- •1.1 Аналіз світового ринку цукру
- •1.1.1 Аналіз світового виробництва
- •1.1.1.1 Обсяги в вартісному і натуральному вираженні, динаміка, географічна та товарна структура
- •1.1.1.2 Провідні країни та фірми виробники цукру
- •1.1.1.3 Основні фактори, які мають вплив на виробництво цукру
- •1.1.2. Аналіз світової торгівлі
- •1.1.2.1 Обсяги експорту та імпорту товару, динаміка, географічна та товарна структура
- •1.1.2.2 Провідні країни і фірми експортери та імпортери
- •1.1.3 Аналіз попиту та споживання товару, факторів, які визначають споживання товару
- •1.1.4 Аналіз світових цін на цукор
- •Аналіз українського ринку товару
- •1.2.1 Аналіз українського виробництва
- •Аналіз української торгівлі
- •1.2.2.1 Обсяги експорту та імпорту товару, динаміка та товарна структура
- •Аналіз попиту та споживання товару, факторів, які визначають споживання товару
- •Аналіз українських цін на цукор.
- •2.1 Тарифне і нетарифне регулювання
- •2.1.1 Тарифне регулювання
- •2.1.2 Ліцензування та квотування
- •Контроль за експортом товарів
- •2.3 Особливості та умови транспортування
- •Розділ 3 зовнішньоекономічний контракт Контракт № 2715
- •Предмет контракту та загальна сума контракту
- •Базисні умови поставки
- •Упаковка і транспортування
- •Форс-мажор
- •Арбітраж
- •Інші умови
- •Відповідальності сторін
- •Юридичні адреси та реквізити сторін
1.1.1.3 Основні фактори, які мають вплив на виробництво цукру
З глобальної точки зору на конкурентоспроможність виробництва цукру в основному впливають природні умови (клімат, ґрунт), ефективність виробництва у маркетинговому ланцюжку, якість менеджменту сільських господарств, менеджменту виробництва і збуту цукру, а також доступність виробленої у конкуренції сировини. Тільки з погляду на постачання сировини експертами та цукровою промисловістю, разом прийнято, що виробництво цукру з цукрової тростини є більш конкурентоспроможним ніж виробництво цукру з цукрових буряків.
1.1.2. Аналіз світової торгівлі
1.1.2.1 Обсяги експорту та імпорту товару, динаміка, географічна та товарна структура
За останнє десятиліття також відбулося ряд структурних змін у сфері зовнішньої торгівлі цукром, що вплинули на еволюцію торгових моделей на світовому ринку. Реформа цукрового режиму в Європейському Союзі в 2005 р. призвела до суттєвого – на 6-7 млн. т – падіння обсягів експорту очищеного цукру, оскільки квоти на його виробництво поступово скорочувалися, і в результаті були доведені до рівня нижчого за внутрішній попит. Внаслідок цього експортні поставки з ЄС в2013 р. скоротилися в 2,5 рази у порівнянні з 1990 р. ЄС з потужного нетто-експортера рафінованого цукру перетворився на найбільшого імпортера, головним чином цукру-сирцю, для його подальшої переробки та реалізації на внутрішньому ринку.
Аналізуючи розвиток міжнародної торгівлі цукром в 1990-2013 рр. варто відзначити скорочення значущості Куби в географічній структурі експорту. У 1990 р. Куба була найбільшим експортером цукру із загальним обсягом експорту 3,8 млн. т, займаючи 13%-у частку в світовому експорті цукру. Проте внаслідок низки внутрішніх економічних проблем і зміни геополітичної розстановки сил на світовій арені, в 2013 р. Куба посідала останньою стрічку в десятці найбільших експортерів цукру. [4]
Також слід звернути увагу на Таїланд, який за зазначений період збільшив обсяги експорту в 3 рази, ставши другим за величиною експортером цукру. У 1990 р. Таїланд перебував на четвертій позиції за обсягом експорту цукру, в 2013 р. Таїланд відвантажив за межі країни 7,3 млн. т цукру, або 13% світового експорту.Суттєве збільшення обсягів експорту в Таїланді пов'язано зі збільшенням посівних площ цукрової тростини.
Зростаюча концентрація експорту цукру в окремих країнах відбувається не без ризику для його виробників, оскільки обсяги світового експорту все більше залежать від умов вирощування культури в кожній конкретній країні. У зв'язку з тим, що найбільшим світовим експортером цукру протягом 2000-2013рр. була Бразилія з 50%-ою часткою світового експорту, то від результатів посівної кампанії в цій країні у багато в чому залежить динаміка та структура світового експорту.Стримуючим фактором є те, що більша частка цукрової тростини в Бразилії використовується для виробництва етанолу. Більшість цукрових заводів країни мають потужності як для виробництва цукру, так і етанолу. Бразилія є єдиним експортером, який може диверсифікувати протягом року 5-10% потужностей або на переробку цукру, або на переробку етанолу, реагуючи на зміни в рівні рентабельності між двома продуктами кінцевого використання. В залежності від волатильності ринків цукру і етанолу Бразилія визначає масштаби виробництва і експорту обох товарів.[4]
За 2009-2012 роки загальний обсяг всього експорту цукру в світі зріс на 8,74%. Загальний обсяг експорту цукру на період 2009-2010 рр. становив 51,228 млн. т. Протягом 2010-2011 рр. відбувся приріст експорту цукру на 2,69%, а у 2011-2012 рр. відбулося збільшення обсягів експорту цукру майже в 2 рази, що становило 3,101 млн. т. (табл. 1.1)
Таблиця 1.1
Динаміка експорту цукру в світі за 2009-2012 роки. Джерело: таблиця розроблена на основі [3]
Маркетинговий рік |
Обсяги експорту цукру в світі, млн. т. |
Динаміка експорту цукру, % |
Приріст експорту цукру, млн. т. |
2009-2010 |
51,228 |
- |
- |
2010-2011 |
52,603 |
102,68 |
1,375 |
2011-2012 |
55,704 |
105,89 |
3,101 |
Рис 1.4 Обсяги експорту цукру провідними
країнами у 2013-2014 роках у млн. т [2]
Якщо, в експорті цукру за останні 5 років присутня позитивна динаміка, то обсяг імпорту зменшився на 3,588 млн. т. Значне зменшення обсягу відбулося в період 2011-2012 рр., що становить 3,051 млн. т.(табл. 1.2)
Таблиця 1.2
Динаміка імпорту цукру в світі за роки. Джерело: таблиця розроблена на основі [3]
Маркетинговий рік |
Обсяги імпорту цукру, млн. т. |
Динаміка імпорту цукру, % |
Приріст імпорту цукру, млн. т. |
2009-2010 |
52,365 |
- |
- |
2010-2011 |
51,828 |
98,97 |
-0,537 |
2011-2012 |
48,777 |
94,11 |
-3,051 |
В загальному вигляді зменшення обсягів імпорту цукру в світі, при збільшенні обсягів експорту, свідчить про те, що в відбувся ріст внутрішніх потреб в цукрі, кожної з країн.
