- •Передмова
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження роботи автогенератора
- •Теоретичні відомості
- •4.1 Одноконтурні автогенератори
- •4.2 Нестабільність частоти автогенераторів
- •4.2.1 Основні визначення
- •4.2.2 Вплив змін елементів схеми автогенератора на частоту
- •4.2.3 Основні дестабілізуючі фактори
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 Дослідження частотного модулятора
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Параметри частотно-модулірованих чм коливань
- •5.1.3 Чм модулятор на варикапі
- •5.1.5. Цифровий метод вимірювання девіації частоти за допомогою частотоміра. Принцип вимірювання
- •5.2 Практична частина
- •5.2.1 Опис стенда сдчм
- •5.2.2 Призначення приладів, які використовуються для дослідження роботи частотного модулятора
- •5.2.3 Завдання для дослідження частотного модулятора
- •5.2.4 Контрольні запитання
- •5.2.4 Проведення лабораторної роботи
- •5.2.5.2 Друге завдання
- •5.2.5.3 Третє завдання
- •5.2.5.5 П’яте завдання
- •5.2.5.6 Шосте завдання
- •5.2.7 Додатки
- •Лабораторна робота №6 Досліджування помножувачів частоти передавачів
- •Теоретичні відомості
- •Загальні відомості щодо підсилювачів сигналів високої частоти та її помножувачів
- •А) з загальним емітером; б) з загальною базою.
- •Помножувачі частоти
- •Практична частина
- •Опис стенда сдПомЧ
- •Проведення дослідження помножувача частоти
- •Контрольні запитання
- •Проведення лабораторної роботи
- •Режим виділення першої гармоніки сигналу
- •Режим подвоєння частоти сигналу
- •Режим потроєння частоти сигналу
- •Додатки
- •Лабораторна робота №7 Проведення радіозв’язку на прикладі трансивера ic-7400
- •Теоретичні відомості
- •7.1 Категорії радіостанцій
- •7.2 Клас випромінювання
- •7.3 Цифровий зв’язок
- •7.4 Позивні радіостанцій
- •7.1 Характеристики трансивера колективної радіостанції
- •Порядок роботи
- •Робота на прийом
- •Приклад радіозв’язку
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г Характеристики класу випромінювання Перший символ позначення – тип модуляції головної несучої
- •Другий символ позначення – характер сигналу (сигналів), які модулюють головну несучу
- •Третій символ позначення – тип інформації, що передається3)
- •Четвертий символ позначення – детальні відомості про сигнал
- •П’ятий символ позначення – характер ущільнення (розділення каналів)
- •Додаток д1
- •Додаток д2 Перехід від однієї системи транзистора до іншої
- •Додаток д3 Значення вимірюваних напруг
- •Додаток д4
- •Додаток д5
- •Додаток д6
- •Додаток д7
- •Додаток д8
- •Додаток д9
Контрольні питання
Зобразити і пояснити графіки IK0, Iвх.0, при двох значеннях RKкр..
Зобразити і пояснити графіки P0, P1, PK, ξ,
.Зобразити і пояснити статичні модуляційні характеристики IK1, IK0, Iвх.0,
при колекторній модуляції.Зобразити і пояснити характеристики IK0, при двох значеннях RKкр..
Зобразити і пояснити характеристики IK1, при двох значеннях Езм..
Зобразити і пояснити залежності P0, P1, PK, ξ, .
Зобразити і пояснити характеристики
для трьох значень Езм.
(Езм.
= Е*; Езм.
> Е*; Езм.
< Е*).Зобразити і пояснити залежності IK1, IK0, UK, Iвх. = f(EK, EK пр) при одночасній зміні колекторної напруги в кінцевому і попередньому каскадах.
Зобразити і пояснити залежності P0, P1, PK і η = f(EK, EK пр) при комбінованій модуляції.
Лабораторна робота №3
Дослідження базової та колекторної модуляції.
Мета роботи: дослідити принципи роботи базової та колекторної модуляції, розглянути принцип отримання комбінованої модуляції.
Теоретичні відомості
Модуляцією називають процес зміни одного з параметрів високо частотного коливання по закону зміни модулюючого низько частотного коливання. Будь-яке електричне коливання характеризується трьома параметрами: амплітуда, частота, фаза.
Базова модуляція (зміщення). В модулюючому каскаді в відповідності з сигналом інформації змінюють зміщення на вхідному електроді активного елемента підсилювача потужності (ПП):
Схема
ПП при базовій модуляції не відрізняється
від звичайної, при цьому добавляється
тільки джерело модулюючої напруги
,
яке вмикають послідовно з джерелом
постійної напруги
,
що задає зміщення в режимі мовчання.
Роботу модулюємого каскаду зручно
розглядати за допомогою статичних
модуляційних характеристик (СМХ), які
являють собою залежність величин, і які
визначають режим ПП від напруги зміщення
при умові, що інші живлячі напруги на
електродах активного елемента (АЕ) і
вхідний опір залишають постійним,
наприклад:
і
інших від
при
.Для повного використання АЕ по потужності,
рекомендується вибирати максимальний
режим – критичний, а режим мовчання –
посередині СМХ
.
Схемна реалізація базової амплітудної модуляції наведена в додатку Б при положенні перемикача S2 "2".
Алгоритм розрахунку:
Розраховують в максимальному режимі при
(тобто в КР)Розраховують каскад в режимі мовчання
Знаючи
,
з формули
,
визначають
(за таблицею коеф. Берга)
Потім, з формули:
(з
довід.)
При колекторній модуляції за косинусоїдальним законом напруга колекторного живлення підсилювача складається з постійної ЕКмов., що визначає режим мовчання, і змінної з частотою модуляції Ω і амплітудою UΩ:
,
де m – коефіцієнт модуляції.
Схемна реалізація колекторної амплітудної модуляції наведена в додатку Б при положенні перемикача S2 "1".
У відповідності з вище наведеною формулою колекторна напруга в максимальному режимі зв’язана з колекторною напругою в режимі мовчання відношенням:
.
Для підвищення потужності максимальний режим генератора необхідно вибрати критичним за напругою.
Умова для вибору напруги ЕК мов. має вигляд
,
де ξкр. – коефіцієнт використання колекторної напруги в критичному режимі;
ЕКдоп. – максимально допустима напруга на колекторі;
при
m = 1 і ξкр.
= 1,
.
Модулююча напруга з амплітудою UΩ та струм звукової частоти з амплітудою IΩ забезпечуються модулятором. Потужність модулятора становить
.
Потужність, що споживається колекторним ланцюгом ПП в режимі мовчання, і потужність P0max =EKmaxIK0max зв’язані відношенням:
.
Тоді потужність модулятора:
.
Потужність, що споживається колекторним ланцюгом, збільшується в режимі модуляції за рахунок потужності, що надається модулятором:
.
Одночасно зростає коливна потужність за рахунок потужності бокових частот:
.
В тому ж відношенні в режимі модуляції зростає потужність втрат на колекторі. Найбільш тяжкий режим для колектора реалізується при m=1.
При амплітудній модуляції підсилювач потужності розраховують в трьох режимах: максимальному, мовчання і модуляції.
Колекторний ланцюг в режимі максимальної потужності розраховують для отримання потужності
P1max = P1мов. (1 + m)2
в критичному режимі.
Розрахунок інших характеристик проводиться за допомогою вище приведених виразів.
Переваги базової модуляції: потужність модулятора невелика, складає декілька відсотків від потужності 1-ї гармоніки.
Недоліки: нелінійні спотворення які залежать від коефіцієнта модуляції. Низький ККД.
При колекторній модуляції з метою підвищення ККД модулятор виконують за двохтактною схемою. Розрахунок модулятора ведеться аналогічно розрахунку підсилювача потужності на задану потужність при кутові відсічки θ = 90˚ і розглядається в інших курсах.
Недолік колекторної модуляції полягає в тому, що активний елемент працює в перенапруженому режимі, при якому малий коефіцієнт підсилення. Крім цього за період модулюючої частоти змінюється вхідна провідність активного елемента, що призводить до паразитної фазової та амплітудної модуляції напруги на вихідному каскаді. В результаті все це несприятливо впливає на вихідний радіосигнал.
Кращі енергетичні співвідношення отримуються в тому випадку, якщо одночасно синфазно здійснювати колекторну модуляцію не тільки у вихідному, а й в одному-двох попередніх каскадах. Такий режим отримав назву комбінованої модуляції.
При комбінованій модуляції одночасно змінюються напруга збудження Uвх. і колекторна напруга Еж., а Езм. і RЛУ залишаються незмінними.
