Зміст

Розділ 4. Трав'янисті рослини міськСЮН (Бондарь Дар'я)

4.1. В'язіль барвистий (Бондарь Дар'я)

4.2.Астрагал шерстистоквітковий (Бондарь Дар'я)

4.3. Кермечник злаколистий (Бондарь Дар'я)

4.4. Нечуйвітер волохатенький (Бондарь Дар'я)

4.5. Ковила (Бондарь Дар'я)

4.6. Підмаренник жовтий (Бондарь Дар'я)

Розділ 4. Трав'янисті рослини міськСюн

4.1. В'язіль барвистий

Рис.1. В'язіль барвистий

В'язіль барвистий (В'язіль різнобарвний, Кучерявий горошок) (Securigera varia) — багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових.

Рослина заввишки 30-10 см, з повзучим гіллястим кореневищем. Стебла дещо розпростерті або майже прямостоячі, гіллясті, голі, борозенчасті. Листки непарноперисті, черешок з 5-12 парами еліптичних або довгасто-лінійних листочків, на вершку загострених. Верхні листки сидячі, прилистки вільні, ланцетні. Квітки зібрані в зонтикоподібні китиці з квітконосами завдовжки 3-15 см, що іноді перевищують листки. Чашечка дзвоникоподібна, 5-зубчаста. Віночок з трохи зігнутим дзьобоподібно розширеним човником. Тичинок 10, з яких 9 зрослися нитками в трубочку. Плоди — лінійні боби, 4-5 см завдовжки. Цвіте в травні — серпні; насіння достигає з липня.

Росте на луках, узліссях, по чагарниках, на схилах у великій кількості.

В медицині використовується насіння в'язеля, з якого виділено маловивчені серцеві глюкозиди: коронизид, коронилін. Крім того, насіння містить вуглевод стахіозу, жирну олію, насичені жирні кислоти, сечову кислоту, каротин, вітамін С (0,27 %).

В народній медицині застосовується від водянки. Настій з насіння в'язеля діє подібно до настою наперстянки

4.2.Астрагал шерстистоквітковий

Рис.2.Астрагал шерстистоквітковий

Астрагал шерстистоквіткоовий (астрагал волохатоцвітий, астрагал мохнатоцвітий, вовчий горошок мохнатий) (Astragalus dasyanthus) — трав'янистий багаторічник, що належить до родини Бобових, найчисельнішого роду Astragalus (2.5 тис. видів). Це зникаючий вид, занесений до Червоної книги України, до другої категорії («вразливі»).

Зустрічається в лісостепових і на півночі степових регіонів серед залишків степової рослинності. Росте на схилах балок й річкових долин, на остепнених лісових галявинах, серед степових кущів, на старих кладовищах, курганах. Завжди зустрічається розсіяно, однорідних популяцій не утворює. Не вимогливий до ґрунту та вологи. В Україні поширений переважно в Середньому Придніпров'ї, де інколи утворюються не густі популяції площею в декілька гектарів.

Астрагал шерстистоквітковий — багаторічна трав'яниста рослина, відноситься до житт'євої форми кущиків, що утворюють багатоголовий стеблокорінь — каудекс. Звичайно в кущі 3−5 лежачих, стоячих або висхідних стебел, що густо вкриті листям. Довжина стебел до 40 см. Стебла розгалуджені, добре розвинені.

Листки черешкові, непарноперисті мають 12-14 пар листочків, чергові. Листочки майже сидячі, продовгувато-овальні або продовгувато-ланцетовидні, довжиною 15-12 мм і шириною близько 6 мм. Прилистки ланцетовидні, загострені. Корінь товстий стрижневий, досягає довжини 1.2 м, соковитий без здерев'яніння, світло-коричневий, з поперечно зморшкуватою корою, в верхній частині багатоголовий. Bci частини рослини, навіть квіти, за виключенням внутрішньої сторони вінчика, вкриті довгими жовтувато-білуватими або рудуватими волосками.

Астрагал шерстистоквітковий квітує з червня по липень, повторне цвітіння з липня по серпень. Квіти мають приємний медовий запах. Вони приваблюють комах, частіше за все бджіл та джмелів. Плоди дозрівають з липня по серпень.

Розмноження майже виключно насінням. Квіти зигоморфні, жовтуваті, зібрані в густі, майже шаровидні суцвіття довжиною 3-6 см з 10-20 квітками. Суцвіття розташовані на квітконосах довжиною до 15 см, розташованих в пазухах листків. Квіти довжиною 15-20 мм зі світло-жовтим вінчиком з густоволосистою чашечкою. Тичинок 10, з них 9 зрослися внизу в трубочку, а одна, верхня, вільна. Плід — твердий, шкіряний, трикутно-яйцевидний, шерстистий біб, з носиком, усіченим на верхівці, довжиною до 1 см. Біб містить багато плоских, овальних, коричневих насінин.

В лікарських цілях використовують всю надземну частину рослини, тобто траву (Herba Astragali dasyanthi).

Астрагал шерстистоквітковий інтродукований на Українській зональній дослідній станції ВІЛР, адже він досить легко розмножується насінням.

Вид занесено до різних червоних книг:

• Червона книга України (2009) — категорія: «вразливий»,

• Червоний список рослин Болгарії (2009) — категорія: «знаходиться під критичною загрозою»,

• Червона Книга Республіки Молдова (2001) — категорія: «вразливий»,

• Європейський Червоний список (1991) — категорія: «вразливий»,

• Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи (1997) — категорія: «близький до загрозливого стану».

В Україні охороняється на території Кам'яних Могил — відділу Українського степового природного заповідника, заказників загальнодержавного значення Івахновецького (Хмельницька область) та Балки Північної Червоної (Дніпропетровська область), пам'яток природи у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Вид введено у культуру (вирощують на плантаціях як лікарську рослину). Планується створити заказник загальнодержавного значення Гранітно-степове Побужжя (Миколаївська область).