- •Список додаткових питань «Практична психологія»
- •1/Закономірності та динаміка психічного розвитку дитини.
- •2/Особливості розвитку самосвідомості молодшого школяра.
- •3/Поняття про спілкування, його види та засоби. Спілкування в молодшому шкільному віці.
- •4/Роль навчання в психічному розвитку дитини.
- •5/Характеристика пам'яті молодшого школяра та методів її діагностики.
- •6/Увага та її види. Особливості уваги молодших школярів та методи її розвитку.
- •7/Соціальна ситуація розвитку дитини молодшого шкільного віку.
- •8/Мислення, його види та форми. Методи психодіагностики мислення молодшого школяра.
- •9/Психологічна характеристика учбової діяльності. Причини її несформованості.
- •10/Конфлікти та причини їх виникнення. Шляхи розв'язання міжособистісних
- •11/Методи корекції девіантної поведінки молодшого школяра.
- •13/Індивідуальний підхід до дитини і його реалізація в процесі навчання.
- •12/Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •14/Поняття про волю. Види вольових дій. Методи діагностики вольового розвитку молодшого школяра.
- •15/Уява молодшого школяра та методи її розвитку.
- •16/Неуспішність учнів, її причини. Психологічні способи подолання неуспішності учнів.
- •17/Основні ознаки та характеристика кризи розвитку дітей шести - семи років та умови її подолання
- •18/Особливості роботи практичного психолога з агресивними дітьми.
- •19/Особливості роботи практичного психолога з тривожними та сором'язливими дітьми.
- •20/Особливості роботи практичного психолога з гіперактивними дітьми.
- •21/Психологічна готовність дитини до навчання у школі та її діагностика.
- •22/Основні види діяльності практичного психолога з учнями початкових класів.
- •23/Поняття «особистість» у психології. Співвідношення понять «людина», «особистість», «індивідуальність».
- •24/Поняття про здібності. Методи діагностики здібностей молодшого школяра.
- •25/Особливості психологічної роботи з обдарованими дітьми молодшого шкільного віку.
Список додаткових питань «Практична психологія»
1/Закономірності та динаміка психічного розвитку дитини.
Проблема психічного розвитку дитини є центральною у віковій і педагогічній психології, неоднозначно розв'язувалась протягом всього періоду становлення цих галузей психології та має вирішальний вплив на стратегію побудови навчально-виховногоо процесу.
Розвиток, перш за все, характеризується якісними змінами появою новоутворень, нових механізмів, процесів, структур. Розвиток — це складний інволюційно-еволюційний поступальний рух, в ході якого відбуваються прогресивні і регресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в самій людині. (Л.С.Виготський, Б.Г.Ананьєв).Виділяють такі типи розвитку (за Л.С.Виготським):
1.Преформований— це такий тип, коли є чітко визначені, закріплені і зафіксовані стадії та кінцевий результат розвитку. Прикладом такого типу є ембріональний розвиток.. 2. Непреформований не визначений наперед. На нашій планеті він більш поширений: це й розвиток Галактики, Землі, біологічна еволюція, розвиток суспільства, а також процес психічного розвитку дитини.
Разом з тим, психічний розвиток — це абсолютно особливий, відмінний від інших процес, що детермінується не знизу, а згори, тобто зумовлюється тими формами практичної і теоретичної діяльності, які існують на даному рівні розвитку суспільства.
Особливістю психічного розвитку є те, що його кінцеві форми не визначені, а лише задані тими зразками, які існують в суспільстві. Психічні функції дитини розвиваються в процесі оволодіння нею суспільно-історичним досвідом. Психічна діяльність людини носить опосередкований характер, тобто досвід передається не прямо, а за допомогою знаків і мовлення. Виникнення і розвиток знаків і мовлення — це процес історичного розвитку психіки. Оволодіння знаками і мовленням — це процес індивідуального розвитку (онтогенез).Психічний розвиток людини відзначається наступними закономірностями: 1. Гетерохронність психічного розвитку дитини — це нерівномірний, хвильовий характер розвитку окремих психічних процесів. 2. Асинхронність психічного розвитку дитини полягає у тому, що різні психічні функції мають різні сензитивні періоди і за тривалістю і за віком їх настання 3. Стадіальність психічного розвитку дитини означає, що окремі етапи розвитку мають певну послідовність і взаємозв'язані. 4. У процесі психічного розвитку дитини відбувається диференціація та інтеграція психічних процесів, властивостей. 5. Зміна співвідношення детермінант психічного розвитку вказує на те, що з віком у дитини змінюється співвідношення біологічних і соціальних факторів її психічного розвитку. 6. Психічний розвиток дитини неможливий без пластичності психіки — тобто її здатності до змін.
Отже, специфіка психічного розвитку дитини полягає в тому, що головні умови онтогенезу психіки — органічне дозрівання індивіда та його залучення до людської культури — злиті в єдиний процес, а взаємодія цих умов здійснюється через активність індивіда.
ВИСНОВКИ: — психічний розвиток має такі ознаки, як: гетерохронність, асинхронність, стадіальність, диференціація та інтеграція психічних процесів, зміна співвідношення детермінант психічного розвитку, пластичність; — критеріями розмежування стадій психічного розвитку виступають соціальна ситуація розвитку, основні новоутворення психіки й особистості, провідна діяльність; — для людини провідну роль у психічному розвитку відіграє соціальний фактор.
Вікова періодизація психічного розвитку особистості:Пренатальний період — від зачаття до пологів.Натальний період — пологи.Період новонародженості — від народження до 2 місяців.Вік немовляти — від 2 місяців до 1 року.Ранній дитячий вік — від 1 до 3 років.Дошкільний вік — від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:-- молодший дошкільний вік — 4-й рік;— середній дошкільний вік — 5-й рік;— старший дошкільний вік — 6/7-й рік.Молодший шкільний вік (зріле дитинство) — 1—4 класи (від 6/7 до 10/11 років).Дорослішання:-- підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;— рання юність (старший шкільний вік) — 10—11 класи (від 15/16 до 17/18 років);— зріла юність — від 18 до 20 років.Дорослість:-- рання дорослість — від 20 до 40 років;— зріла дорослість — від 40 до 60 років.Старість — після 60 років.
