Контрольні запитання

1. Пояснити призначення всіх блокуючих елементів на схемі лабораторного стенду (додаток Б). З огляду на що вибираються їх значення, на які напруги і струми вони повинні бути розраховані?

2. Як перевірити симетрію модуляції за приладами?

3. Які елементи схеми визначають частотні спотворення на високих та низьких звукових частотах?

4. Які переваги і в яких випадках має колекторна модуляція перед базовою?

5. Пояснити процес налагодження генератора за приладами при колекторній модуляції.

6. Зобразити осцилограми струмів I_К0(t), I_вх.0(t), I_К(t) при колекторній модуляції (I_К – струм контуру); осцилограми Е_К(t), i_К(t).

7. На яку потужність необхідно розраховувати модулятор при колекторній модуляції?

8. Чи доцільно здійснювати колекторну модуляцію на попередніх каскадах передавача?

9. Накреслити схему двохтактного генератора і двохтактного модулятора при колекторній модуляції. Показати включення джерел живлення. Вказати, на які напруги необхідно розраховувати блокуючі елементи.

Лабораторна робота № 4 Дослідження роботи автогенератора

Мета роботи: дослідити залежність вихідної амплітуди автогенератора від вхідного живлення та навантаження, стабільність частоти зі зміною температури.

Теоретичні відомості

Автогенераторами (АГ) називаються пристрої, у яких енергія джерел живлення перетвориться в енергію високочастотних коливань без зовнішнього збудження. АГ є первинними джерелами коливань, частота й амплітуда яких визначаються тільки власними параметрами схеми і повинні дуже мало залежати від зовнішніх умов. До складу АГ обов’язково входить АЕ (двох-, трьох- чи чотириполюсний) і коливальна система (КС). АЕ керує надходженням порцій енергії джерел живлення в КС для підтримки коливань визначеної амплітуди. КС задає частоту коливань, звичайно близьку до однієї з її власних частот.

АГ застосовуються як задаючі генератори, що входять до складу збуджувачів передавачів, гетеродинів приймачів, у вимірювальній і телевізійній апаратурі і багатьох інших пристроях. Вихідна потужність АГ звичайно відіграє істотну роль тільки в однокаскадних передавачах. У багатокаскадних передавачах основні вимоги пред’являються до стабільності частоти АГ, що неможливо поліпшити в наступних каскадах. Для стабілізації частоти намагаються по можливості захистити АГ від усякого роду зовнішніх впливів: змін напруг джерел живлення, температури навколишнього середовища, вібрацій, електромагнітних і ядерних випромінювань і т.д.

Як коливальні системи з високими еталонними властивостями часто використовуються кварцові резонатори, а останнім часом, резонатори з надпровідністю.

Крім вимог до стабільності частоти АГ, слід зазначити жорсткі обмеження на рівні побічних випромінювань і паразитної амплітудної модуляції.

Схему АГ можна скласти, наприклад, за допомогою загальної схеми підсилювача потужності, подаючи напругу зворотного зв’язку з виходу ЛУ на вхід АЕ. У загальному випадку схема АГ буде складатися з двох чотириполюсників: активного (АЧ) і пасивного (ПЧ), з’єднаних у замкнуте кільце (рис. 4.1).

Рис. 4.1 – Узагальнена схема автогенератора

Подібна схема застосовна і для АГ, побудованих на двополюсних АЕ (діодах з падаючою вольт-амперною характеристикою – при обриві зв’язків між АЧ і ПЧ ліворуч чи праворуч), на трьохполюсних АЕ (польових і біполярних транзисторах, лампах) і на чотириполюсних, коли роль АЧ виконують багатокаскадні підсилювачі (пролітні клістрони і т.д.). У пасивний чотириполюсник входять коливальна система (контур), ланцюг зворотного зв’язку і зовнішнє навантаження, у якому виділяється корисна потужність АГ.