IV. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на уроці?

— Що розповісте вдома батькам?

Тема. Навчайтеся бути уважними до слова. Вживання в тексті засобів художньої виразності. За С.Козловським «Дозвольте з вами посутінкувати». (с.29-32

Мета: вчити учнів бути уважними до слова; сприяти збільшенню лексичного запасу першокласників, поглибленню логіки міркувань під час аналізу тексту; виховувати ввічливість.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Мовленнєва розминка

1) Робота над скоромовкою.

На ріці серед мілин

Збудував собі лин млин,

Гріло сонце мілину,

І дрімалося лину

У млині на мілині.

А як млин?

А млин як млин:

Теж дрімав серед мілин.

А. Заєць

2) Робота над чистомовкою.

Че-че-че — бабуся калачі пече.

Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.

Чі-чі-чі — їж, будь ласка, калачі.

2. Читання текстів С. Цушко «Комп'ютернята» та Т. Петровської «Молоко»

III. Робота за «Читанкою» (с. 29-32)

1. Опрацювання тексту С. Козлова «Дозвольте з вами посутінкувати...»

1) Читання першої частини тексту вчителем.

— Де сиділи ведмедик та їжачок?

— Хто до них прийшов?

— Що означає посутінкувати?

— Як поводився заєць?

2) Словникова робота.

Заволав — голосно закричав.

Ніяково — незручно, не по собі.

Опускаються сутінки — вечоріє, темніє.

Сутінки згущувалися — стає темно.

3). Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне дочитування другої частини казки учнями.

— Чому ведмедику було незручно перед їжачком за зайця?

— Що ведмедик зробив неправильно?

4) Читання третьої частини казки учнями вголос.

— Чи можна сказати, що заєць вихований? Яким він був спочатку?

5) Вчимося бути уважними до слова.

— Повторіть слова зайця

Робота за ілюстрацією

— Розгляньте малюнок. Як ви розумієте слова «Заєць намолов сім мішків гречаної вовни»? (Говорив нісенітницю.)

Фізкультхвилинка

2. Гра «Читає Незнайко»

Їжачок дивився, як швидко (повільно) опускаються сутінки, як заволікає низини туман, і майже не слухав ведмедя (зайця).

Ведмедикові було соромно (ніяково) перед їжачком, що заєць намолов сім мішків гречаної вовни, а тепер ще співає (завиває) пісню.

Але ведмедик не знав, як бути, і тому закричав (заволав) разом із зайцем.

Стало геть темно, і над гілками (верхівками) сосон (ялинок) зринула золота скибка (долька) місяця.