« Усе моє, все зветься Україна»

… Буває часом сліпну від краси

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори …

Р. Купчинський

« Мій край »

Київ – серце України

І найкраще місто в світі,

Хоч пройшов усякі зміни,

Гарний все – взимі і вліті.

Тут церкви золотобанні,

А в них дзвони мідно куті,

Як задзвонять на світанні,

В Україні скрізь їх чути.

Коло Києва чи Львова,

Куди прийдеш – гарно всюди,

Гарна мова соловйова,

Гарний одяг, гарні люди.

Працьовиті підгірянці,

Як вогонь, палкі гуцули.

І сміливії кубанці,

Що ще Січі не забули.

М. Щербак

« Україна»

Ненька наша Україна –

Мова рідна, рідний спів.

Це земля свята, єдина

Наших прадідів – батьків.

М. Хоросницька

« Дві матусі»

Є у мене мати –

Україна мила.

Є у мене мати

Й ця що породила …

Дві матусі маю,

Наче дві зіниці,

Що перша, що друга –

Різні без різниці.

До обох серденьком

Залюбки горнуся,

За обох раненько

Господу молюся.

Ю. Шкрумеляк

« Де нам любо? »

Любо нам у рідній хаті,

Там, де рідний батько, ненька,

Там, де братик і сестричка,

І бабусенька старенька.

Любо нам у рідній школі,

Де учитель нас навчає,

Учить рідний край любити

Так, як батько нас кохає.

Любо нам у ріднім полі,

Де росте буйна пшеничка,

Любо нам у тихім гаю,

Де щебече мила пташка.

Любо нам у рідних горах,

Де ліс грає верховіттям,

Любо всюди в ріднім краї,

Любо українським дітям!

А. Німенко

«Сонячний дім»

Привітний і світлий наш сонячний дім.

Як радісно й весело жити у нім!

Тут мамина пісня і усмішка тата,

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

« Мій сонячний дім – це моя Україна».

К. Перелісна

« Хто я?»

Хто я, що я? – Хочеш знати?

Українка моя мати.

Й батько мій вкраїнець зроду

І козацького він роду.

І хоч я малий ще нині,

Але вірний син Вкраїни.

І віддам свої всі сили

Україні моїй милій.

П. Завадович

« Українські діти»

Ой у саду, у садочку

Квіти процвітають,

То не квіти, ой то діти

По садку гуляють.

Ой в садочку на горбочку

Розквітають рожі –

То не рожі, то дівчатка

Українські гожі.

Ой у саду – винограду

Черешні та вишні,

То не вишні, то хлоп’ята

Українські пишні.

Ой листочки зелененькі,

А синенькі квіти,

Хай на славу молоденькі

Виростають діти.

Д. Павличко