ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

З дисципліни «Соціальна інформатика»

«Особистість в інформаційному суспільстві»

Виконала Мостова Юлія Олександрівна

I. Завдання:

1. Ознайомитись з теоретичними матеріалами теми «Особистість в інформаційному суспільстві». 

2. Запропонуйте теоретичні підходи до ролі людини в інформаційному суспільстві.

3. Дайте визначення поняття «інформаційна безпека особистості».

4. Розкрийте проблему духовності в інформаційному суспільстві.

5. Визначте перелік технологій інформаційно-психологічного впливу на особистість.

6. На основі теоретичного матеріалу розробіть табличку „Інформаційні права і свободи людини як основа інформаційної безпеки.

ІІ. Хід виконання роботи:

1. Ми ознайомились з теоретичними матеріалами по темі «Особистість в інформаційному суспільстві».

2. Запропонувати теоретичні підходи до ролі людини в інформаційному суспільстві

1. Суб’єктивістський підхід (особистісний) Основним джерелом сучасного прогресу виступає вже не взаємодія людини і природи, а внутрішній розвиток особистості, можливість її самовдосконалення, продукування знань, здатних змінити не тільки навколишній світ, але, що набагато більш важливо, оточуючих людей. Зневага до цієї стороні сьогоднішньої трансформації і захоплення однієї тільки об'єктивістської її стороною здатне завести в глухий кут будь-якого дослідника. Не маючи адекватного уявлення про природу змін, що відбуваються, неможливо скільки-небудь достовірно прогнозувати хід подій.

Суб'єктом сучасного розвитку стає вже не соціум як такий, не спільність людей, спаяних однопорядковими інтересами, а сукупність особистостей, кожна з яких неповторна не тільки у своїх діях і вчинках, але і в їх мотивах. Економічні закони приходять у суперечність із змінами у внутрішній структурі людської діяльності, системою її мотивів і передумов. Людина зіштовхнулася з проблемою збереження цілісного «Я» в мінливому, мозаїчному світі, позаяк такі модуси, як гнучкість, мобільність, вміння пристосовуватися до перманентно змінних обставин є основою соціальних вимірів особи у інформаційному світі (Лазарович Н). Ф. Уебстер підкреслюють індивідуалізований характер людської діяльності: «зміни, що відбулися в мережевому суспільстві, означають: людині слід звикати до гнучкості і в тому, що вона робить сьогодні, і в тому, що вона збирається робити в майбутньому, якщо вона хоче вижити в «системній рухливості» інформаційного капіталізму… Якщо ви не в мережі, ви не можете повноцінно брати участь в житті мережевого суспільства»

2. Філософський підхід

Людям властиві стреси й афекти, раціональні та ірраціональні механізми діяльності. Тому на питання, який же чоловік - мудрий він або дурний, розумний або нерозумний, добрий він чи злий, філософ може дати лише одну відповідь: людина різноманітна. Але при цьому радикально відрізняється від усіх інших істот на Землі, а можливо, і всього Всесвіту. Від усього живого людина відрізняється розумом, технологічністю діяльності, прагненням до творчості і свободи. Це чотири великих фундаментальних ознаки людини. Тварини не володіють знаннями, не виробляють їх і тому не здатні бути вільними, оскільки свобода передбачає прийняття і реалізацію рішень зі знанням справи. Вони виробляють і передають інформацію, але далеко не будь-яка інформація розумна. Тварини перетворюють світ, але це перетворення не спирається на техніку і технологію і не носить творчого характеру. Фундаментальні особливості людини підносять її над світом тварин, але це ще не означає, що вона завжди використовує свої переваги на благо самої себе і роду людського в цілому. Нова інформаційна технологія вперше відкриває перспективу для колосального посилення цих фундаментальних особливостей людини, для їх застосування в небачених раніше масштабах. Але які будуть наслідки її впровадження і застосування, залежить від соціальних, культурних і цивілізаційних структур та механізмів, від ідеалів та ідеологій, від соціальних моделей майбутнього і утопій, міфів, цінностей і політичних установок, пристрастей, амбіцій, етнічних традицій і забобонів, у владі яких знаходиться сучасна людина. Ця нова, вища інформаційна технологія може, як і всі попередні технології,служити добру і злу. Людина повинна зробити особливий, зверхдетермінуучий вибір, заснований на чіткому розумінні страхітливої сили пов'язаних з нею негативних наслідків, а також конструктивних, позитивних можливостей . Людина своєю діяльністю перетворює світ, самого себе, суспільство. (Чорнобильська Г.В.) Сучасна філософія поставила питання людини і культури дуже близько. Так як проблеми людини і культури дуже тісно пов'язані в повсякденному житті, у всіх сферах людської діяльності, перш за все в такій важливій і необхідній сфері діяльності людини як сфера цінностей. От чому сучасне суспільство приділяє велику увагу вивченню етики, естетики, права і держави, релігії і науки, антропології,етнографії, психології, педагогіки, літератури і мистецтва.

3. Людина як інформаційна система Аналіз людини як інформаційної системи приводить до висновку, що перебіг фенотипової та генотипової інформації створює енергоінформаційне поле особистості як форми існування її сутнісних сил. Умовою здійснення інформаційного обміну на рівні особистості стає розвиток здібностей суб'єкта, які обумовлюють можливість сприйняття, селекції, обробки, зберігання та продукування інформації, для реалізації чого формуються в процесі інформаційного обміну відповідні функціональні органи. Серед атрибутивних якостей людини, що обумовлюють перехід суспільства до інформаційної фази розвитку, особливого значення набувають сутнісні сили, що впливають на процеси здійснення інформаційного обміну, виявляючись як здібності особистості: здібність до впорядкованого світосприйняття, здібність до спонтанного породження семантичних фільтрів, здібність до встановлення відносин між смислами, здібність до динамічної рівноваги смислової парадигми особистості із семантикою соціального світу, здібність до продукування інформації як способу переведення семантики із суб'єктивованої форми існування в об'єктивовану. Розвиток сутнісних сил людини, пов'язаних із здійсненням інформаційного обміну, та предметно-орієнтована діяльність людини, спрямована на задоволення духовних потреб особистості, визначають загальний напрямок суспільного розвитку на сучасному етапі історичного процесу як шлях до інформаційної цивілізації, яка являє собою такий тип зв'язку між людиною та суспільством, при якому пріоритетними цінностями стають інтелект і духовний розвиток людини, а визначаючими факторами суспільного розвитку – інформація та знання. При цьому соціальний метаболізм, що відбувається у межах соціального організму, набуває переважно інформаційного змісту (Рунець В.О.).