- •2.Дайте характеристику задньої долі гіпофізу за схемою : місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •3.Дайте характеристику тироксину і тройодтироніну за схемою : місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •4.Дайте характеристику кальцитоніну і паратгормону за схемою :місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •5.Дайте характеристику інсуліну за текою схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний ефект,механізм дії.
- •6.Дайте характеристику глюкагону за схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний уфект,механізм дії.
- •7.Дайте характеристику адреналін за такою схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний уфект,механізм дії.
- •8. Дайте характеристику глюкокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний ефект,механізм дії.
- •10.Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •11.Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •12.Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •13.Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •14.Дайте характеристику ренін-ангіотензиновій системі за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти.
- •15.Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •16.Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •17.Дайте характеристику вітаміну е за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •18.Дайте характеристику вітаміну к за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •28. Синтез гемоглобіну, регуляція та порушення.
- •I.Синтез гему
- •II.Cинтез 2 –альфа і 2-бета ланцюгів глобіну звичайним шляхом на рибосомах
- •III.Зв*язування гему з білком.
- •29. Роль печінки в обміні вуглеводів.
- •30. Катаболізм гемоглобіну, знешкодження кінцевих продуктів
- •31.Роль печінки в обміні ліпідів.
- •Окиснення жирних кислот до со2 і н2о.
- •Утворення кетонових тіл.
- •Утворення жирних кислот і жирів (ліпогенез) із ацетил-КоА.
- •Синтез холестерину з ацетил-КоА
- •32. Роль печінки в обміні амінокислот.
- •33. Шляхи знешкодження токсичних речовин у печінці
- •34. Колаген: особливості будови, посттрансляційні модифікації, катаболізм, функції.
- •35. Протеоглікани сполучної тканини: склад, структура, функції.
12.Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
Простагландини належать до ейкозаноїдів – біорегуляторів клітинних функцій ліпідної природи.
Відкриті 1935 року Ейлером, названі так у зв’язку з тим, що були віділені з сімяної рідини простати.
Місце утворення:належать як і гормони до сигнальних молекул, що контролюють проходження внутрішньоклітинних процесів, але на відіну від справжніх гормонів синтезуються не в залозах внутр. секреції, а безпосередньо в тканинах і в багатьох випадках виступають посередниками в реалізації певних ефектів інших гормонів та медіаторів на клітину. Вони можуть мати паракринний та вторинний ефект. Х біологічні функції реалізуються в надзвичайно низьких концентраціях(10-11 моль/л).
Хімічна природа: ненасичені ЖК, містять п’ятичленний вуглецевий цикл, похідні арахідонової, альфа- та гама-ліноленової кислоти.
Регуляція секреції: арахідонова кислота для синтезу ейкозаноїдів звільняється із фосфоліпідів мембран клітин під дією ферменту фосфоліпази A2. Звільнення арахідонової кислоти і утворення ейкозаноїдів стимулюються деякими гормонами, нейромедіаторами. імунологічними факторами, а також фізичними і хімічними пошкодженнями тканин.
Біосинтез простагландинів починається із перетворення арахідонової кислоти в ендоперекисні проміжні продукти (простагландини G2 і H2). Обидві реакції каталізуються одним і тим же ферментом, простагландин-синтазою, яка складається із двох компонентів — циклооксигенази і пероксидази. В результаті реакцій утворюється циклопентанове кільце і включаються дві молекули О2. Із проміжного простагландину Н2 утворюються основні (первинні) ППE2, ПГF2 і ПГD2, простациклін ПГ2 і тромбоксан А2. Крім ПГЕ2 і ПГF2, синтезуються інші простагландини груп Е і F, які відрізняються кількістю подвійних зв'язків. На їх кількість вказує цифра у позначенні сполуки. Відомі також простагландини груп А, В, С.
Біохімічні(біологічні) ефекти простагландинів:
-повязані здебільшого з багатобічним впливом на скорочувальну функцію гладких мязів, проте окремі простагландини мають різні фізіолог ефекти, які, до того ж, відрізняються в певних тканинах-мішенях. Такі властивості простагландинів дозволяють розглядати порушення їх обміну як важливі фактори патогенезу гіпертонічної хвороби, бронхіальної астми, слабкості пологової діяльності тощо і застосовувати препарати ейкозаноїдів у фармакотерапії.
Так, наприклад, простагландини сімейств А та Е знижують артеріальний тиск у нормотензивних тварин та у паціснтів,хворих на гіпертонічну хворобу; простагландини сімейства Е спричиняють розслаблення гладеньких м'язів бронхів та трахеї, тоді як простагландини F2 навпаки, викликають їх скорочення. Характерною особливістю простагландинів Е2 та F2 (які містяться в сім'яній рідині) є їх унікальний стимулюючий ефект стосовно м'язів матки, що сприяє переміщенню сперматозоїдів у порожнину фаллопієвих труб, де відбувається запліднення; похідні цих простагландинів (PGE2 та PGF2) в більш високих (фармакологічних) дозах використовуються як засоби для індукції пологів та протизапліднюючі засоби ).
Клінічно важливою властивістю простагландину Е1 є його вплив на слизову оболонку шлунка: у фармакологічних лозах PGE1 гальмус базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти. захищає клітини слизової оболонки від пошкоджуючих хімічних подразників (цитопротекторна, антиульцерогенна дія); у зв'язку із зазначеним, препарати простагландину Е1є ефективними засобами сучасної терапії виразкової хвороби.
2. Простациклін є простаноїдом, що продукується ендотеліальними клітинами судин. Його фізіологічні ефекти полягають у вазодилатації, особливо стосовно коронарних артерій, та в протизгортальній дії - PGI2 протидіє агрегації тромбоцитів та їх адгезії з поверхнею ендотелію, що є найбільш потужним з відомих у наш час інгібіторів коагуляції крові і тромбоутворення.
Простагландини беруть участь в розвитку запалення(зокрема за рахунок посилення ефектів гістаміну, брадикікіну,серотоніну), яке є біологічним захистом тканин на дію пошкоджу вальних факторів.
Процес |
Місце дії |
Ефект |
Скорочення або розслаблення гладкої мускулатури |
Легені
Матка ШКТ Судини |
розширення ПГE2 і скорочення ПГF2 бронхів скорочення (ПГF2) скорочення (ПГЕ2) розширення (ПГE2,ПГА), звуження (ПГF2) |
Водно-електролітний обмін |
Нирки |
стимуляція діурезу і екскреції натрію(ПГА,ПГЕ1) пригнічення виділення натрію (ПГЕ2)
|
Синтез і секреція гормонів |
Кора надниркових залоз Щитоподібна залоза Жовте тіло |
стимуляція стимуляція:
пригнічення (ПГF2) |
Ліполіз |
Жирова тканина |
Гальмування ліполітичних ферментів |
Секреція соляної к-ти |
Слизова оболонка шлунка |
Гальмування (ПГЕ) |
Імунні реакції |
Лімфоцити макрофаги |
Модуляція активності |
Механізм дії: у різних органах і тканинах утворюються різні простагландини. Після синтезу вони надходять Із клітин у міжклітинне середовище і реалізують свої функції, взаємодіючи із специфічними рецепторами мембран клітин-мішеней. Інактивуються простагландини дуже швидко під дією відповідних ферментів. Надходять вони і в кров, але більше 90 % простагландинів інактивуються вже при першому проходженні крові через легені . Продукти перетворень ейкозаноїдів виводяться з сечею.
Біологічні ефекти простагландинів проявляються, здебільшого, в тих гормоно-чутливих тканинах, де вторинним посередником в дії гормонів на клітину є цАМФ; активація мембранної аденілатциклази доведена, зокрема, дія дії таких простаноїдів, як PGE та простациклін.
