15.Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.

Вітамін А (антиксерофтальмічний фактор) – жиророзчинний вітамін.

Провітаміни: жовті пігменти альфа-, бета-, гама-каротини, які вперше були виявлені в моркві. Найбільш активний провітамін – бета-каротин, при гідролізі якого за участю бета-каротинази стінки тонкої кишки та печінки утворюється 2 молекули вітаміну А1. Альфа і гама при розщепленні утворюють по одній молекулі віт.А.

Хімічна природа: за структурою віт.А – циклічний ненасичений одноатомний спирт , що складається з 6-членного кільця – бета-іонону (2 залишків ізопрену та первинної спиртової групи).

Вітамін А1(ретинол) одержано з печінки морських риб.

Вітамін А2(дегідроретинол) – з печінки прісноводних риб.

Вони мають одинакову біологічну дію і фізико-хімічні вл-сті, А1 дещо активніший. Вітамін А міститься тільки в тваринних продуктах. В рослинах містять­ся його попередники — провітаміни. Найбільше вітаміну А міститься в печінці морських риб, в печінці рогатої худоби, нирках і дещо менше у яєчному жовтку, вершковому маслі. Відповідно каротину багато є в червоному перці, моркві, цибулі, салаті, шпинаті, капусті, помідорах, ягодах обліпихи, горобини, абрико­сах.

Біохімічні ефекти: після надходження в організм людини (з тваринною їжею або у вигляді рослинних каротинів) ретинол та дегідроретинол депонуються в тканинах (переважно в печінці) у вигляді склад­них жирнокислотних ефірів, які, у міру фізіологічної потреби, утворюють активні молекулярні форми вітаміну А: спирт (ретинол), альдегід (ретиналь) та ретиноєву кислоту.

Біологічна активність вітаміну А полягає, переважно, в регуляції таких функцій організму:

-процесів темнового (нічного) зору - недостатність вітаміну А супроводжу­ється порушенням темнового зору і розвитком "курячої сліпоти" (гемералопії);

- процесів росту та диференціювання клітин;

-процесів утворення глікопротеїнів, що є компонентами біологічних слизів організму; загальмовує перетворення циліндричного епітелію в плос­кий зроговілий;

-має антиоксидантні властивості;

-за рахунок подвійних зв'язків вітамін А має відношення до регуляції окисно-відновних процесів, легко окислюючись у складі мембран, змінює їх проникність та біосинтез ком­понентів мембран;

- сприяє нормальному розвитку сперматозоїдів та плаценти під час вагітності

Реалізація цих функцій здійснюється за допомогою всіх форм вітаміну А, крім ретиноєвої кислоти.

Ретиноєва кис­лота стимулює ріст кісток та м'яких тканин, що реалізується через активацію експресії гетв. В ядрі клітин ретиноєва кислота зв'язується із внутрішньоядерним рецептором .

*Найбільш вивчена роль вітаміну А в акті зору. В цьому процесі він бере участь у формі цис-ретиналю — компонента, що входить до складу білка родопсину. Родопсин — хромопротеїн, що складається з білка опсину і простетичної групи— ретиналю. Відіграє роль фоторецептора плазматичних мем­бран світлочутливих клітин ставки ока. У людини ставка ока має 2 види світлочутливих клітин — палички і колбочки. Палички сприйма­ють слабке освітлення (забезпечують сутінковий і нічний зір), колбочки реагують на добре освітлення (забезпечують кольоровій і денний зір). У колбочках замість родопсину є йодопсин, вони відрізняються між собою білковою частиною.

Під впливом світла ретиналь змінюється (із цис- переходить у транс-форму). Одночасно поглинутий квант світла призводить до дисоціації родопсину на опсин та транс-ретиналь, що супроводжується деполяри­зацією мембран та виникненням потенціалу дії. Останній, поширюю­чись по зоровому нерву, зоровому перехресті, несе інформацію в мозок, де здійснюється первинний аналіз світло­відчуття.

Відновлення родопсину здійснюється в темряві Тут під впливом алкогольдегідрогенази за участю коферменту НАД транс-ретиналь віднов­люється в транс-ретинол.

Гіповітаміноз: при відсутності вітаміну А буде обмежений про­цес утворення цис-ретиналю та родопсину, що проявлятиметься зни­женням здатності бачити ввечері та вночі — розвивається "куряча сліпота" (гемералопія), тобто знижується темнова адаптація, що є ран­ньою ознакою гіповітамінозу А.

При гіповітамінозі порушується струк­тура і функція епітелію — він орогіває, злущується. Це проявляється сухістю шкіри (ксеродермія), ороговінням епідермісу (гіперкератозі). Внаслідок ороговіння циліндричного епітелію та закупорювання слізних каналів настає сухість кон'юнктиви ока (ксерофтальмія), яка під впливом інфекції може швидко призводити до розм'якшення рогівки (кератомаляція).

Одночасно спостерігається ороговіння та злущення епітелію дихальних шляхів, травного та сечовидільного трактів, що нерідко супроводжується закупорюванням видільних проток.

Хронічна нестача вітаміну А в молодо­му віці проявляється сповільненням росту, частими запаленнями дихальних шляхів.

Надмірне потрапляння в організм вітаміну А супроводжується збільшенням проник­ності або руйнуванням мембран. Toмy із лізосом в навколишнє середовище вихо­дять кислі протеази та кисла фосфатаза, із мітохондрій — малатдегідрогеназа. Змін зазнають і ядерні мембрани. Гострий гіпер­вітаміноз А проявляється важкою інтокси­кацією. Як антагоніст вітаміну А признача­ють тироксин та аскорбінову кислоту.