Крутий детектив
Гангстерський детектив — назва одного з найбільш читаного виду детективів — частіше цей жанр називають «крутий» або «чорний» детектив. Зміни в реальному житті, розширення та посилення професійної злочинності, хвиля гангстеризму і викликали таке явище, як поява в просторому морі пригодницької літератури гангстерського детективу, який посів гідне місце серед своїх побратимів. У 20-30 роках в США починається новий етап розвитку детективів, з'являється нова школа — «крутий», або гангстерський детектив. Родоначальником його став відомий американський письменник Дешилл Гемметт (1894–1961). Протягом п'яти років (з 1929 по 1934) він написав п'ять романів, кілька повістей і новел, в яких відбилися реалії життя: нові явища в злочинному світі і в діяльності правоохоронних органів США. Новизна полягала в тому, які масштаби в суспільстві набула злочинність. Вона стала організованою, більш масовою й агресивною, що пронизує всі сфери бізнесу і державної влади, політики та економіки[5].
Практично всі твори Дешилла Гемметта, найвідоміший його роман — «Мальтійський сокіл».
Більшість творів Джеймса Чейза
Романи Реймонда Чандлера
Кримінальний детектив
Специфічний жанр детективу, позаяк злочинець відомий і події описуються з його точки зору, а не людей, що його розшукують.
Джим Томпсон, «Вбивця в мені»
Тепер поговоримо про функції детектива. Вище в цій лекції я згадувала про одну з функцій детектива, коли говорила про порушення правил написання творів цього жанру. Зараз я хочу доповнити те, що мала на увазі.
Моральна/виховна функція
Про неї вдруге писати я не буду, але не згадати знову аж ніяк не могла.
Пізнавальна функція
Детективи змушують читачів уважніше придивитись до вигаданих персонажів, які можуть бути спрощені в психологічному плані, але за рахунок цього краще деталізовані в соціальному. Детектив – це приклад і відображення стилю життя і мислення безлічі людей.
Великий внесок в соціальне і психологічне забарвлення детективів внесла Агата Крісті, її книжки – це енциклопедія звичаїв та образу життя провінційної Англії, породжених нею людських типажів особистості, які відповідали тому відрізку часу.
Дуже цінним в детективах є вміння автора лаконічно, свіжо і цікаво викласти в тексті свої знання, тим самим розширивши кругозір читача. Як приклад можна навести сучасного французького письменника Бернара Вербера, який навряд чи комусь з вас знайомий, але науково-фантастичні детективи якого є відображенням гострого та світлого розуму. Автор промальовує пізнавальну науково-фантастичну лінію сюжету настільки майстерно, що починаєш сумніватись, чи не бачив автор все на власні очі і чи не є його книжка посланням до читачів, спробою відкрити світові всі інтриги, в які проникли його головні герої, за спиною і вчинками яких стоїть сам Вербер. А все чому? Вся суть у вмінні автора настільки правдоподібно описувати наукові технології, вибирати абсолютно можливі в 21 столітті новинки наукового прогресу, що і досі я задаюсь питанням, що з його вигадок є правдою, а що лишень передбачення майбутнього.