31.Роль печінки в обміні ліпідів.

У пецінці активно відбуваються більшість ферментативних реакцій синтезу і розпаду різних класів ліпідів-жирних кислот, ацилгліцеролів,холестерину,фосфо-,гліколіпідів.

Вільні жирні кислоти потрапляють у кров і у вигляді ком­плексів з альбуміном плазми розносяться до інших органів і тканин. До 50 % цих жирних кислот можуть поглинатись печінкою і викорис­товуватись для окиснення до СО₂ і Н₂О, утворення кетонових тіл або синтезу триацилгліцеринів, фосфоліпідів і ефірів холестерину .

1. Окиснення жирних кислот до со2 і н2о.

2. Утворення кетонових тіл.

Кетонові тіла утворюються у печінці, звідки переносяться кров'ю до периферичних тканин, де використову­ються як джерело енергії. Окиснення кетонових тіл відбувається у скелетних м'язах, міокарді, нирках і навіть у мозку. В цих тканинах є ферменти, які перетворюють ацетооцтову і в-гідроксимасляну кислоти в ацетил-КоА (тобто використання кетонових тіл прохо­дить у циклі Кребса). У самій печінці ферменти активації ацетооцтової кислоти відсутні, тому кетонові тіла там не утилізуються.

3. Утворення жирних кислот і жирів (ліпогенез) із ацетил-КоА.

У печінці більш інтенсивно, ніж у позапечінкових тканинах, відбуваються реакції подовження ланцюга жирних кислот й утворення мононенасичених жирних кислот із насичених. Таким чином, у печінці утворюється влас­тивий даному виду набір жирних кислот.

Новосинтезовані жирні кислоти, а також жирні кислоти, які потра­пили у печінку із хіломікронів під час травлення жирів їжі, та жирні кислоти, звільнені із жирових депо при мобілізації жирів, використову­ються в гепатоцитах для синтезу жирів, фосфоліпідів, ефірів холестерину, або окиснюються .

У печінці може зберігатись тільки обмежена кількість жирів (мен­ше 1 % маси органа), а їх надлишок виводиться у кров у складі ЛПНГ. Останні надходять у капіляри позапечінкових тканин, де під дією ліпопротеїнліпази жири гідролізуються, і жирні кислоти утилізуються в клітинах.

4. Синтез холесте­рину з ацетил-КоА

Під час транспорту із печінки до інших тканин холестерин вклю­чається у ЛПНГ.ЛПНГ захоплюються клітинами різних тканин, де холестерин включається в склад мембран або використовується для утворення стероїдних гормонів чи вітаміну Д. Надлишок холесте­рину переноситься від позапечінкових тканин до печінки у складі ЛПВГ, частина холестерину в печінці йде на синтез жовчних кислот. Виводиться холестерин із печінки в складі жовчі у кишечник.

32. Роль печінки в обміні амінокислот.

Печінка займає ключову роль в обміні білків і амінокислот (рис. 20.10). У клітинах печінки, на відміну від інших органів, є повний набір ферментів, що беруть участь в амінокислотному обміні. Аміно­кислоти, що всмоктуються у кишечнику, потрапляють з кров'ю воріт­ної вени у печінку і використовуються тут в різних шляхах обміну:

• синтез білків;

У печінці утворюється більшість білків плазми крові — 100 % альбуміну, близько 90 % ^-глобулінів, 75 % а₂-глобулінів, 50 % в-глобулінів, фактори згортання крові, білки-компоненти ліпопротеїнів плазми крові, фермент холінестераза.

• розпад до кінцевих продуктів;

амінокислоти втрачають аміно­групу в результаті прямого чи непрямого дезамінування, а утворені кетокислоти різними шляхами надходять у цикл лимонної кислоти. Після споживання білкової їжі окиснювальний розпад амінокислот служить основним джерелом енергії у печінці

• перетворення у вуглеводи та ліпіди;

Вуглецеві скелети амі­нокислот можуть перетворюватись у вуглеводи, жирні кислоти, кето­нові тіла. Деякі амінокислоти є глікогенними, інші — і глікогенними, і кетогенними, а виключно кетогенною є лейцин

• взаємоперетворення амінокислот(глюкозо-аланіновий цикл між м'язами і печінкою)

• перетворення у низькомолекулярні азотовмісні речовини;

Невелика кількість амінокислот перетворюється у печінці в низь­комолекулярні азотовмісні речовини — пуринові і піримідинові нуклео- тиди, гем, креатин, нікотинову кислоту, холін, карнітин, поліаміни. Швидкість синтезу цих речовин із амінокислот визначається потребою в них організму, а не концентрацією необхідних амінокислот. Катаболізм пуринових і піримідинових нуклеотидів також здійснюється у печінці.

• звільнення в кров і доставка до інших органів і тканин для синтезу там білків і низькомолекулярних азотових речовин.