7. Визначити проблеми переходу України до інформаційного суспільства.

• У більшості розвинутих країн світу процес створення основ інформаційного суспільства реалізується, насамперед, за рахунок поєднання принципів вільного ринку й державного регулювання сфери інформаційних технологій. Стратегія його розвитку формується нині не лише на національному, а й на регіональному та глобальному рівнях.

• Входження України в глобальний інформаційний простір відбувається досить пасивно. Цей процес супроводжується використанням лише окремих компонентів технологічних рішень з арсеналу існуючих засобів інформаційного суспільства.

Експертами Європейського Союзу визначено, що в Україні присутні основні головні рушійні сили розвитку інформаційного суспільства:

• комп'ютеризація освіти, електронне листування,

• використання електронних засобів для особисто охорони й безпеки,

• можливість більш широкої участі сільського населення в економічному та соціальному житті,

• торгівля й банківські операції, резервування подорожей та ряд інших.

Однак на шляху упровадження та розвитку виникло чимало проблем. Це є закономірним результатом незначного міжнародного співробітництва й невиваженої державної політики в зазначеній сфері, головним чином, через недостатню політичну підтримку, хронічну нестачу коштів для фінансування програм, відсутність стратегічного бачення перспектив розвитку галузей .

Основні проблеми формування ІС в Україні

• Сучасний стан національного інформаційного простору характеризує створення слабо взаємозв’язаних по горизонталі та вертикал галузевих регіональних підсистем, що відображає відсутність його єдності.

• Безсистемний розвиток інформаційних ресурсів унеможливлює становлення визначального чинника соціально-економічного росту.

• Нерозвиненість інформаційної складової державного управління залишає на малоефективному рівні інформаційні зв'язки між державною владою та суспільством.

• Недостатньо розвинена технічна база, складне фінансове,

• неналежний законодавчий супровід процесів інформатизації,

• відсутність ґрунтовних наукових досліджень процесу формування інформаційного суспільства та його складових з урахуванням кращого зарубіжного досвіду,

• Нерівномірний розподіл по території України інформаційних послуг, ресурсів, друкованих і електронних ЗМІ, Інтернету та програмних продуктів, які складають основу інформаційного потенціалу країни, (пристойне забезпечення лише у великих містах і центральних областях держави).

• Відсутність доступу до комп'ютерних інформаційних мереж у більшості населення, обмеження каналів доступу до інформації (преса, радіо, телебачення).

• Поділ людей на тих, хто володіє інформацією, хто вміє поводитись з інформаційними й телекомунікаційними технологіями, тих, хто не має цих знань.

• Високий рівень маніпуляції настроями та думками громадян з боку влади внаслідок незадовільної поінформованості населення .

• Головна перешкода для швидкої побудови в Україні єдиного

інформаційного суспільства - відсутність погодженої політичними силами моделі майбутньої української держави та структури сучасного, доступного й повного інформаційного середовища, у яке поступово входить Україна.

• Ігнорування прогресивних ініціатив гальмування та істотне перекручення владою на місцях, з метою нейтралізації можливих наслідків розвитку інформаційного простору для представників влади.

12