- •2.Дайте характеристику задньої долі гіпофізу за схемою : місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •3.Дайте характеристику тироксину і тройодтироніну за схемою : місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •4.Дайте характеристику кальцитоніну і паратгормону за схемою :місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біохімічні ефекти,механізм дії.
- •5.Дайте характеристику інсуліну за текою схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний ефект,механізм дії.
- •6.Дайте характеристику глюкагону за схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний уфект,механізм дії.
- •7.Дайте характеристику адреналін за такою схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний уфект,механізм дії.
- •8. Дайте характеристику глюкокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа,регуляція секреції,біологічний ефект,механізм дії.
- •10.Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •11.Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •12.Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •13.Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •14.Дайте характеристику ренін-ангіотензиновій системі за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти.
- •15.Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •16.Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •17.Дайте характеристику вітаміну е за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •18.Дайте характеристику вітаміну к за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •28. Синтез гемоглобіну, регуляція та порушення.
- •I.Синтез гему
- •II.Cинтез 2 –альфа і 2-бета ланцюгів глобіну звичайним шляхом на рибосомах
- •III.Зв*язування гему з білком.
- •29. Роль печінки в обміні вуглеводів.
- •30. Катаболізм гемоглобіну, знешкодження кінцевих продуктів
- •31.Роль печінки в обміні ліпідів.
- •Окиснення жирних кислот до со2 і н2о.
- •Утворення кетонових тіл.
- •Утворення жирних кислот і жирів (ліпогенез) із ацетил-КоА.
- •Синтез холестерину з ацетил-КоА
- •32. Роль печінки в обміні амінокислот.
- •33. Шляхи знешкодження токсичних речовин у печінці
- •34. Колаген: особливості будови, посттрансляційні модифікації, катаболізм, функції.
- •35. Протеоглікани сполучної тканини: склад, структура, функції.
15.Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Вітамін А (антиксерофтальмічний фактор) – жиророзчинний вітамін.
Провітаміни: жовті пігменти альфа-, бета-, гама-каротини, які вперше були виявлені в моркві. Найбільш активний провітамін – бета-каротин, при гідролізі якого за участю бета-каротинази стінки тонкої кишки та печінки утворюється 2 молекули вітаміну А1. Альфа і гама при розщепленні утворюють по одній молекулі віт.А.
Хімічна природа: за структурою віт.А – циклічний ненасичений одноатомний спирт , що складається з 6-членного кільця – бета-іонону (2 залишків ізопрену та первинної спиртової групи).
Вітамін А1(ретинол) одержано з печінки морських риб.
Вітамін А2(дегідроретинол) – з печінки прісноводних риб.
Вони мають одинакову біологічну дію і фізико-хімічні вл-сті, А1 дещо активніший. Вітамін А міститься тільки в тваринних продуктах. В рослинах містяться його попередники — провітаміни. Найбільше вітаміну А міститься в печінці морських риб, в печінці рогатої худоби, нирках і дещо менше у яєчному жовтку, вершковому маслі. Відповідно каротину багато є в червоному перці, моркві, цибулі, салаті, шпинаті, капусті, помідорах, ягодах обліпихи, горобини, абрикосах.
Біохімічні ефекти: після надходження в організм людини (з тваринною їжею або у вигляді рослинних каротинів) ретинол та дегідроретинол депонуються в тканинах (переважно в печінці) у вигляді складних жирнокислотних ефірів, які, у міру фізіологічної потреби, утворюють активні молекулярні форми вітаміну А: спирт (ретинол), альдегід (ретиналь) та ретиноєву кислоту.
Біологічна активність вітаміну А полягає, переважно, в регуляції таких функцій організму:
-процесів темнового (нічного) зору - недостатність вітаміну А супроводжується порушенням темнового зору і розвитком "курячої сліпоти" (гемералопії);
- процесів росту та диференціювання клітин;
-процесів утворення глікопротеїнів, що є компонентами біологічних слизів організму; загальмовує перетворення циліндричного епітелію в плоский зроговілий;
-має антиоксидантні властивості;
-за рахунок подвійних зв'язків вітамін А має відношення до регуляції окисно-відновних процесів, легко окислюючись у складі мембран, змінює їх проникність та біосинтез компонентів мембран;
- сприяє нормальному розвитку сперматозоїдів та плаценти під час вагітності
Реалізація цих функцій здійснюється за допомогою всіх форм вітаміну А, крім ретиноєвої кислоти.
Ретиноєва кислота стимулює ріст кісток та м'яких тканин, що реалізується через активацію експресії гетв. В ядрі клітин ретиноєва кислота зв'язується із внутрішньоядерним рецептором .
*Найбільш вивчена роль вітаміну А в акті зору. В цьому процесі він бере участь у формі цис-ретиналю — компонента, що входить до складу білка родопсину. Родопсин — хромопротеїн, що складається з білка опсину і простетичної групи— ретиналю. Відіграє роль фоторецептора плазматичних мембран світлочутливих клітин ставки ока. У людини ставка ока має 2 види світлочутливих клітин — палички і колбочки. Палички сприймають слабке освітлення (забезпечують сутінковий і нічний зір), колбочки реагують на добре освітлення (забезпечують кольоровій і денний зір). У колбочках замість родопсину є йодопсин, вони відрізняються між собою білковою частиною.
Під впливом світла ретиналь змінюється (із цис- переходить у транс-форму). Одночасно поглинутий квант світла призводить до дисоціації родопсину на опсин та транс-ретиналь, що супроводжується деполяризацією мембран та виникненням потенціалу дії. Останній, поширюючись по зоровому нерву, зоровому перехресті, несе інформацію в мозок, де здійснюється первинний аналіз світловідчуття.
Відновлення родопсину здійснюється в темряві Тут під впливом алкогольдегідрогенази за участю коферменту НАД транс-ретиналь відновлюється в транс-ретинол.
Гіповітаміноз: при відсутності вітаміну А буде обмежений процес утворення цис-ретиналю та родопсину, що проявлятиметься зниженням здатності бачити ввечері та вночі — розвивається "куряча сліпота" (гемералопія), тобто знижується темнова адаптація, що є ранньою ознакою гіповітамінозу А.
При гіповітамінозі порушується структура і функція епітелію — він орогіває, злущується. Це проявляється сухістю шкіри (ксеродермія), ороговінням епідермісу (гіперкератозі). Внаслідок ороговіння циліндричного епітелію та закупорювання слізних каналів настає сухість кон'юнктиви ока (ксерофтальмія), яка під впливом інфекції може швидко призводити до розм'якшення рогівки (кератомаляція).
Одночасно спостерігається ороговіння та злущення епітелію дихальних шляхів, травного та сечовидільного трактів, що нерідко супроводжується закупорюванням видільних проток.
Хронічна нестача вітаміну А в молодому віці проявляється сповільненням росту, частими запаленнями дихальних шляхів.
Надмірне потрапляння в організм вітаміну А супроводжується збільшенням проникності або руйнуванням мембран. Toмy із лізосом в навколишнє середовище виходять кислі протеази та кисла фосфатаза, із мітохондрій — малатдегідрогеназа. Змін зазнають і ядерні мембрани. Гострий гіпервітаміноз А проявляється важкою інтоксикацією. Як антагоніст вітаміну А призначають тироксин та аскорбінову кислоту.
