Контрольні питання

1. Яким чином за осцилограмою визначити кут відсічки колекторного струму?

2. З якою метою передбачено два органи регулювання в ланцюгу узгодження?

3. Підсилювач працював в критичному режимі, потім напругу живлення Е_К зменшили. Як необхідно змінити опір навантаження колектора R_К^кр., щоб режим знову став критичним?

4. Підсилювач працював в критичному режимі, потім напруга збудження була збільшена. Як необхідно змінити напругу живлення Е_К, щоб режим знову став критичним?

5. Підсилювач працював в критичному режимі, потім напругу живлення Е_К зменшили. Як необхідно змінити напругу зміщення Е_зм., щоб режим знову став критичним?

6. Підсилювач працював в критичному режимі, потім опір навантаження був збільшений. Як необхідно змінити: напругу живлення Е_К; вхідну напругу збудження U_вх.; напругу зміщення Е_зм., щоб режим знову став критичним?

7. Як за приладами визначити повний ККД кінцевого каскаду?

8. Намалюйте форми імпульсів струму колектора в недонапруженому режимі при зміні: U_вх., Е_зм., Е_К, R_К^кр..

Лабораторна робота №2

Вплив напруг живлення на режими підсилювача потужності

Мета роботи: вивчити залежність режиму транзисторного підсилювача потужності від напруг живлення бази та колектора; виявити причини, що викликають зміну режиму підсилювача зі зміною напруг живлення; співставити способи керування вихідною напругою підсилювача зміною напруг живлення колектора та бази.

Теоретичні відомості

При проектуванні радіопередавальних пристроїв з АМ розглядають декілька способів, які можуть призвести до зміни (модуляції) вихідного (колекторного) струму під впливом вхідної напруги, зміна якої відбувається за відповідним інформаційним законом. З цих позицій розглянемо особливості побудови і проведення розрахунків для отримання ВЧ АМ коливань при колекторній і базовій модуляціях, а саме при зміні напруг в базовому і колекторному ланцюгах.

При синусоїдній вхідній напрузі модуляційні характеристики і при базовій модуляції описуються виразами:

; ; ,

де I_K0 – постійна складова колекторного струму;

S – крутизна транзистора;

U_вх. – вхідна напруга збудження;

, – функції Берга;

θ – кут відсічки;

I_K1 – перша гармоніка колекторного струму;

Е_зм. – напруга зміщення на базі;

Е* – напруга відкриття АЕ.

З вище приведених виразів випливає, що графіками функцій є в певному масштабі криві та . Графік функції має лінійну ділянку при значенні кута відсічки θ=60…120˚. В режимі мовчання з кутом відсічки θ=90˚ модуляція зміщенням забезпечує незначні нелінійні спотворення для коефіцієнта модуляції m≤0,6.

Таким чином, модуляційні характеристики при базовій модуляції можна ідеалізувати у вигляді відрізків прямих, що з’єднують точки максимального та мінімального режимів (рис. 2.1 а).

При колекторній модуляції статичні модуляційні характеристики підсилювача проходять через початок координат і добре апроксимуються відрізками прямих (рис. 2.1 б). Неспотворене підсилення модульованих коливань можливе, якщо режим транзистора ненапружений, а Е_зм. = Е*. В цьому випадку . Для кращого використання транзистора і збільшення ККД необхідно вибирати максимальний режим, що відповідає U_вх.=U_{вх. max}.

а) б)

Рис.2.1. Модуляційні характеристики при базовій (а) та колекторній (б) модуляції