Висновки

Мистецтво – є одним з найяскравіших і найважливіших явищ в житті суспільства. Воно починає бути невід’ємною частинкою людської творчьої діяльності, яка відіграє важливу роль у житті суспільства, а не тільки у розвитку однієї людини. Мистецтво суттєво визначається тим, що має на меті повну та дієву форму естетичного відчуття навколишнього світу. Також саме собою мистецтво, щоб в цілому втілитись у конкретній формі, а не у вигляді незрозумілих понять – всі думки, ідеї, почуття людей, повинне було сприйняти різноманітні форми. Саме тому у мистецтві є свій особливий засіб – художній образ.

Запозичившись допомогою специфічних художніх образів, мистецтво вміло передає усі ідеї в чуттєвих формах і єднаннях змісту. Але як відомо у багатьох видах мистецтва, художній образ приймає різні форми. Тому будь який вид мистецтва формує власну специфіку при вирішенні, власні завдання у яких є свої засоби і прийоми. Система знаків і особлива своєрідність мистецьких художніх образів присутня у всіх мистецтвах.

Саме тому у даній роботі я спробував відкрити і розповісти про всі особливості у створенні художнього образу графічного мистецтва.

Незалежно від техніки і матеріалу графічний художній образ створюється особливою мовою, тобто виразними засобами графіки є: лінія, за допомогою якої створюється малюнок, порівнюваний з монологом; пляма, винахід який належить японським графікам.

Лінія і пляма (чорне і біле) - найбільш абстрактні образотворчі категорії, яких немає в живій природі; штрих чи тон - переривчаста лінія на графічному зображенні.

Лаконічність графічної образотворчої мови свідчить не про її бідність, а про її специфіку. Графіка переводить наше сприйняття на особливу раціональну мову. Графіка ближче до визначення, вона апелює до розуму. Живопис будить емоції, а графіка - думки і представлення про явища, вона близька до слова.

У житті суспільства графіка виконує особливу роль Вона тісно зв'язана з реальністю, що швидко міняється, обслуговує пресу, пропаганду, рекламу, промисловість і побут, естетизує ті області нашого життя, що не доступні іншим видам мистецтва.

Графіка володіє особливою ефективністю взаємодії з громадським життям, оскільки вона оперативна, мобільна, відкрито публіцистична, стає особливо значимої в період змін у суспільстві. В ній поєднуються унікальність і масовість, при сприйнятті графічних образів включаються як зорові, так і незорові асоціації.

Джерела

• Костенко Олександр Євгенійович. Українська графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН "Дослідник". К., 2011.

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття, Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, Київ 2002. ISBN 966-96284-0-7

• Великий тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун», 2005.