3.Дайте характеристику тироксину і тройодтироніну за схемою : місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.

Тиреоїдні гормони є істинними гормонами, що синтезуються в спеціалізованих епітеліальних клітинах фолікулів щитовидної залози - тиреоцитах. До цієї групи належать похідні амінокислоти L-тирозину – 3,5,3,5'-тетрайодтиронін (тироксин) та 3,5,3'-трийодтиронін :Біосинтез тиреоїдних гормонів потребує наявності йодидів, що вибірково накопичуються в щитовидній залозі, яка поглинає їх із крові; із загальних 20-30 мг йоду, що містяться в тілі людини, 10-15 мг акумулюється в колоїді фолікулів щитовидної залози.

Регуляція здійснюється через гіпоталамо-гіпофізарну систему \. Із гіпоталамуса постійно вивільняється тиреоліберин, який через цАМФ викликає секрецію із клітин аденогіпофіза тиреотропіну (ТТГ). Гальмує цей процес соматостатин. Секреція тиреоліберину і ТТГ досить постійна і підвищується при зниженні температури навколишнього середовища. ТТГ взаємодіє з рецепторами мембрани епітеліальних клітин фолікулів та через цАМФ і, вірогідно, інші вторинні посередники стимулює синтез і секрецію тиреоїдних гормонів.

Головний результат дії тиреоїдних гормонів полягає у зростанні швидкості основного обміну, окисненні вуглеводів, жирів, амінокис­лот. Підвищується споживання кисню і виділення С0₂.

Тиреоїдні гормони стимулюють захоплення клітинами глюкози, гліколіз і глюконеогенез, мобілізацію жиру із жирового депо, окиснення жирних кислот, синтез холестерину і перетворення його в жовчні кис­лоти. Під впливом Т₄ в крові знижується концентрація холестерину, ліпопротеїнів, але підвищується вміст вільних жирних кислот. Підвище­на концентрація тироксину активує глюкозо-6-фосфатазу, що призво­дить до розвитку гіперглікемії. Тиреоїдні гормони підвищують крово­обіг, особливо у шкірі для відведення тепла, частоту скорочень серця, глибину дихання.Таким чином, дія гормонів щитовидної залози різноспрямована і не однозначна. Крім того, дія Т₃ і Т₄ залежить від їх концентрації в крові. У фізіологічних концентраціях вони стимулюють анаболічні проце­си при позитивному азотовому балансі. При підвищених концентраці­ях тиреоїдних гормонів переважають катаболічні процеси.

Губський

Біологічні функції тиреоїдних гормонів полягають у контролі процесів енергетичного обміну, біосинтезу білка та морфогенезу: 1. Стимуляція біоенергетичних процесів у тканинах при дії гормонів щитовидної залози позначається збільшенням швидкості тканинного дихання (поглинання О2), активності мітохондріальних ферментів електронотранспортного ланцюга, підвищенням рівня катаболізму вуглеводів, ліпідів, амінокислот. Разом з тим, збільшення поглинання тканинами кисню в умовах дії тиреоїдних гормонів не супроводжується адекватним зростанням фосфорилування АДФ до АТФ, в результаті чого коефіцієнт окисного фосфорилування (Р/О) зменшується, тобто відбувається роз'єднання дихання та окисного фосфорилування. 2. Тиреоїдні гормони є потужними стимуляторами процесів морфогенезу, неонатального закладення, формування і розвитку тканинних структур та органів;природжений гіпотиреоз у людини супроводжується важкою затримкою психічного розвитку новонароджених дітей. В основі позитивного впливу гормонів щитовидної залози на морфогенез та розвиток тканин лежить їх специфічний активуючий вплив на процеси транскрипції генів, що контролюють зазначені процеси.

Молекулярні механізми дії

Рецептори тиреоїдних гормонів локалізовані в ядрах клітин-мішеней. У взаємодії з гормонами беруть участь специфічні рецептори а-1 та Р-1, які є білками з м.м. 47 і 52 кДа, відповідно. Спорідненість цих рецепторів до Т3 значно більша, ніж до Т4. Молекули тиреоїдних рецепторів мають три структурних домени: N-термінальний домен; центральний ДНК-зв'язуючий домен з двома цинковими пальцями; С-термінальний домен, що сполучається з гормоном .Утворення комплексу гормон-рецептор призводить до конформаційних змін у молекулі рецептора; при цьому ДНК-зв'язуючий домен рецептора стає спроможним до взаємодії із специфічними сайтами на промоторах генів, які контролюють транскрипцію мРНК та синтез білків, що відповідають за прояви біологічних ефектів тиреоїдних гормонів.