Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет, особу, явище і відповідає на питання хто? що? (лисиця, книга, веселка).
Морфологічні ознаки. Іменники належать до певного роду, змінюються за відмінками й числами.
Синтаксична роль. У реченні іменник може виступати будь-яким членом речення (найчастіше підметом і додатком): Весна іде, красу несе. Заглядає у вікно цвіт яблуні Книги — морська глибина. Пливуть у піднебессі кучеряві хмарки.
Групи іменників за значенням
Назви неістот (будинок, ромашка, майдан, озеро, народ, студентство) |
Назви істот (друг, батько, цуценя, комар, русалка, водяник) |
Назви загальні (князь, місто, собака, цукерки, дискети) |
Назви власні (Ярослав Мудрий, Харків, Сірко, Карпати, «Київ вечірній») |
Конкретні (ліс, вулиця, листя, зерно, монітор) |
Абстрактні (соборність, радість, любов, сум, швидкість, глибина) |
Рід іменників
Усі іменники (крім множинних) належать до одного з трьох родів: чоловічого (жайвір, клен, дріб, рояль), жіночого (путь, любов, земля, стаття), середнього (сонце, поле, обличчя, дитинча).
Іменники спільного роду — це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі (вони здебільшого характеризують певні якості особи): нероба, рева, базіка, нікчема, ледащо тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у жіночому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка — нестерпний базіка.
Назви осіб за професією чи видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі: Молодий інженер розробив проект. Досвідчений лікар проконсультувала пацієнта.
Рід незмінюваних іменників іншомовного походження
Назви осіб чоловічої статі — іменники чоловічого роду, жіночої статі — жіночого роду |
мадам (жіночий), маестро (чоловічий) |
Назви тварин — іменники чоловічого роду |
поні, шимпанзе, кенгуру |
Назви неістот — іменники середнього роду |
резюме, таксі, бюро |
Географічні назви — рід визначається за загальною назвою |
Капрі (острів) — чоловічий, Сочі (місто) — середній, Міссісіпі (ріка) — жіночий |
Запам’ятайте: цеце (муха) — жін., івасі, путпасу (риба) — жін., авеню (вулиця) — жін., кольрабі (капуста) — жін., салямі (ковбаса) — жін., гінді (мова) — жін., сироко, торнадо (вітер) — чол.
Іменник пальто відмінюється.
Рід складноскорочених слів
Незмінювані складноскорочені слова — рід визначається за головним словом |
ТЕС — жін., бо електростанція |
Змінювані складноскорочені слова — рід визначаємо граматично за типом відмінювання (здебільшого як іменники чоловічого роду) |
ВАК, виш, неп |
Число іменників
Іменники, що мають форму і однини, і множини |
Іменники, що мають лише форму однини (назви речовин, почуттів, власні назви) |
Іменники, що мають лише форму множини (назви парних предметів, речовин, сукупностей предметів, почуттів, географічні назви тощо) |
місто — міста, голос — голоси, висновок — висновки |
молоко, олія, вірність, страх |
окуляри, консерви, парфуми, меблі, шахи, Карпати |
Іменники, що називають сукупність однакових чи подібних істот, або предмети, які сприймаються як одне ціле, називаються збірними (студентство, листя, насіння, молодь). Вони мають форму лише однини.
Відмінки іменників
Іменники відмінюються за сімома відмінками:
Назва |
Питання |
Називний |
хто? що? |
Родовий |
кого? чого? |
Давальний |
кому? чому? |
Знахідний |
кого? що? |
Орудний |
ким? чим? |
Місцевий |
(на) кому? (на) чому? |
Кличний |
уживається для звертання |
Називний відмінок однини — початкова форма іменника.
Називний відмінок є прямим, решта — непрямі.
Відміни іменників
I відміна |
II відміна |
III відміна |
IV відміна |
|
чоловічий, жіночий, спільний рід, закінчення -а (-я) |
чоловічий рід, закінчення нульове або -о |
середній рід, закінчення -о, -е, -а (-я) |
жіночий рід, нульове закінчення, а також іменник мати |
середній рід, закінчення -а (-я), за відмінювання з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен- |
мрія, робота, суддя, рілля |
Петро, сад |
море, весло, весілля |
радість, любов, подорож |
курча, теля, цуценя, ім’я |
До відмін не належать:
— множинні іменники (сани, ворота);
— іменники прикметникового походження (майбутнє);
— незмінювані іменники іншомовного походження (амплуа, пюре);
— жіночі прізвища на приголосний та -о (Козак Ольга, Карпенко Соломія).
Жіночі імена по батькові є іменниками І відміни (Іванівна, Іванівни, Іванівні…), чоловічі імена по батькові — іменниками II відміни (Петрович, Петровича, Петровичу…).
Поділ іменників на групи
Іменники І та II відмін, залежно від відмінкових закінчень, поділяються на тверду, м’яку, мішану групи.
Відміна |
Тверда група |
М’яка група |
Мішана група |
І |
Основа на твердий нешиплячий приголосний: допомога, староста |
Основа на м’який приголосний: крапля, надія, Ілля |
Основа на шиплячий приголосний: тиша, круча, вежа |
ІІ |
Іменники чоловічого роду з основою на твердий нешиплячий приголосний: степ, батько |
менники чоловічого роду з основою на м’який приголосний: велетень, урожай, тюль |
Іменники з основою на шиплячий приголосний, крім іменників середнього роду на -я. кущ, сторож, плече, явище |
Іменники середнього роду із закінченням -о: місто, золото |
Іменники середнього роду із закінченням -я: обличчя, навчання, зілля Іменники середнього роду із закінченням -е, крім основи на шиплячий: поле, сонце, море |
|
Іменники II відміни на -р можуть належати і до твердої, і до м’якої,, і до мішаної груп:
Іменники комар, снігур, звір належать до твердої групи, хоч у називному множини мають [-і].
До м’якої групи належать: Ігор, Лазар, цар, аптекар, бібліотекар, якір.
Правопис окремих відмінкових закінчень іменників І відміни
|
Відмінок |
Група іменників |
Закінчення |
Приклади |
Однина |
Орудний |
тверда |
-ою |
казкою |
м’яка та мішана |
-ею (-ею) |
землею, кручею, фантазією |
||
Кличний |
тверда |
-о |
колего! Миколо! |
|
м’яка та мішана |
-е (-є) |
мріє! зозуле! душе! |
Деякі пестливі форми іменників І відміни м’якої групи мають у кличному відмінку однини \-ю\ (доню! бабусю! Наталю! але Насте!).
У родовому відмінку множини деякі іменники мають паралельні фор-ми: баб — бабів, губ — губів, легень — легенів, сосон — сосен, воєн — війн.
Закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни
№ |
Значення -А-/-Я- |
Приклади |
1 |
Назви осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища |
козака (особа), промовця, робітника, сту-дента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Франка, Дорошенка; Вітра, Ліса, Мороза; тощо |
2 |
Назви тварин і дерев |
ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня |
3 |
Назви предметів та архітектурних деталей |
гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, офорта; піджака, плаща, портфеля, стола (й столу); карниза, еркера, портика |
4 |
Назви населених пунктів та планет Примітка. Але -у, -ю пишеться в складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родово-му відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо |
Берліна, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова; Марса, Меркурія, Урана, Юпітера |
5 |
Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ів (-єв), -ин (-їн) |
Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Любичіва, Остра, Псла, Тетерева |
6 |
Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви |
гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня; гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; десятка, мільйона, мільярда Винятки: віку, року |
7 |
Назви місяців і днів тижня |
вівторка, жовтня, понеділка, травня |
8 |
Назви машин та їх деталей |
автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора |
9 |
Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни |
атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо; відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника |
№ |
Значення -У-Ю- |
Приклади |
10 |
Речовини, маси, матеріали |
азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту Виняток: хліба |
11 |
Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев |
альбому, ансамблю, архіву, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркест-ру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору; сюди на-лежать назви кущових і трав'янистих рослин: барвін-ку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, оче-рету, чагарнику, щавлю, ячменю; кальвілю, ренету, ренклоду Виняток: вівса |
12 |
Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (крім назв архітектурних деталей) |
будинку, вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку Винятки: (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають імен-ники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота |
13 |
Назви установ, закладів, організацій |
архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, рад-госпу, університету, штабу |
14 |
Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а також їх зменшені форми на -к |
абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, полігону, рову, ручаю, світу, уривку, яру Винятки: горба, хутора тощо; ліска, майданчика, ставка, ярка |
15 |
Явища природи |
вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, зем-летрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду |
16 |
Назви почуттів |
болю, гніву, жалю, страху |
17 |
Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять |
авралу, архіву, бігу, виду, винятку, галасу, голосу, грипу, дисонансу, догмату, екзамену, експорту, ек-скурсу, ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, прин-ципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, роду, руху, сайту, світогляду, складу, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, характеру, хисту, ходу, шуму Винятки: ривка, стрибка, стусана |
18 |
Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін., а також літературознавчі терміни |
аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, стемінгу, ферменту; альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, реферату, роману, синта-ксису, стилю, сюжету, фейлетону тощо |
19 |
Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних) |
балету, вальсу, волейболу, джазу, краков'яку, муль-тику, пейнтболу, танку, танцю, тенісу, фільму, футболу, хокею Винятки: вірша, гопака, козака |
20 |
Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот) |
водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живо-плоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу Винятки: електровоза, пароплава |
21 |
Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот) |
вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, при-бутку, прикладу, проводу (дріт), розділу, сувою, ус-міху, успіху Виняток: заголовка |
22 |
Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін.
|
Амуру, Бугу, Гангу, Дунаю, Нігеру, Нілу, Рейну, Сей-му, Хоролу; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Евересту, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопон-несу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру |
Алжира (місто) — Алжиру (країна)
алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
акта (документ) — акту (дія)
апарата (прилад) — апарату (установа)
блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
буряка (одиничне) — буряку (збірне)
вала (деталь машини) — валу (насип)
звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)
елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
каменя (одиничне) — каменю (збірне)
клина (предмет) — клину (просторове поняття)
листопада (місяць) — листопаду (процес)
Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
потяга (поїзд) — потягу (почуття)
пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
придатка (відтросток) — придатку (додаток)
рахунка (документ) — рахунку (дія)
телефона (апарат) — телефону (номер)
терміна (слово) — терміну (строк)
фактора (маклер) — фактору (чинник)
шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.
Слова, що вживаються з обома закінченнями
моста́ — мо́сту
паркана́ — парка́ну
плота́ — плоту
стола́ — сто́лу (меблі)
ЧОЛОВІЧИЙ |
ЖІНОЧИЙ |
СЕРЕДНІЙ |
СПІЛЬНИЙ |
фламінго шампунь кенгуру колібрі какаду тюль Сибір Дніпро Сімферополь собака суддя агроном майстер педагог аташе маестро рояль насип пил нежить полин рукопис біль адрес степ продаж ступінь толь туш (марш) |
путь леді «Ваш шанс» ТЕЦ, СНД авеню цеце розкіш вуаль Міссурі зала адреса кольрабі (капуста) ваніль жовч міль картеч туш (фарба) салямі івасі Умань Керч магістраль |
авто фортепіано шосе інтерв’ю бюро трюмо кіно радіо кафе Акапулько таксі журі трюмо кіно метро кашне бюро лото какао пенсне дівча лоша знання гілля ім’я ательє купе безе |
плакса невдаха роззява нездара базіка ледащо бідолаха сирота замазура тихоня нікчема недотепа Бойко Данилюк Женя
|
Деякі іменники можуть мати паралельні закінчення -а(-я) або -у (-ю). Це залежить від наголосу або від значення: моста і мосту, стола і столу, двора і двору, папера (документа) і паперу (матеріалу), каменя (предмета) і каменю (матеріалу) тощо.
Написання та відмінювання імен по батькові
Імена по батькові |
Суфікс |
Приклади |
Чоловічі |
-ович (-йович) |
Петрович, Андрійович |
Жіночі |
-івн(а) -ївн(а) |
Петрівна, Андріївна |
Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники II відміни мішаної групи (Івана Павловича), жіночі імена по батькові — як іменники І відміни твердої групи (Оксани Богданівни).
Ім’я Лев має паралельні відмінкові форми (Лева і Льва, Левові і Львові).
У звертаннях на ім’я по батькові обидва слова ставляться у форму кличного відмінка: Остапе Романовичу, Ольго Ігорівно.
Зверніть увагу на творення окремих імен по батькові.
Ім’я |
Чоловіче ім’я по батькові |
Жіноче ім’я по батькові |
Григорій |
Григорович |
Григорівна |
Ілля |
Ілліч |
Іллівна |
Лука |
Лукич (Лукович) |
Луківна |
Кузьма |
Кузьмич (Кузьмович) |
Кузьмівна |
Микола |
Миколайович (Миколович) |
Миколаївна (Миколівна) |
Хома |
Хомич (Хомович) |
Хомівна |
Сава |
Савич (Савович) |
Савівна |
Яків |
Якович |
Яківна |
Синтаксична роль іменника
Основна синтаксична роль іменників - підмет (Політики погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана).
Іменники можуть бути також:
неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);
іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);
обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).
Розряди іменника за значенням
Серед іменників виділяються такі групи слів:
1. |
загальні назви - власні назви |
2. |
назви істот - назви неістот |
3. |
конкретні - абстрактні |
4. |
збірні |
5. |
речовинні |
Назви загальні і власні
іменники |
приклади |
загальні |
ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення |
власні |
Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета "ТВпарк", |
Загальні іменники позначають предмети в цілому.
Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.
Назви істот і назви неістот
іменники |
приклади |
назви істот |
хто?- гитарист, люди, окунь, зозуля |
назви неістот |
що?- поле, вітер, посуд, клавіатура |
Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто?
У цю групу входять назви людей, імена, прізвища (балерина, професор, Сергій, Деміург, Макаров), назви птахів і тварин (соловей, кобила, свиня), назви міфологічних істот і літературних героїв (лісовик, Буратіно, русалка, Геракл), назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових фігур (королева, валет).
Іменники, що називають неістоти, відповідають на питання що?
До цієї групи відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають явища природи, неживі предмети, опредмечені дії та явища, абстрактні поняття (острів, група, будинок, питання), а також іменники, що позначають сукупності людей і тварин (юрба, армія, зграя, натовп).
Конкретні і абстрактні іменники
іменники |
приклади |
конкретні |
корабель, шлях, Китай, Маргаріта, осел |
абстрактні |
прикрість, сум, убозтво, капіталізм, знання |
Іменники, що називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна пізнати органами чуття людини, називають конкретними.
Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття.
Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм.
Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.
ЗБІРНІ ІМЕННИКИ
іменники |
приклади |
збірні |
козацтво, студенство, зілля, братство |
Збірні іменники- це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які здатні сприйматися як одне ціле.
РЕЧОВИННІ ІМЕННИКИ
іменники |
приклади |
речовинні |
алебастр, молоко, камінь, кисень |
Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину. Речовинні іменники можуть мати тільки форму однини (горох, золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі).
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА
Іменник має такі морфологічні ознаки:
РІД ІМЕННИКІВ
Рід притаманний кожному іменнику в однині. Іменники відносяться до чоловічого роду (учень, бізнес, пейджер), жіночому (дисципліна, корова, машина), або середньому роду (покоління, гніздо, озеро).
Іменники чоловічого роду співвідносяться з займенником він, жіночого- вона, середнього- воно. Іменники за родами не змінюються.
Серед назв істот належність іменників до певного роду визначається:
за різними основами (чоловік - жінка, кобила - кінь);
за закінченнями (дядьк(о), сестр(а), брат);
за зв'язками з іншими словами (наша Маруся, прийшов Соловейко, воно заспівало);
за суфіксами (співак- співачк(а), дослідник- дослідниц(я).
У назвах птахів і тварин рід іменників найчастіше визначається за морфологічною будовою (чоловічого роду - вовк, півень, пес, заєць; жіночого роду - кішка, муха, миша, суниця),
У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням.
Так, іменники чоловічого роду найчастіше зовсім не мають закінчення (дуб, хутір, стіл); жіночого роду закінчуються на а(я), або також не мають у своєму складі закінчення (земля, зима, радість); середні закінчуються на о, е або я: вікн(о), сонц(е), лист(я).
Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа).
Деякі іменники, що позначають назви професій, хоча і називають осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду (Я - режисер, а дружина моя - бібліотекар).
В українській мові зустрічаються також іменники спільного роду, у яких рід визначається за допомогою допоміжних слів (бідолаха Василь - бідолаха Марія).