного договору.

2. Стадії укладання міжнародного договору.

3. Припинення і призупинення дії договорів.

4. Національне законодавство України про ратифікацію міжнародних договорів.

Література

1. Талалаев А.Н. Право международных договоров: общие вопросы. – М.: Международные отношения.1980.

2. Талалаев А.Н. Право международных договоров: Действие и применение договоров. – М.: Международные отношения. 1985.

3. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1990. – Т.4: Отрасли международного права.

4. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

5. Україна в міжнародно-правових відносинах: Кн. 1. - К.: Юрінком, 1996.

6. Венская конвенція о праве международных договоров 1969 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003.

7. Венская конвенция о праве договоров между государствами и международнимы организациями или между международными организациями 1986 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003.

8. Колосов Ю.М. Два измерения института ратификации // Московский журнал международного права. – 2004. – №1. – С. 143-147.

9. Лукашук И.И. Международные договора должны соблюдаться // Международное публичное и частное право. – 2004. – №4. – С. 3-16.

10. Шепель А. Застереження до міжнародних договорів // Право України. – 1997. – № 10. – С. 60-64.

11. Шульга С.В. Сравнительный анализ Венских Конвенций 1969-1986 годов // Международное публичное и частное право. – 2001. – №2. – С. 76-78.