Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вступна бесіда про звірів.

— Діти, яких звірів ви знаєте?

— Чи можна звіром назвати кішку? корову? коня? Чому? (Бо це свійські тварини).

— Яких же тварин ми називаємо звірами? (Звірами називає­мо диких тварин).

2. Повідомлення теми уроку.

ІІ. Робота за зошитом.

1. Формування аудіативних умінь (завдання 1, 2).

Перед читанням вірша вчитель повідомляє мету його прослуховування — запам'ятати, про яких звірів згадується в тексті.

Якщо учням важко запам'ятати всіх звірів з одного прослуховування, вірні можна прочитати вдруге.

2. Спостереження за словниковим багатством віршованого тексту.

Учитель читає вірш частинами, ставлячи перед школярами завдання повторити, як поетеса називає мишку (гострозубка), зайчика (куций хвіст) і т.п.

— Як ви думаєте, чому автор використовує слова гострозуб­ка, куций хвіст, тепла шубка та ін.? (Щоб передати ознаки, властиві кожному звіру).

3. Робота над словами — назвами ознак (завдання 4, 5). Спочатку діти відгадують звіра за його ознаками. Потім добирають слова — ознаки лисиці.

►► Фізкультхвилинка

4. Збагачення мовлення учнів порівняннями (завдання 6). Учні колективно будують словосполучення-порівняння.

5. Бесіда про власні спогади дітей (завдання 7).

— Яких звірів ви бачили живими? Де це було?

6. Складання речення на основі спогадів і побудова його схеми.

Цю роботу вчитель може запропонувати учням виконати са­мостійно. Окремим дітям, за потреби, доцільно надати індивіду­альну допомогу.

►► Фізкультхвилинка

7. Складання розповіді за запитаннями (завдання 8).

Про 1-2 зображених на малюнках звірів учні складають розповідь колективно під керівництвом учителя: педагог зачитує запитання, діти формулюють відповіді. При цьому вчи­тель контролює правильність побудови речень, їх повноту, ви­користання слів — назв ознак, логічну послідовність речень та їх взаємозв'язок. Учні мають створити розповідь, а не окремі ре­чення — відповіді на запитання.

Після колективної роботи школярам дається час для підготовки аналогічної розповіді про іншого звіра (за власним вибором). Потім заслуховуються складені тексти.

Учитель повинен прагнути вислухати якомога більшу кількість учнів.

ІІІ. Підсумок уроку.

— Про яких тварин сьогодні говорили?

— Чому їх називають звірами?

— Як слід до них ставитися?

ТЕМА. Назви птахів.

МЕТА. Активізувати словниковий запас учнів з теми «Пта­хи»; навчати виділяти суттєві ознаки предметів, складати загад­ки, будувати речення та їх схеми; розвивати логічне мислення; виховувати інтерес до природи, спостережливість, турботливе ставлення до птахів.

ОБЛАДНАННЯ: малюнки із зображенням птахів.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вступна бесіда.

— Діти, сьогодні ми будемо говорити про наших пернатих друзів. Як ви розумієте значення словосполучення пернаті друзі?

Під час бесіди учні з'ясовують, чому птахів називають дру­зями, чим вони відрізняються від інших тварин. Учитель під­водить школярів до визначення: птах— це тварина, яка має вкрите пір'ям тіло, дзьоб і крила.

ІІ. ПОВІДОМЛЕНІІЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Відгадування загадок (завдання 1).

Учитель або учні, які добре читають, читають загадки про птахів. Учні класу відгадують їх. Доцільно запитати в дітей, які слова в загадці підказали, що саме про цього птаха йдеться. Наприклад, у другій загадці слова «за вікном гніздо будує» до­помогли з'ясувати, що це ластівка, бо швидко літати, мошок по­їдати та в нас не зимувати можуть й інші птахи.

2. Робота за ілюстраціями птахів (завдання 3, 4). Учні розглядають малюнки, читають підписи під ними.

— Діти, подумайте, яка найважливіша ознака відрізняє кож­ну пташку на малюнку від інших.

Таких ознак може бути одна {у синички жовті груди) або кілька (у лебедя довга шия, розкішне біле пір'я).

— Розкажіть, чи доводилося вам бачити цих птахів? Де? Коли?

3. Робота за «Тематичним словничком» (с. 44).

Учитель пропонує учням зачитати назви птахів, що почина­ються з літери «г», потім ті, які починаються з букви «с», «ж», «л» і т.п.

►► Фізкультхвилинка

4. Гра «Здогадайся» (завдання 5).

Учні називають пташок, які цвірінькають, курличуть, тьох­кають і т.д.

5. Складання речень (завдання 6).

Школярі усно складають речення про пташок. Учитель удо­сконалює, спонукає поширювати їх.

Потім кожний школяр будує в зошиті схему того речення, яке йому найбільше сподобалось.

►► Фізкультхвилинка

6. Складання загадок про птахів (завдання 7).

Учитель нагадує, що в загадці треба сказати про різні прик­мети птаха, але обов'язково назвати таку, що відрізняє його від інших птахів.

Загадки можна складати колективно, похвалити слід того учня, який назвав найістотнішу ознаку пташки.

ІV. Підсумок уроку.

— Про кого ми сьогодні говорили?

— Які ознаки відрізняють птахів від інших тварин? ' — Чим відрізняються птахи між собою?

— Назвіть характерну ознаку ластівки, синички, дятла, го­робця, зозулі.

ТЕМА. Тематична група слів «Пори року».

МЕТА. Ознайомити учнів з поділом року на чотири пори; сформувати уявлення про послідовність пір року та їх харак­терні ознаки; учити спостерігати за роллю в тексті слів — назв ознак та формувати вміння використовувати їх у власному мов­ленні; учити будувати невеликі розповіді за малюнком, доби­рати назви до малюнків; розвивати уважне ставлення до слова; виховувати інтерес до уроків розвитку мовлення, прагнення висловлюватися.

ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації пір року.