- •2.Дайте характеристику задньої долі гіпофізу за схемою : місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •3.Дайте характеристику тироксину і тройодтироніну за схемою : місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •4.Дайте характеристику кальцитоніну і паратгормону за схемою :місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •5.Дайте характеристику інсуліну за текою схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний ефект,механізм дії.
- •6.Дайте характеристику глюкагону за схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний уфект,механізм дії.
- •7.Дайте характеристику адреналін за такою схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний уфект,механізм дії.
- •8. Дайте характеристику глюкокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний ефект,механізм дії.
- •10.Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •11.Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •12.Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •13.Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •14.Дайте характеристику ренін-ангіотензиновій системі за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти.
- •15.Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •16.Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •17.Дайте характеристику вітаміну е за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •18.Дайте характеристику вітаміну к за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •28. Синтез гемоглобіну, регуляція та порушення.
- •I.Синтез гему
- •II.Cинтез 2 –альфа і 2-бета ланцюгів глобіну звичайним шляхом на рибосомах
- •III.Зв*язування гему з білком.
- •29. Роль печінки в обміні вуглеводів.
- •30. Катаболізм гемоглобіну, знешкодження кінцевих продуктів
- •31.Роль печінки в обміні ліпідів.
- •Окиснення жирних кислот до со2 і н2о.
- •Утворення кетонових тіл.
- •Утворення жирних кислот і жирів (ліпогенез) із ацетил-КоА.
- •Синтез холестерину з ацетил-КоА
- •32. Роль печінки в обміні амінокислот.
- •33. Шляхи знешкодження токсичних речовин у печінці
- •34. Колаген: особливості будови, посттрансляційні модифікації, катаболізм, функції.
- •35. Протеоглікани сполучної тканини: склад, структура, функції.
30. Катаболізм гемоглобіну, знешкодження кінцевих продуктів
Гем після звільнення з гемоглобіну повторно не використовується, він перетворюється в жовчні пігменти, які виводяться з організму , тільки залізо повторно застосовується для синтезу гемопротеїнів чи відкладається для запасання.
Глобін гідролізується протеолітичними ферментами до амінокислот
Катаболізм гему:
Утвореня вердоглобіну (пігмент зеленого кольору) за участю гем-оксигенази.( розрив метинового містка між 2 пірольними кільцями.)
розпад вердоглобіну (відщеплення заліза, білкового компонента )з утворенням — білівердину(пігмент зеленого кольору) відбувається самостійно
відновлення білівердину до білірубіну( пігменту червоно-коричневого кольору),за участю білівердинредуктази.
Частина білірубіну утворюється в печінці, а решта — в клітинах PEC селезінки і кісткового мозку і повинна бути перенесена в печінку для подальших перетворень. Оскільки білірубін у воді малорозчинний, він транспортується кров'ю в комплексі з альбуміном (2 молекули білірубіну на 1 молекулу альбуміну).
Знешкодження білірубіну:
У печінці відбувається
-відділення альбуміну;
- взаємодія білірубіну з УДФ-глюкуроновою кислотою розчинний у воді білірубін-диглюкуронід, за участі УДФ-глюкуронілтрансферази
.Білірубін-диглюкуронід переходить у жовч і надходить у кишечник,
У кишечнику відбувається
відновлення білірубіну до уробіліногену (мезобі- ліногену) і стеркобіліногену. Під дією бактеріальних ферментів
0сновна частина стеркобіліногену виділяється з калом, окиснюючись на повітрі до стеркобіліну.
Частина уробіліногену і стеркобіліногену всмоктується в кров і виділяється нирками в сечу.
При окисненні у повітрі утворюються уробілін і стеркобілін. Уробіліноген і стеркобіліноген не мають кольору, а уробілін і стеркобілін оранжево- жовтого кольору.
Невеличка частина уробіліногену (мезобіліногену), всмоктуючись, потрапляє через портальну вену в печінку, де розщеплюється до ди- і трипіролів або знову екс- кретується у жовч.
Якщо жовчні пігменти накопичуються в крові та інших рідинах організму внаслідок їх надлишкового утворення чи порушення виведення з організму, вони надають інтенсивного забарвлення шкірі. Такий стан називається жовтяницею. Жовтяниця виявляюється, коли концентрація білірубіну в крові сягає 35 мкмоль/л або вище. Концентрація білірубіну в крові здорової людини дорівнює 8,5-20,5 мкмоль/л (5,0-12,0 мг/л), із них приблизно 75 % припадає на некон'югований білірубін, зв'язаний з альбуміном плазми. Для визначення білірубіну використовують реакцію з діазореактивом. Некон'югований білірубін називають непрямим, тому що він утворює з діазореактивом забарвлені продукти тільки при додаванні спирту, який звільняє білірубін із комплексу з альбуміном (непряма реакція). Білірубін-глюкуронід утворює забарвлені продукти з діазореактивом відразу і тому називається прямим, а також зв'язаним, або кон'югованим. 0скільки непрямий білірубін міцно зв'язаний з альбуміном плазми, він не фільтрується в клубочках нирок і не потрапляє в сечу. Прямий білірубін фільтрується в нирках і в нормі міститься в сечі в незначній кількості.
Види жовтяниць:
Гемолітична (надпечінковій) жовтяниця виникає із-за посиленого розпаду гемоглобіну внаслідок чого підвищується концентрація в крові непрямого білірубіну, спостерігається при отруєнні деякими хімічними речовинами, зокрема сульфаніламідами, променевому ураженні, переливанні несумісної крові тощо. 0скільки в цьому випадку зростає утворення в печінці білірубін- диглюкуроніду, то значно підвищується виділення з організму стеркобіліну й уробіліну. Білірубін у сечі не виявляється
Печінкова (паренхіматозна) жотяниця виникає внаслідок порушення здатності печінки утворювати білірубін-диглюкуронід і секретувати його в жовч (при вірусному та хронічному гепатиті, цирозі печінки). У результаті пошкодження паренхіми печінки жовч надходить не тільки в жовчні капіляри, а й у кров, де збільшується концентрація і прямого, і непрямого білірубіну.У сечі виявляється прямий білірубін.
Обтураційна (підпечінкова) жовтяниця( при закупоренні жовчних проток і блокаді відтоку жовчі): переповнені жовчні канальці травмуються і пропускають білірубін у кров'яні капіляри. У крові з'являється велика кількість прямого білірубіну, в меншій мірі збільшується концентрація непрямого білірубіну, у великій кількості екскретується із сечею прямий білірубін. Через це сеча за кольором стає подібною до пива з яскраво-жовтою піною. Кал, у якому відсутні жовчні пігменти, стає сірувато-білим.
