- •Перелік питань до модульної контрольної роботи №2 з дисципліни «Аналіз вимог до програмного забезпечення»
- •1. Домен. Онтологія домену. Модель предметної області (домену).
- •2. Особливості стандарту idef5.
- •3. Сутність специфікації вимог до програмного забезпечення.
- •4. Переваги використання специфікації вимог до програмного забезпечення.
- •5. Стандарти документування вимог до програмного забезпечення.
- •6. Зміст та характеристики госту по створенню технічного завдання.
- •7. Зміст Стандарту ieee № 830-1998.
- •8. Документування вимог в rup.
- •14. Характеристики правильно складеної специфікації вимог.
- •15. Проблемні ситуації процесу формування і оцінки вимог.
- •16. Методи і засоби перевірки вимог.
- •17. Неофіційні перегляди вимог. Інспекції.
- •18. Визначення критеріїв прийнятності.
- •19. Принципи і прийоми управління вимогами.
- •20. Базова версія вимог.
- •21. Процедури управління вимогами.
- •22. Контроль версій.
- •23. Атрибути вимог.
- •24. Шаблон опису атрибутів вимог за к. Вігерсом.
- •25. Контроль статусу вимог.
- •26. Управління змінами.
- •27. Процес контролю змін.
- •28. Рада з управління змінами.
- •29. Статут ради з управління змінами.
- •30. Аналіз впливу внесення змін.
- •31. Поняття «Доменна інженерія»
- •32. Особливості проведення доменного аналізу.
- •33. Зміст процесів доменного аналізу.
- •34. Класифікація методів доменного аналізу.
- •35. Доменне Проектування. Реалізація Домену.
- •36. Лінійка та сімейство програних продуктів.
- •37. Засоби управління вимогами.
- •Ibm Rational/Telelogic doors
- •Borland Caliber rm
17. Неофіційні перегляди вимог. Інспекції.
Неофіційні перегляди вимог:
- Перегляд «за столом» (коли просимо колегу перевірити наш продукт)
- Колективна перевірка (коли запрошується декілька колег для паралельної перевірки продукту)
- Критичний аналіз (автор описує створюваний продукт і просить його прокоментувати)
У перших двох випадках автор вимог звертається за допомогою до колег (відповідно, до одного або декількох) з метою видачі практичних рекомендацій по поліпшенню продукту. У третьому випадку автор здійснює презентацію розроблених ним вимог на нараді з подальшим обговоренням
18. Визначення критеріїв прийнятності.
19. Принципи і прийоми управління вимогами.
Управління вимогами - це робочий процес, що підпорядковується визначиними правилами та процедурами. Процедури управління вимогами базуються на:
1) Інструментах, прийомах та походження по управління версіями різноманітними версіями вимог
2) Правила складання базової версій вимог.
3) Статуса вимог, які будуть використовуватися та категорія осіб, які мають право змінювати вимоги.
4) Методах аналізу впливу запропонованою змінною.
5) Відслідковані зв’язки в плані і обов’язки пов’язані зі змінами вимог.
Принципи і прийоми управління вимогами
Введення нових або зміна існуючих вимог впливає на проект наступним чином:
- відкладається реалізація вимог нижчих рівнів;
- запрошуються нові фахівці;
- на короткий період часу вводиться режим понаднормової роботи, по можливості оплачуваної;
- у відповідності з новою функціональністю змінюється графік;
- страждає якість, так як необхідно вкластися в графік (дуже часто ця реакція за замовчуванням).
20. Базова версія вимог.
Базова версія вимог – набір функціональних та нефункціональних вимог, які розробники зобов’язалися реалізувати у визначеній версії вимог. Визначення базової версії дозволяє зацікавлених проекті особам виробити спільне розуміння можливостей та властивостей, які вони хочуть бачити у цій версії.
Прийнята базова версія вимог – версія, яка проходить офіційну експертизу та затвердження. Управління вимогами – робочий процес, що підпорядковується визначеним правилам та процедурам
21. Процедури управління вимогами.
1. Інструментах, прийомах та погодженням по управлінню версіями різноманітних документів вимог.
2. Правила складання базових версій вимог
3. Статусах вимог, які будуть використовуватися та категоріях осіб, які мають правило змінювати вимогу.
4. Методах аналізах, впливу, запропонованої зміни
5. Відслідковування зв’язків планів і обов’язки пов’язані зі змінами вимог.
22. Контроль версій.
Є важливим аспектом управління специфікації вимог та іншими проектними документами. В кожній версії присвоюється особливий ідентифікатор, а у кожного члена команди повинен бути доступ до поточної версії вимог. Зміни необхідно ясно документувати та передавати всім зацікавленим сторонам, щоб мінімізувати путанину, конфлікт та нерозуміння слід призначити право оновлення вимог строго певним особам і переконатися, що ідентифікатор версій змінюється при кожній зміні вимог.
Кожна версія повинна містити історію переробки де вказується внесені зміни дата кожної зміни, особа, що внесла зміни, а також причина. Найбільш надійний метод контролю версій полягає в зберіганні вимог у базі даних комерційного засобу управлінні вимогами. За допомогою таких засобів можна відстежити повну історію змін вимог. Такий засіб дозволяє вносити коментарі, обґрунтовувати рішення про додавання, зміни та видалення вимог.
Крім того для документування версій використовується документування версій та електронні таблиці.
