Хід уроку

I. Повторення вивченого матеріалу.

1. Розвиток в учнів орфоепічних умінь.

Артикуляційна хвилинка (на дошці написані літери н, в, м, т, р):

єн-єв-єм-єт-єр

їн-їв-їм-їт-їр

ян-яв-ям-ят-яр

юн-юв-юм-ют-юр

2. Із запропонованих букв виділити слова і «зібрати» їх у речення. Надіваєбабусяокуляриічитає.

3. Звуко-буквений аналіз слова «бабуся»

4. Робота над розворотом «Букваря» (с. 154-155).

5. Вступне слово вчителя («Букварі» закриті).

— Сьогодні ми з вами почитаємо цікавий вірш про єнота, а також казку про цих звірят.

II. Читання. Слухання-розуміння.

1. Читання слів, спостереження за їх написанням: «ноти», «єноти», «є ноти».

2. Читання вчителем вірша А. Камінчука «Єноти».

3. Читання вірша учнями.

III. Читання. Слухання-розуміння.

1. Робота з казкою Л. Муур «Малий Єнот і Той, що сидить у ставку».

• Вступне слово вчителя («Букварі» закриті).

— Сьогодні ми з вами почитаємо цікаву казку про Єнота, дізнаємо­ся, кого боявся маленький Єнот і що допомогло йому позбавитися страху. У казці зустрінеться слово «дикобраз» — це велика тварина-гризун, із темно-бурою жорсткою щетиною і твердими голками, як у їжака.

2. Читання вчителем казки, передбачення змісту за допомогою ма­люнків.

3. Бесіда за змістом казки.

— Куди ішов Єнот, кого він злякався? (Ішов ловити раків, але зля­кався свого відображення у воді).

— Як мама допомогла Єноту? Що він зрозумів, коли зробив усе так, як порадила мама. (Усміхнись, тобі у відповідь теж усміхнуться. Світ стане добрішим від усмішок).

— Прочитайте слова (с. 155) і початок казки (розмову Єнота з Кроликом). Поміркуйте, хто ж то такий страшний сидить у ставку.

— Розгляньте малюнок. Хто всміха­ється Єноту?

— Прочитайте казку вголос

— Як ви думагтг,з ким тепер буде дружити Єнот?

— Придумайте початок і закінчення казки, а потім послухаіітг, як: про пригоди Єнота розповіла автор

— Виведення основної думки: добро добром повертається (пригадає­мо ланцюжок добра). Хто усміхається, тому й світ усміхається. Не все вирішується силою.

IV. Підсумок уроку.

— Чим цікаві слова «єноти», «є ноти»?

— Які звуки позначає в них буква є. Назвіть звуки в слові «синє».

Малий Єнот і Той, що сидить у ставку (Уривок)

— Ой, ти мене налякав! — сказав гладкий Кролик. Куди це ти йдеш, малий Єноте?

— Я йду до швидкого струмка, — сказав гордо малий Єнот. — Це по той бік ставка.

— О-о-о! — сказав Кролик, — А ти не боїшся ЙОГО?

— Кого мені боятися? — спитав Єнот.

— ТОГО, що сидить в ставку, — сказав Кролик. — А я його боюся!

— Ну, а я не боюся! — сказав Єнот і пішов далі.

І ось нарешті Єнот побачив велику колоду, що лежала впоперек ставка. «Тут мені треба перейти, — сказав сам собі Єнот. — А там, на то­му боці, я ловитиму раків».

Єнот почав переходити колодою на той бік ставка. Він був хороб­рий... та нащо зустрів він того Кролика! Йому не хотілося думати про ТОГО, що сидить у ставку, але він нічого не міг із собою вдіяти. Він зу­пинився і зазирнув. Хтось сидів у ставку! Це був ВІН! Сидів там і дивився на Єнота при місяці. Єнот і взнаки не дав, що злякався. Він пе­рекривив ТОГО, що сидів у ставку.

ТОЙ, що сидів у ставку, теж перекривив його. Та як перекривив! Єнот повернувся і дременув щодуху. Він промчав повз Кролика і біг, не зупиняючись, аж поки побачив старого Дикобраза.

— Що таке? Що таке? — запитав Дикобраз.

Єнот розказав йому, про ТОГО, що сидить у ставку.

— А ти візьми палицю. Вернися і покажи йому, що в тебе є велика палиця.

Єнотові хотілося принести раків. І він узяв палицю й рушив назад до ставка.

«Може, ВІН тим часом піщов собі?» — сказав Єнот сам до себе.

Ні. ВІН не пішов. ВІН, як і раніше, сидів у ставку.

Малий Єнот підняв велику палицю й посварився нею.

Але в ТОГО, що сидів у ставку, теж була палиця. Велика-превелика палиця! І ВІН посварився тією палицею на Єнота! Єнот упустив свою палицю й побіг. Удома він розповів мамі про ТОГО, що сидить у ставку.

— Ой, мамо! — сказав він, — мені так кортіло піти самому по раки! Мені так кортіло принести їх на вечерю!

— І ти принесеш! — сказала мама Єнотиха. — Вернися, моя крихіт­ко, але цього разу не перекривляй його, не бери палиці.

— Що ж я маю робити? — спитав Єнот.

— Тільки усміхнутися! — сказала мама Єнотиха. — Піди й усміхни­ся ТОМУ, що сидить у ставку.

— І більше нічого? — спитав Єнот. — Ти впевнена?

— Це все, — сказала мама. — Я певна. І ось Єнот знову підійшов до ставка.

«Може, ВІН, нарешті, пішов?» — сказав він сам до себе.

— Ні, не пішов! ВІН, як і раніше, сидів у ставку. Малий Єнот при­мусив себе зупинитися. Тоді примусив себе зазирнути у воду. Тоді примусив себе усміхнутися ТОМУ,'що сидів у ставку. І ТОЙ, що си­дів у ставку, усміхнувся у відповідь.

Малий Єнот так зрадів, що зареготав. І йому здалося, ніби ТОЙ, що сидів у ставку, теж регоче!

«Тепер ВІН буде зі мною дружити! — сказав сам собі Єнот. — Тепер я можу перейти на той бік!»

І він побіг колодою на той бік ставка.

Там, на березі швидкого струмка, Єнот заходився ловити раків. Скоро він наловив їх стільки, скільки міг донести. Цього разу Єнот помахав рукою ТОМУ, що сидів у ставку. ТОЙ, що сидів у ставку теж махав йому рукою.

Єнот біг додому щодуху. Ніколи ще ані він, ані його мама не їли та­ких смачних раків. Так сказала мама Єнотиха.

— Тепер я можу йти туди сам. Більше я не боюся ТОГО, що сидить уставку.

— Я знаю, — сказала мама Єнотиха.

— Він зовсім не поганий, ТОЙ, що сидить у ставку! — сказав Єнот.

— Я знаю, — сказала мама Єнотиха.

— Скажи мені, — попросив він, — а хто це сидить у ставку? Мама Єнотиха засміялася і все йому пояснила.

Тема. Закріплення звуків [ц] [ц¹], вивчення букви Ц. Формування аудіативних умінь за змістом вірша В.Слєпцова (с. 156). Звуко-буквені зіставлення. Аналітико-синтетичні види роботи із словами — назвами предметів, які намальовані у віночку. Розвиток мовлення за текстом Н.Бічуї (с. 157). Диференційований підхід у формуванні вмінь читати слова з буквою Ц.

Мета. Вивчити букву ц, розвивати в школярів- фонематичний слу мовлення, мислення; поповнити словниковий запас перин класників словами «жбурляв», «балкон»; формувати вмінп читати слова з буквою ц.

Обладнання: каса букв і буквосполучень, картки зі схемами слів, предметні малюнки.