Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Інститут психології і педагогіки

Педагогічний факультет

Кафедра теорії і методики виховання

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з “Теорії і методики виховання”

для студентів педагогічних спеціальностей

Викладач: Стельмашук Ж.Г.

Рівне -2014

УДК

ББК

Стельмашук Ж.Г. Методичні вказівки до виконання

курсових робіт з “Теорії і методики виховання”

для студентів педагогічних спеціальностей / Ж.Г. Стельмашук. – Рівне: РДГУ, 2014. – …… с.

Друкується за рішенням Науково-методичної комісії інституту педагогіки і психології Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № ….. від …….)

Рецензенти:

Стельмашук ЖГ..

​ РДГУ, 2014

Пояснювальна записка

Розбудова системи національної освіти України в умовах глобальної інформатизації і впровадження в усі сфери життя загальноєвропейських цінностей потребує підготовки нестандартно мислячих творчих особистостей, що здатні конструювати, оцінювати, раціоналізувати. Вирішення цієї проблеми багато в чому залежить від змісту і методики навчання майбутніх фахівців.

Формування майбутнього вчителя-фахівця неможливе без спеціальної підготовки до науково-дослідницької роботи, без оволодіння методикою навчально-дослідницької роботи в процесі вивчення вузівських дисциплін, саме на виконання цих завдань і спрямовано виконання студентами курсової роботи.

Курсова робота з “Теорії і методики виховання” – самостійне творче дослідження , присвячене актуальним питанням виховання, є однією із найважливіших форм навчально-дослідницької роботи і підготовки майбутніх педагогів до інноваційної педагогічної діяльності. Це один із видів навчальної роботи, в якій студенти повною мірою виявляють і розвивають свої творчі здібності, виконуючи дослідницьку програму з певної теми навчального матеріалу.

Курсова робота виконується паралельно з вивченням дисциплін “Педагогіка”, «Теорія і методика виховання» «Методика виховної роботи» і є науковим дослідженням, яке виконують студенти для виявлення обсягу і глибини здобутих протягом навчання теоретичних знань, а також оцінки вмінь їх застосування для розв’язання практичних завдань. При виконанні курсової роботи студент повинен виявити свої уміння працювати з науково-методичною та психолого-педагогічною літературою, систематизувати й аналізувати фактичний матеріал і самостійно творчо його осмислювати.

Методичні вказівки містять вимоги щодо підготовки та оформлення курсових робіт: зміст та послідовність етапів роботи над курсовою роботою; вимоги до змісту та оформлення списку використаних джерел; наведено правила цитування та посилання на використані джерела; подано критерії оцінювання та захисту курсової роботи.

Методичні вказівки призначено для студентів педагогічних спеціальностей, а також для викладачів з метою ефективного здійснення ними керівництвакурсовими роботами студентів.

Загальні методичні вказівки до виконання курсових робіт з “Теорії і методики виховання”

Курсова робота є видом самостійної і науково-дослідної діяльності студента. В процесі її виконання значно розширюється науково-теоретичний кругозір з обраної проблеми, розвиваються навички самостійного опрацювання літератури, вміння аналізувати і узагальнювати педагогічний досвід, засвоюється методика наукового дослідження, розвивається творчий потенціал студентів.

Етапи підготовки курсової роботи :

– вибір теми курсової роботи та її погодження з науковим керівником;

– робота над бібліографією – користування каталогами і науковою

літературою, статистичними та інструктивними матеріалами;

– складання плану (зміст) курсової роботи;

– написання вступу до курсової роботи;

– структуризація змісту роботи;

– розробка методики і виклад матеріалів курсової роботи;

– підготовка висновків;

– оформлення списку використаних джерел;

– редакційне оформлення курсової роботи відповідно до загальновстановлених вимог.

Роботу можна вважати завершеною після написання науковим

керівником рецензії та прилюдного захисту курсової роботи.

За структурою курсова робота складається з:

• вступу;

• двох-трьох розділів, які розбиваються на відповідну кількість параграфів;

• заключних висновків;

• списку літератури;

• додатків

Курсова робота відкривається титульним листом за зразком (див. додаток А)

На другій сторінці розташовується зміст. Це остаточно відредагований план курсової роботи з вказаними сторінками кожного розділу і параграфу в тексті. Зразок оформлення змісту роботи (див. Додаток Б)

ВСТУП

У вступі (приблизний обсяг 3-4 стор. машинопису): обґрунтовується актуальність теми (2-4 абзаци) – значущість, її наукове і практичне значення для педагогічної теорії і практики; по можливості вказуються державні документи які відображають актуальність обраної теми; аналізуються наукові джерела з даної теми; називаються прізвища науковців, що розробляли тему в педагогічній науці.

Визначається й аргументується об’єкт та предмет дослідження

Об'єкт дослідження – те, на що спрямований процес пізнання; це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і потребує вивчення. Необхідно знайти відповідь на питання: що розглядається?

Предмет - конкретний ракурс дослідження об'єкта, окремі сторони, властивості, якості об’єкта, що досліджується з певною метою; це той аспект, завдяки якому можна зрозуміти сутність об’єкта. Предметом дослідження можуть бути зміст, педагогічні умови, форми, методи виховання; шляхи вдосконалення виховної роботи, особистісні якості вихованця тощо.

Таким чином, об'єкт дослідження є більш широким поняттям, ніж його предмет. При цьому об'єкт повинен бути названим не безмежно широким, а так, щоб він був безпосередньо пов'язаним з предметом дослідження. Наприклад, об'єктом дослідження може бути процес морального виховання учнів в цілому, а предметом - тільки форми і методи морального виховання (частина процесу).

Мета роботи визначається чітко, передбачає з’ясування певного результату і те, яким його бажає отримати дослідник, вона має бути тісно пов’язана з темою роботи. Мета дослідження є авторською стратегією в отриманні нових знань про об’єкт та предмет дослідження. Починати формулювати мету можна з таких слів: «Вивчити...», «Визначити...», «З'ясувати...», «Встановити...» тощо, але слід пам’ятати, що мета має відображати що і яким чином досліджується. Як зазначається в матеріалах ВАКу, „предмет і мета дослідження повинні відповідати низці вимог: актуальність і відповідність соціальному замовленню; наукова новизна (не повторювати відоме); практична значущість”.

Мета, в свою чергу, поділяється на коло більш конкретних завдань дослідження (3-4).

Завдання дослідження – це етапи досягнення мети і, як правило, включають у себе такі складові:

• вивчення та аналіз теоретико-методологічних підходів щодо дослідження теми і на цій підставі з’ясування теоретичних питань із досліджуваної проблеми;

• поглиблене експериментальне вивчення практичного розв’язання зазначеної проблеми: виявлення її типового стану – важливих досягнень і типових недоліків, їх причин, основних здобутків передового педагогічного досвіду тощо;

• обґрунтування та розробку системи заходів, необхідних умов, методів, методик для розв’язання поставленої мети;

• розробку методичних рекомендацій для подальшого використання позитивних результатів дослідження в практиці роботи шкільних чи вищих навчальних закладів освіти .

Як правило, перші 2 завдання спрямовані на розв’язання теоретичних положень досліджуваної проблеми (розкриває предмет дослідження). Формулювання завдань може починатися словами розробити (обґрунтувати) теоретичні засади (вказується чого), з’ясувати статус певних категорій тощо, визначити поняття (називається об’єкт), обґрунтувати (принципи, підходи, методику тощо). Друге завдання може містити словосполучення виявити склад (моделі), визначити структуру, визначити (уточнити) межі поширення, окреслити сукупність тощо.

Третє завдання розкриває предмет дослідження і починається словами з’ясувати (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо), дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, механізми, функції, співвідношення, фактори, структуру), виявити (ознаки, причини, поширення, зв’язок, шляхи, засоби, специфіку, чинники, типи, фактори, характеристику, співвідношення, структуру), вивчити (можливості, специфіку, функціонування, потенціал), проаналізувати (структуру, характер, залежність, особливості, реалізацію), описати (функціонування, спосіб), визначити (обсяг, типи, моделі, структуру, потенціал, функції, засоби, систему, групи, спільне і відмінне, характеристики), встановити (взаємозв’язки, взаємодію, функції, мотиви, вплив, типи, ознаки, особливості, зв’язки, роль, критерії), здійснити (аналіз, опис), простежити (функціонування, особливості, залежність, засоби, розвиток, глибину, еволюцію, співвідношення), визначити (динаміку, можливості, процеси, межі, специфіку, місце, роль, належність), показати (зв’язок), описати (особливості, групи, засоби, механізми, значення, конструкції), зіставити (форми), розкрити (характер, статус, функції, особливості, зміст, вплив), розглянути (взаємодію, засоби), характеризувати (особливості, засоби, типи, специфіку), уточнити (хронологію, межі), з’ясувати (взаємодію) тощо.

Четверте завдання базуються на виконанні попередніх завдань, тому мають узагальнюючий характер: визначити (окреслити) місце й роль, виявити (встановити) тенденції розвитку, з’ясувати закономірності творення, розробити практичні рекомендації.

Постановка проблеми змушує дослідника сформулювати гіпотезу обраного дослідження.

Гіпотеза – це наукове передбачення положень, які будуть установлені в дослідженні й потребують доведень і захисту. Вона передбачає пошук чогось невідомого в науці й практиці. Гіпотеза є головним методологічним інструментом дослідження. В основі гіпотези можуть бути невідповідність між встановленими в науці положеннями, вимогами практики і накопиченим дослідницьким матеріалом (усвідомлення цього протиріччя і призводить до гіпотези).

Важливими етапом наукового дослідження є визначення методики дослідження, яка має бути адекватна меті й завданням і передбачати сукупність засобів і методів, які допоможуть досягнути мету і реалізувати завдання дослідження.

Методика дослідження, у вузькому розумінні, - це сукупність методів дослідження (з точки зору наукового підходу, методика - це сукупність прийомів, способів дослідження, порядок їх застосування і інтерпретації отриманих з їх допомогою результатів).

Методи дослідження є власне способами вивчення явищ соціальної дійсності, отримання наукової інформації про них з метою визначення закономірних зв’язків, відношень і побудови наукових теорій. Слід пам’ятати, що метод – це певний комплекс прийомів, який використовують на різних етапах дослідження – теоретичному, експериментальному, для розв’язання конкретного завдання, щоб визначити педагогічну дійсність, встановити істину, перевірити чи спростувати її.

Методи можуть бути теоретичними, емпіричними та математичними методами, що застосовуються для обробки даних. До перших зараховують аналіз наукової літератури з фаху, аналіз та узагальнення зібраної інформації; класифікацію, індукцію, дедукцію, побудову аналогій, моделювання, порівняння результатів дослідження.

До емпіричних методів дослідження відносять метод спостереження, бесіди, опитування, соціометричні методи, контент-аналіз, моделювання, метод теоретичного аналізу і синтезу, методи абстрагування і конкретизації, експерименти (прогностичний, праксиметричний тощо та ін.). для якісного та кількісного аналізу отриманих даних дослідники використовують методи математичної обробки отриманих даних.

На заключному етапі дослідження, коли здійснюється узагальнення результатів дослідження і формулювання рекомендацій, використовують комбінацію методів теоретичного узагальнення результатів дослідження (висновки по роботі), різноманітні методи обробки інформації та прогнозування подальшого удосконалення процесів.

Наприклад, для розв’язання поставлених завдань застосовувались такі методи:

• аналіз наукової літератури вітчизняних та зарубіжних дослідників.....

• метод порівняльного аналізу.......,

• практичне вивчення.......,

• спостереження, анкетування, індивідуальні бесіди....,

• систематизація, порівняння, зіставлення здобутих фактів, узагальнення результатів дослідження.....,