4. Розробити табличку «Концепції інформаційного суспільства».

№

з/п

Назва або автор концепції (період)

Характерні ознаки концепції

1111

Футурологічна концепція «надіндустріальної цивілізації» - «Третя хвиля» Е. Тоффлера (80-ті рр.XXст.)

У своїй роботі «Третя хвиля»(1980р.) дослідник Е. Тоффлер розробляє теорію постіндустріального суспільства, за його термінологією – «надіндустріальної цивілізації». Він ділить людську цивілізацію на три фази: - сільськогосподарську фазу Першої Хвилі, - індустріальну фазу Другої Хвилі, - постіндустріальну фазу Третьої Хвилі, яка за Тоффлером , лише починається (поч. у XX ст.). Тоффлер не дає новій цивілізації визначення, але доводить, що вона має принципово новий характер: "Третя хвиля" несе із собою новий образ життя, оснований на відновних джерелах енергії, на методах виробництва, що роблять застарілими більшість фабричних технологій.

Характерні риси Третьої Хвилі:

• формування інформаційної цивілізації;

• перехід від індустріального до сервісного суспільства;

• вирішальне значення теоретичних знань для здійснення технологічних інновацій; економіка – не головний чинник сучасного капіталізму;

• перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключовий засіб системного аналізу та теорії приймання рішень;

• обладнання та машини - не тільки втілення праці, а й втілення інформації;

• інформацію, як і капітал, придатна для накопичення та зберігання для майбутнього використання.

Характерні риси інформаційного суспільства:

• зниження темпів економічного зростання, але воно стає більш рівномірним;

• зниження темпів зростання населення;

• перехід рівня споживання від «кількості» до «якості» життя, від «суспільства масового споживання» до шляхів якісного вдосконалення умов життя людини;

• зниження рівня спеціалізації - спеціалісти «широкого профілю»;

• альтернативні види енергії;

• наукові знання - головний засіб виробництва;

• конфлікт знань та компетентності;

• зміни соціальної структури суспільства - на місце класового поділу приходить професійний;

• соціальна та просторова мобільність багаторазово зростає.

Концепція «Постіндустріального суспільства» Д.Белла (70-ті рр.XXст.)

Концепція "Технотронного суспільства" З. Бжезинський (60-ті рр. XXст.)

Як сформована концепція «постіндустріалізм» склався в 70-х рр. і зв’язаний з ім’ям професора соціології Гарвардського університету Даніеля Белла. Концепція Белла про постіндустріальне суспільство по суті частково розкриває концепцію Тоффлера про хвильовий характер розвитку суспільства.

Особливості концепції

Белл висуває ідею про те, що розвиток будь-якого суспільства відбувається одночасно за кількома «осьовими лініями», які визначають його економічну, політичну і культурну еволюцію. Залежно від вибору «осі» історію суспільства можна розглядати по-різному.

• Сам Белл бере за основу схему побудови суспільства навколо «осі виробництва і типів використовуваних знань».

Ознаки «постіндустріалізму» Д. Белла:

• перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;

• переважання «класу» професійних фахівців і техніків;

• теоретичні знання, як основа нововведень в економіці, політиці і соц. структурі сусп-ва;

• орієнтація на методи контролю і оцінка можливих напрямів розвитку технології;

• прийняття рішень на засадах нової «інтелектуальної технології». .

Ключова роль інтелектуальної власності та інноваційних технологій у формуванні постіндустріального суспільства:

• Інформація - об'єкт обміну між суб'єктами.

• привласнена інформація – інтелект. власність.

• Інтелектуальна власність продається;

• Платне використання чужої інтелект. власн.;

• «Економіка послуг».

З. Бжезинський виділяє три сектори "технотронного суспільства":

• Технотронний - зосереджено нові галузі виробництва, ЗМІ, сфера науки;

• Індустріальний - сконцентровано традиційні галузі, робітники - матеріально забезпечені;

• Доіндустріальний - переважають робітники з низькою кваліфікацією, низькими доходами.

Основні риси "технотронного суспільства":

• переважання сфери послуг,

• розвиток індивідуальних здібностей людини,

• доступність освіти,

• заміна мотиву нагромадження особистого багатства "моральним імперативом використання науки в інтересах людини",

• ліквідацію "персоналізації" економічної влади («верхівка панівного класу» - організатори виробництва та вчені),

• соціальні конфлікти виникають лише в доіндустріальному секторі, але легко усунути, збільшуючи доходи осіб сектору.

Концепції І.Масуди

«Комп’ютопія» та «демократія участі»

(70-ті рр. XXст.)

Концепція «Інформаціоналізму» або «мережевого суспільства» Мануеля Кастельса

Футурологічна концепція «Електронного суспільства» Маршала Маклюена (60-ті рр.XX ст.)

Теорія «активного суспільства» А. Етціоні

Ще 1966 року у праці „Комп’ютопія” автор висловив сміливе припущення, що у прийдешньому інформаційному суспільстві запанує „ демократія участі”.

- в інформаційному суспільстві політична система «парламентської демократії» повинна бути замінена на «демократію участі»

Базові принципи концепції

• 1. Всі громадяни повинні брати участь у прийнятті рішень, або, їх найбільша кількість.

• 2. Дух синергії та взаємодопомоги має пронизати всю систему.

• 3. Вся інформація, що стосується справи, має бути доступною для народу.

• 4. Всі отримані громадянами здобутки і жертви - рівномірно розподілені між ними.

• 5. Вирішення питання має відбуватися шляхом переконування та узгодження.

За й. Масудою інформаційне суспільство буде:

• безкласовим і безконфліктним,

• суспільство згоди, з невеличким урядом та державним апаратом.

• Якщо в індустріальному суспільстві, основна цінність споживання товарів, то в інформаційному суспільстві – час.

• тому зростає цінність культурного дозвілля;

• формування принципово нового типу людини більш «людяної», екологічно зорієнтованою. Еволюція людства зміниться на коеволюцію — обопільний розвиток людства та природи.

. Концепцію інформаціоналізму представив Мануель Кастельс, визначаючи його як технологічну парадигму, що базується на збільшенні людських можливостей в обробці інформації через використання революцій, що відбуваються паралельно, а саме революції в мікроелектроніці та революції в генній інженерії.

Риси сучасних інформаційних технологій:

• акумуляція знання,

• ускладнення процесів обробки інформації,

• фетишизація техніки,

• можливість миттєвого з’єднання усіх з усіма.

• Кастельс першим використав термін мережеве суспільство на позначення: - нового напряму розвитку світоустрою; - суспільства, побудованого на мережах та інформаційних технологіях: «Ми перебуваємо на першому етапі технологічної революції, пов’язаної зі становленням Інтернету як унікального універсального засобу інтерактивної комунікації…»

• Структури мережевого суспільства непідвладні закономірностям плину часу та відчуттям простору.

• Місцевості втрачають своє культурне, історичне, географічне значення й реінтегруються у функціональні мережі.

• Час стирається у новій комунікаційній системі: минуле, теперішнє і майбутнє можна програмувати так, щоб вони взаємодіяли один з одним у тому ж самому повідомленні.

• Мережеве суспільство орієнтується на комплекс взаємопов’язаних вузлів, зміст яких залежить від характеристик визначеної мережевої структури.

• Світова мережа є тим середовищем, яке не можна вважати за світовий каталізатор знань, оскільки «в Інтернеті не створюється жодне знання» .

Маршал Маклюен, як і Мануель Кастельс, - представники поглядів на соціальний устрій як форму мережевого чи електронного суспільства з домінантою в ньому засобів масової інформації, інформаційних та мобільних технологій, інтернету.

За Маклюеном: технології комунікації є фундаментальним чинником при формуванні будь-якої соціально-економічної системи.

У розвитку світової цивілізації М. Маклюен виділяв три періоди:

• первісна дописемна культура з усною формою передавання інформації;

• писемно-друкарська культура — «галактика

Гутенберга»;

• сучасний етап — «глобальне село» з домінантою в ньому електронних медіа.

Цікавими є прогнози щодо електронних засо-

бів комунікації, які беруть свої витоки від телефо-

ну і телеграфу. На рівні комп’ютерних технологій та їх масового використання стається моделювання розрізнених фрагментів людського інтелекту, елементів його сенсорики та психоматичної організації.

За ідеал А. Етціоні бере напівутопічну картину "активного суспільства", котре суміщає в собі високий ступінь контролю, згоди та конструктивного використання всіх технодосягнень. Технологічний розвиток буде підпорядковано інтересам людини, завданням розв’язання усіх соціальних проблем