- •6.1 Вибір приміщення для виконання камеральних робіт……………………..
- •1. Загальні відомості про об’єкт дослідження та його характеристики
- •1.1. Фізико-географічний опис району робіт
- •1.2. Загальна характеристика району робіт
- •3. Загальні положення і основні вимоги до проекту відведення земельної ділянки
- •3.1. Зміст та мета комплексу робіт по віддведенню земельної ділянки
- •Послідовність розробки проекту відведення
- •3.2. Основні вимоги до складання технічного завдання і графічних матеріалів
- •Основні вимоги до оформлення графічних матеріалів
- •Роботи по складанню технічного звіту і перенесення в натуру земельної ділянки
- •4. Теоретичні основи та розрахунок нормативної грошової оцінки земель
- •4.1. Нормативна ціна землі і способи її визначення
- •4.2. Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки у межах населеного пункту.
- •4.3. Плата за землю
- •4.4. Містобудівне обгрунтування
- •Економіка та організація кадастрових робіт
- •. Огранізаційнаструктуравиробництва
- •Організаційна структура підприємства
- •Кошторисна вартість робіт
- •5.3. Економічна ефективність проекту
- •6. Охорона праці
- •. Вибір приміщення для виконання камеральних робіт
- •6.2. Розміщення та організація робочих місць
- •6.3. Санітарно – гігієнічні параметри робочої зони
- •6.3.1. Мікроклімат у приміщенні
- •6.3.2. Освітлення приміщення та робочих місць
- •6.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань і електростатичних полів
- •6.3.4. Шум і вібрація
- •6.4. Електробезпека
- •6.5. Пожежна профілактика
- •6.6. Висновки та рекомендації про стан охорони праці
- •Висновок
- •Список використаної літератури
6. Охорона праці
Метою даної частини роботи є проектування робочого місця з метою запобігання нещасних випадків, виробничих травм та створення сприятливих умов праці у відповідності з такими нормативними документами:
- санітарні норми (СН);
- державні стандарти (ГОСТ);
- ДСанПіН 33.2.007-98;
- будівельні норми і правила (СНіП).
Необхідно розробити ряд організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів, направлених на забезпечення безпеки праці людини, тобто звести до мінімуму ймовірність ураження або захворювання. працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.
Польові роботи
Усі види польових топографо-геодезичних робіт мають про-водитися в суворій відповідності до вимог з техніки безпеки, що містяться в технічних інструкціях і технічних проектах.
Перед початком польових топографо-геодезичних робіт на об'єкті керівники експедицій, польових партій і бригад повинні інформувати про це місцеві органи влади, а при виконанні робіт на об'єктах автомобільних і залізничних доріг, трубопроводів, об'єктах спеціального призначення і інших, крім того, організацій та підприсмств, у підпорядкуванні яких знаходяться ці об'єкти. При проведенні робіт у лісових районах керівники топографо-геодезичних підрозділів зобов'язані повідомити місцеві лісгоспи, передати їм в установленному порядку схеми маршрутів пересування бригад із зазначенням засобів пересування, запланованих термінів проведення робіт на маршрутах і розташування місць базування бригад і партій, а також уточнити найбільш вогненебезпечні зони на ділянці робіт, наявність струмків, водоймищ, боліт, великих полян і т.д., де можна сховатися на випадок пожежі, визначити порядок проведення, дій у зв'язку з аварійними ситуаціями.
Особливості польових топографо-геодезичних робіт:
роботи часто виконуються у складних кліматичних i то-пологічних умовах (спека, холод, гори, яри, ліси, ріки, авто-залізничні магістралі);
працівники землевпорядних партій знаходяться в експедиції впродовж усього польового сезону і через це ix праця i побут невіддільні;
у процесі польових розвідок на працівників можуть шкідливо впливати численні травмонебезпечні фактори (pyxoмі машини та обладнання, падаючі конструкції i деталі, загострені кромки і краї заготовок та інструментів, електрострум, горючі та вибухові речовини, хвороботворні мікроорганізми, отруйні комахи i змії та багато іншого).
Керівники експедицій і польових бригад у пожежно-небезпечний період повинні встановити ділові контакти з лісгоспами з метою отримання від них оперативної інформації про вогнища пожеж.
За наявності в районі робіт пожежно-небезпечної ситуації необхідно переглянути проект організацій польових робіт, конкретизувати місця знаходження бригад і маршрути їx руху, повідомити працівників про можливі небезпеки і затвердження відповідних заходів на випадок пожежі. У період лісових пожеж, що загрожують життю людей, заборонити проведення польових робіт і забезпечити термінову евакуацію бригад із пожежонебезпечних зон до безпечних місць.
3 метою оперативного керівництва польові партії і бригади, що виконують топографо-геодезичні роботи в лісових, гірських районах, в інших важкодоступних місцевостях, а також в обжитих районах поза населеними пунктами на відстані 5 км і 6ільше від пунктів державного телефонного зв'язку, повинні забезпечуватися радіостанціями певної потужності, або мобільним телефонним зв'язком для встановлення надійного двостороннього зв'язку з базою експедиції та між собою.
У період підготовки до польових робот керівники підпри-ємств і експедицій зобов'язані встановити через місцеві органи санітарно-епідеміологічного нагляду вогнища епідемічних захво-рювань і райони розповсюдження кліщового енцефаліту. Вci робітники, інженерно-технічні працівники і студенти-практика-нти, що відряджаються на польові роботи в зазначені райони, підлягають обов'язковим протиепідемічним і профілактичним щепленням у встановленому Міністерством охорони здоров'я порядку, і мають бути навчені заходам проведення особистої профілактики від ураження кліщовим енцефалітом.
Перед виїздом на польові роботи з бази начальник партій разом із соціальним інспектором з охорони праці зобов’язані перевірити забезпеченість їх спорядженням, продовольством, засобами індивідуального і колективного захисту, засобами зв’язку і подачі сигналів, дати всі необхідні вказівки керівникам бригад і встановити контрольні бази та місця зустрічі.
Тривалість польових робіт повинна плануватися з урахуванням конкретних умов і специфіки роботи.
Камеральні роботи
Наступним етапом землевпорядного виробництва після закін-чення польових інженерно-розвідувальних робіт є опрацювання і аналіз одержаного первинного матеріалу в камеральних умо-вах, тобто систематизації даних для подальшої роботи. Окреми-ми різновидами цих робіт є фотограмметрія, стереометрія, скла-дання проектів землекористування різних форм землекористувачів, проектів відведення земель, оцінка ринкової вартості землі для купівлі-продажу. Багато із зазначених різновидів робіт потребу-ють застосування сучасних засобів оргтехніки: персональних комп'ютерів, принтерів, сканерів, ксероксів.
Усі види і процеси камеральних робіт слід виконувати в суворій відповідності із затвердженими технічними проектами, що виключають можливий вплив на працюючих шкідливих виробничих чинників, речовин і матеріалів.
Санитарно-гігієнічний стан у цехах камерального виробництва і на робочих місцях має відповідати вимогам будівельних і ссанітарних норм і правил проектування промислових підприємств, затверджених нормативними документами Міністерство охорони здоров'я України, а також чинних стандартів ССБП з урахуванням установлення в приміщеннях камерального вироб-ництва устаткування високої точності.
Засоби захисту, що використовуються при проведенні камера-льних робіт, повинні забезпечувати захист працюючих від впли-ву шкідливих виробничих чинників.
При виробництві камеральних робот забороняється застосування несправних приладів, інструментів і технологічного устаткування, а також виконання робіт при відключених контрольно-вимірювальних приладах.
До проведення камеральних робіт допускаються особи, що відповiдають вимогам безпеки і мають спеціально технічну підготовку, пройшли інструктаж і перевірку знать правил безпеки, виробничої санітарної та пожежної безпеки.
Для ефективного виконання комплексу робіт необхідно забезпечити правильний вибір приміщення і організації робочого місця, забезпечити сприятливі метеорологічні умови виробничого середовища, необхідну кількість свіжого повітря, задовільне освітлення, вжити заходи для захисту від електромагнітного випромінювання та негативного впливу шуму. А також передбачити заходи пожежної безпеки.
