Урок 49 Тема. Дикорослі рослини рідного краю

 

Мета: ознайомити учнів із дикорослими рослинами рідного краю; учити називати їх; розвивати вміння визначати головне в навчальному матеріалі; показати багатство і красу рослинного світу; виховувати бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

►► Вправа «Погода»

—    Яка зараз пора року?

—    Який місяць?

—    Яке число?

—    Тепло чи холодно надворі?

—    Який стан неба?

—    Яка температура повітря?

—    Чи були сьогодні протягом дня опади?

 

II. Повідомлення теми і мети уроку

—    Сьогодні ми ознайомимося з дикорослими рослинами нашого краю, зі значущістю рослин в житті людини.

 

III. Вивчення нового матеріалу

1. Значення рослин у житті людини

—    Які рослини годують людину? (Яблуня, пшениця, капуста...)

—    Які рослини одягають людей? (Льон, бавовна...)

—    Які рослини лікують людей? (Мати-й-мачуха, звіробій, береза...)

—    Які рослини дають багато корисних речей — меблі, паливо, будівельні матеріали? (Дуб, сосна...)

—    Людина взаємопов’язана з рослинним світом. Одні рослини людина саджає сама, доглядає за ними, збирає урожай, використовує в їжу. А є рослини, які ростуть самі по собі, незалежно від людини. Це дикорослі рослини. До них належать і дерева, і кущі, і трав’янисті рослини.

—    Наведіть приклади дикорослих рослин. (Відповіді дітей.)

—    Багатий рослинний світ нашого краю. А як ви вважаєте, чи може людина існувати без дикорослих рослин? Яким є їх значення? (Відповіді дітей.)

2. Робота над загадками

—    Відгадайте, про яку рослину йдеться?

• На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

—    З чим порівнюють квіти волошок?

—    Волошки називають бур’янами. Вони не приносять користі людині й заважають рости хлібу. Але все-таки вони улюблені в народі. Ці квіти чарівні, сині як небо, багато хто збирає, з них плетуть вінки.

• Живе один батько і тисячі синів має.

Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді)

 

• Має гарні жовті вічка

Й фіолетову спідничку.

Запах ніжний і духмяний

Наповняє ліс весняний. (Фіалка)

 

• На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає. (Каштан)

 

• У зеленім кожушку, костяній сорочці

Я росту собі в ліску — всім зірвати хочеться. (Горіх)

 

• Сонечко в траві зійшло,

Усміхнулось, розцвіло,

Потім стало біле-біле

І за вітром полетіло. (Кульбаба)

 

• Квітка пишна, квітка гожа,

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

 

• З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття)

—    Де ростуть дуб і ліщина?

—    Де ростуть конюшина і кульбаба?

—    Де ростуть ряска і латаття біле?

—    Де росте каштан?

►► Фізкультхвилинка

 

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

1. Робота над загадками

• Котики-воркотики в мене на вікні.

Котики-воркотики — гості весняні.

(Вербові котики)

 

• У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

—    Ці рослини здавна шанують в Україні. Назвіть із-поміж них дерево, кущ.

—    Де росте верба?

—    Чим вам подобається верба?

—    Де росте калина?

—    Для чого використовують плоди калини?

2. Розповідь учителя

1) Про калину.

—    Народне прислів’я говорить: «Без верби і калини нема України». Росте калина у лісах, гаях, дібровах, на узліссях — по всій Україні. її садять коло хати. Калина — неодмінний атрибут оселі українця.

 

ЛЕГЕНДА ПРО КАЛИНУ

Було це дуже давно. Налетіли на нашу землю турки і греків чимало. Головного їх воєводу-грека було поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, пообіцяли нагороду, яку сам собі забажає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там царівною трав. У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро, назву цю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли вона цвіте, то соловейко прославляє її красу, а восени на ній — дивні кетяги ягід, ніби налиті кров’ю нашої землі». Ті ягоди звуться калиною. До того ж, насіння калини схоже на серце.

2) Про вербу.

—    Пухнасті вербові котики — символ краси.

Котики-воркотики в мене на вікні.

Котики-воркотики — гості весняні.

Не глядить на котиків лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики — це вербовий цвіт.

—    Верба — одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі.

Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба — природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для життя брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.

 

ЛЕГЕНДА ПРО ВЕРБУ

Одна жінка вдень жила із своєю сім’єю, а на ніч перетворювалася на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік та й зрубав вербу — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.

3. Ознайомлення з їстівними дикорослими рослинами

—    У нашому краї росте значна кількість дикорослих рослин. Поміж них є їстівні. Яких правил необхідно дотримуватися, збираючи рослини?

•     Точно знати зовнішній вигляд їстівних рослин;

•     збирати далеко від доріг і тільки за містом;

•     краще вживати органи їстівних рослин у травні-червні, поки відчутний їх смак.

• Що за дерево, чий цвіт

Пахне медом на весь світ? (Липа)

—    Молоде листя липи містить багато білку. Має ніжний смак і бактерицидну дію.

• На узліссі я росла-виростала,

Ягідки мої червоні під сонцем палали.

Як дівчинонька гарненька стою у намисті,

Вітерець легесенький розмовляв з листям. (Горобина)

—    Молоде листя горобини має тонкий аромат.

• Хоч колюча та чорнюча,

Хоч і кисла, та смачнюча.

Зачеплюсь за одежину,

Ти зірви мене... (ожину).

—    Ожина росте вздовж берегів річок.

• Смачна і соковита,

Рясна і плодовита,

На колір мов калина,

Впізнали? Це... (малина).

—    Малина звичайна. Кущі — до 2 метрів заввишки. Плоди мають високі смакові якості.

• Одягаюсь білим цвітом,

Наливаюсь теплим літом:

Осінь холодом повіє —

Я шаріюсь — червонію. (Горобина, калина, шипшина)

—    Плоди і молоде листя шипшини використовують у салатах, гарнірах, заварюють чай.

• Смачні намиста на поляні

Вогненно сяють і траві,

Як мед, солодкі і духмяні,

Ягідки стиглі лісові. (Суниця лісова)

—    Листя суниці містить до 380 мг вітаміну С, каротин.

—    Це не повний перелік рослин, що використовують як харчові.

Як різноманітять наше харчування дари природи! Зібрані власноруч свіжі ягоди, соковиті овочеві та пряні трави особливо смачні. Аромат лісової суниці не замінить жодного культурного сорту. Який апетитний запах видають дикорослі рослини, здатні замінити овочеву зелень. На території нашого краю росте приблизно 30 видів дикорослих рослин, що вживають у їжу.

4. Робота над загадками

• Я — дерево-красень,

А звуть мене... (ясен).

 

• На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає. (Каштан)

 

• Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі.

Дощик їм полоще кіски.

Звуть цих подружок... (берізки).

 

• Стоїть дід над водою,

З білою бородою.

Тільки сонечко пригріє,

Борода почервоніє. (Калина)

 

• Серед літа — метелиця:

Пух летить і стелиться. (Тополя)

 

• Навесні росте, влітку цвіте,

Восени осипається,

Взимку відсипається;

Лікує від грипу,

Кашлю і хрипу. (Липа)

 

• Влітку і взимку вбрання одне,

Та кличуть дітки завжди мене.

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла. (Ялинка)

 

• І літом, і зимою

Одне вбрання у нас,

А можна нас побачить,

Як рік почавсь у вас. (Ялина і сосна)

 

• Ніхто її не лякає, а вона завжди тремтить. (Осика)

 

• Зимою — як літом, літом — як зимою. (Ялина і сосна)

5. Читання віршів-загадок про різні квіти

МАК

Як без вишні — не садок,

Так без мене — не вінок.

І мене, ось як на те,

Скільки в полі тут росте!

І червоний, і стрункий,

І свіженький все який!

Цілу купу нарвемо —

Всім віночки сплетемо.

 

ВОЛОШКИ

Наші невеличкі квіти

Голубіють на полях:

При дорозі, в просі, в житі,

І в пшениці, в ячменях.

Нас не люблять хлібороби —

Бур’янами нас зовуть,

А діткам ми до вподоби —

З нас вінки вони плетуть.

 

КОРОЛИЦЯ

Золотенька серединка

І біленькі пелюстки,

Всі малята нас впізнають,

Бо плетуть із нас вінки.

І як хочете нарвати —

Швидше в поле, на лужок,

Бо ми рідко завітаєм

Так, непрохані, в садок.

 

V. Підсумок уроку

—    Наведіть приклади дикорослих рослин нашого краю.

—    Які з-поміж них можна вживати в їжу?

—    Чи могла б людина існувати без дикорослих рослин? Яким є їх значення?