« Де найкраще, місце на землі»

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,

Всі людини і гірські шпилі.

Де найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

- Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де вродився ти.

Виростеш, дитино, й пам’ятай

Батьківщина – то найкращий край!

А. Камінчук

« Батьківщина»

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво – луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Це як тато і мама,

Одна!

І. Блажкевич

« Україно моя мила»

Україно моя мила,

Ти моя рідненька,

Я тебе так щиро люблю,

Хоч я ще маленька.

М. Сингаївський

Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п’ю,

Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси …

Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, рідну, єдину …

Люблю, як сонце, Батьківщину.

Б. Даниловича

« Ми – дітвора українська»

Ми – дітвора українська,

Хлопці та дівчата,

Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти,

І в садочку ми вчимося

Рідний край любити.

Ми малі, та всі ми друзі.

Ми – одна родина,

А найбільша наша мати,

Рідна Україна.

Загадки « Який це край?»

Ми родились у долині

У білесенькій хатині.

Коло вишень і калини.

За хатиною садок

І зелений моріжок,

Там багато є квіток.

Під горбом ставочок сяє,

Різна рибонька гуляє.

Качка з дітьми пропливає.

Як же зветься гарний край,

Де за ставом степ і гай

Пишно квітнуть, наче рай?

Н. Щербина

* * * * *

Красивий, щедрий рідний край.

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … ( Україна)

Прислів’я

- У чужій стороні і весна не красна.

- Де рідний край, там і під ялиною рай.

- У чужій стороні і весна негарна..

- З рідної сторони і ворона мила.

- Вдома і стіни гріють.

- Рідна земля і в жмені мила.

- Своя сорочка ближче до тіла.

- До свого роду – хоч через воду.

- Без верби і калини нема України.

- Ми з такого роду, що любимо свободу.

- За рідний край і життя віддай.

- Батьківщина одна, всім потрібна вона.

- Пташку пізнають за пір’ям, а людину за мовою.

- Земля – мати.

Наша земля Легенда

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки

кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося.

От вони прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось

сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти,

хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. « Ні, -

відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». « Ну, тоді я

вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річка, озера, ліси, степи. Але

пам’ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні – ворога».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну

свою назвали Україною.