- •Передмова
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження роботи автогенератора
- •Теоретичні відомості
- •4.1 Одноконтурні автогенератори
- •4.2 Нестабільність частоти автогенераторів
- •4.2.1 Основні визначення
- •4.2.2 Вплив змін елементів схеми автогенератора на частоту
- •4.2.3 Основні дестабілізуючі фактори
- •Підготовка до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 Дослідження частотного модулятора
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Параметри частотно-модулірованих чм коливань
- •5.1.3 Чм модулятор на варикапі
- •5.1.5. Цифровий метод вимірювання девіації частоти за допомогою частотоміра. Принцип вимірювання
- •5.2 Практична частина
- •5.2.1 Опис стенда сдчм
- •5.2.2 Призначення приладів, які використовуються для дослідження роботи частотного модулятора
- •5.2.3 Завдання для дослідження частотного модулятора
- •5.2.4 Контрольні запитання
- •5.2.4 Проведення лабораторної роботи
- •5.2.5.2 Друге завдання
- •5.2.5.3 Третє завдання
- •5.2.5.5 П’яте завдання
- •5.2.5.6 Шосте завдання
- •5.2.7 Додатки
- •Лабораторна робота №6 Досліджування помножувачів частоти передавачів
- •Теоретичні відомості
- •Загальні відомості щодо підсилювачів сигналів високої частоти та її помножувачів
- •А) з загальним емітером; б) з загальною базою.
- •Помножувачі частоти
- •Практична частина
- •Опис стенда сдПомЧ
- •Проведення дослідження помножувача частоти
- •Контрольні запитання
- •Проведення лабораторної роботи
- •Режим виділення першої гармоніки сигналу
- •Режим подвоєння частоти сигналу
- •Режим потроєння частоти сигналу
- •Додатки
- •Лабораторна робота №7 Проведення радіозв’язку на прикладі трансивера ic-7400
- •Теоретичні відомості
- •7.1 Категорії радіостанцій
- •7.2 Клас випромінювання
- •7.3 Цифровий зв’язок
- •7.4 Позивні радіостанцій
- •7.1 Характеристики трансивера колективної радіостанції
- •Порядок роботи
- •Робота на прийом
- •Приклад радіозв’язку
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г Характеристики класу випромінювання Перший символ позначення – тип модуляції головної несучої
- •Другий символ позначення – характер сигналу (сигналів), які модулюють головну несучу
- •Третій символ позначення – тип інформації, що передається3)
- •Четвертий символ позначення – детальні відомості про сигнал
- •П’ятий символ позначення – характер ущільнення (розділення каналів)
- •Додаток д1
- •Додаток д2 Перехід від однієї системи транзистора до іншої
- •Додаток д3 Значення вимірюваних напруг
- •Додаток д4
- •Додаток д5
- •Додаток д6
- •Додаток д7
- •Додаток д8
- •Додаток д9
Лабораторна робота №7 Проведення радіозв’язку на прикладі трансивера ic-7400
Мета роботи: ознайомитися з регламентом радіоаматорського зв’язку, набути навички роботи в ефірі на прикладі роботи з трансивером ic-7400.
Теоретичні відомості
Радіоаматорський зв’язок (РЗ) це – зв’язок, що встановлюється в радіоаматорських діапазонах радіохвиль за допомогою приймально-передавальних радіоаматорських станцій. Цілі РЗ – експерименти з приймально-передавальною апаратурою та антенними пристроями, проведення змагань по радіоспорту, встановлення зв’язку з іншими радіоаматорами (наприклад, "полювання" за дальніми і "рідкісними" країнами), виконання кваліфікаційних норм (наприклад, для отримання радіоаматорських дипломів), колекціонування карток-квитанцій – і т.п. Радіоаматорство зародилося в 1919 в США. Перша аматорська радіостанція в СССР вийшла в ефір 15 січня 1925 (Ф.А. Лбов і В.М. Петров, Нижній Новгород).
Радіоаматорство в Україні має свою давню історію. В червні 1925 року Київське Товариство друзів радіо починає видавати тиражем 75 тисяч примірників газету "Радио для всех". Вже наприкінці 1928 року в Україні налічувалось 13 колективних радіоаматорських станцій та кілька десятків станцій особистого користування.
Добре відоме в світі ім’я киянина Миколи Шмідта, котрий, перебуваючи в с. Вознесіння – Вохма Північно-Двинської губернії, прийняв зібраним власноруч одноламповим приймачем сигнали SOS, що передавав радист потерпілого катастрофу дирижабля "Італія". Саме завдяки українському аматору, експедиція на Північний полюс, очолювана генералом Умберто Нобіле, мала менш трагічні наслідки, і потерпілих вдалося врятувати.
РЗ може бути встановлений як у випадку "зустрічі" в ефірі двох радіоаматорів, так і за попередньою домовленістю між ними.
7.1 Категорії радіостанцій
До аматорських приймально-перадавальних радіостанцій (АРС) відносять радіостанції, що встановлюються окремими радіоаматорами чи колективами радіоаматорів для експериментальної роботи по вивченню проходження коротких та ультракоротких хвиль, експериментальної роботи з апаратурою та антенними пристроями, а також практичної тренувальної і спортивної і роботи по проведенню радіозв’язків.
За призначенням АРС поділяються на: радіостанції для зв’язку; радіостанції для супутникового зв’язку, ретранслятори, радіомаяки, спортивні радіостанції.
За принципом користування АРС поділяються на: індивідуальні, користувачами яких є окремі радіоаматори, колективні (клубні), користувачами яких є колективи радіоаматорів, що об’єднуються навколо юридичних осіб (організації, підприємства, установи, учбові заклади та заклади культури, громадські організації тощо).
За місцем розташування АРС поділяються на: стаціонарні, які змонтовані і використовуються за місцем постійного проживання користувачів АРС (розташування колективної АРС), пересувні, які тимчасово перенесені і розташовані стаціонарно або в польових умовах (для участі в змаганнях), рухомі, що розташовані на рухомих об’єктах і призначені для роботи під час руху та під час зупинок, портативні переносні радіостанції вагою до 1 кг, які мають особисте джерело живлення і пристосовані для роботи при перенесенні.
Радіоаматорам виділені наступні діапазони частот (хвиль):
1,8 МГц (1810-2000кГц);
3,5 МГц (3500-3740кГц);
7 МГц (7000-7100кГц);
10 МГц (10100-10150кГц);
14 МГц (14000-2000кГц);
18 МГц (18068-18168кГц);
21 МГц (21000-21450Гц);
24 МГц (24890-24990кГц);
28 МГц (28000-29700кГц);
144 МГц (144000-146000кГц);
Поза цими діапазонами будь-яка робота радіоаматорських станцій заборонена. В залежності від категорії радіостанції, вищевказані частоти розподілені згідно додатка В.
