Розважальна функція

В детективі умовно можна виділити два різновиди ведення розповіді: розповідь, що захоплює напруженими подіями і розповідь, що вражає напруженістю інтелектуального пошуку. Соціальне вмотивування, переконливість ситуації і логіка вчинків вигаданих персонажів обов’язкові в обох випадках.

В детективах першого типу відбувається швидка зміна ракурсу подій, динамічний перехід однієї сцени в іншу. Використання першого типу ведення розповіді характерне для політичного, шпигунського та гангстерського детективів. Такі історії захоплюють яскравими подіями, та пістрявими змінами декорацій. Такі твори – це детективи, головує в яких «дія» над «думкою». В таких історіях читач рідко ототожнює себе з головним персонажем. Під час читанні таких книг, ми з вами виступаємо більше, як очевидці події, але не як їх частина. Хвилюватись за головного героя, а не пов’язувати його з собою – ось основа такого типу детективів.

Другий тип ми переважно бачимо в класичному, закритому та психологічному детективі. Твори такого стилю захоплюють, як шахматні партії, інтригуючі головоломки, незвичайні загадки. Насолода від думки, а не від дії. Читаючи такі книжки, ми виступаємо не як спостерігачі, а як повноцінні учасники подій, які на рівних правах із слідчим намагаються розплутати злочин.

Тобто, підсумовуючи все вище перечислене, ми можемо сказати, що талановито написаний детектив – це твір, в якому: засуджується злочин; розширюється кругозір читача та збагачується його світогляд у розумовому плані; і зрештою все це запаковується в цікавий, добре обтесаний сюжет, який не дозволив би читачеві випустити книгу з рук.

Вдалий детектив – це цукерка з гарною обгорткою та смачним і корисним вмістом.

Отже, перша лекція закінчилась. Я сподіваюсь, що вам вона була корисна і цікава)

На домашнє завдання на перший раз вам дається на вибір твір на відносно ознайомчі теми:

• Мій улюблений літературний жанр.

• Чому я люблю детективи.

ДОВІДКА ПРО АВТОРА

С. С Ван Дайн - псевд., справжнє ім'я Віллард Хантінгтон Райт (1888-1939) - американський журналіст, видавець, мистецтвознавець, письменник. Автор детективних романів. У 10-і рр. Райт мав гарну репутацію в галузі театру і образотворчого мистецтва (ним написано ряд статей для Британської енциклопедії). Разом з Г. Л. Менкеном і Дж. Дж. Нейтаном видавав журнал "Смарт сет" (1912-1914), разом з ними написав книгу "Чому вчив Ніцше" (1914). Після перенесеної в 1923 р важкої хвороби став писати детективні романи під псевдонімом Ван Дайн і досить швидко став одним з найбільш популярних в Америці авторів. Постійний його герой - детектив-любитель Філо Ванс, сноб, ерудит і шанувальник витонченого мистецтва.

У 1928 р. Райт випустив складену ним антологію "Кращі детективні розповіді". У великій передмові, де розглядалася історія та теорія детектива, Райт наполягав на ігровому характеі детектива, вважаючи зайвою розкішшю і витонченість стиля, і любовний інтерес, і соціальну спрямованість. Як і його колеги по детективному цеху Д. Сейерс і Р. О. Фрімен, Райт вважав, що детектив втратить свою специфіку і чарівність, якщо звалить на себе додатковий тягар проблем, що займають уяву тих, хто шукає "серйозну прозу" . "Двадцять правил" висловлюють теоретичні установки Райта в найбільш стислому і іронічному вигляді і перегукуються з "Десятьма заповідями" Р. Нокса.

Бібліографія:

* Хазанов Б. Алгебра и философия детектива. // Хазанов Б. Ветер изгнания. Эссеистика. Мюнхен: ImWerden Verlag, 2006, с. 25-30

* Сноу Чарльз П., Грин Гр., Френсис Д. Английский детектив. Сост. В.Коткина; Вступ. ст. В.Скороденко. — М.: Правда, 1983, с. 3-16

* http://detective.gumer.info/

*https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2_(%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80)