3. Схарактеризувати основні етапи становлення інформаційного суспільства.

1) «Хвильова концепція» розвитку суспільства Елвіна Тоффлера — одна із систем періодизації розвитку суспільства. Виділяються три основні стадії. Перша хвиля цивілізації – «аграрна», - (почалася близько 10 тисяч років тому ). Характерними рисами є:

- вкрай повільне зростання економіки та населення;

- низький споживчий рівень населення - фізіологічний мінімум;

- поділ праці існував у досить простих формах (300 ремесел;

- основним видом енергії була сила м'язів людини та тварини;

- головним засобом виробництва – земля (обробляли 80—97% насел.);

- основний конфлікт — проблем землеволодіння та землекористування;

- структура суспільства – жорстка ієрархічна, задавалася неекономічними факторами — походженням, належністю, силою, владою, авторитетом тощо, відсутність соціальної та просторової мобільності.

Друга хвиля цивілізації — індустріальна почала підійматися в XVI ст. і привела до створення у другій половині XIX ст. індустріальної цивілізації.

Характерні риси: - стандартизація; синхронізація процесів у часі;

- вузька спеціалізація;

- концентрація виробництва та капіталу;

- максимізація обсягів виробництва; централізація управління;

- швидке економічне та популяційне зростання;

- зростання споживання, рівня та якості життя;

- основний вид енергії — механічна (парові двигуни…);

- головний засіб виробництва — промисловий капітал;

- основний соціальний конфлікт — між працею і капіталом;

Третя хвиля — постіндустріальна, - (з середини XX ст.) Призводить до формування постіндустріальної (інформаційної) цивілізації.

Характерні ознаки:

- суттєво знижуються темпи економічного зростання (рівномірніші);

- зниження темпів зростання населення;

- перехід від «кількості» до «якості» життя, від «суспільства масового споживання» до пошуку шляхів якісного вдосконалення умов життя людини;

- знижується рівень спеціалізації - спеціалісти «широкого профілю»;

- основний вид енергії поки що важко визначити, але один із альтернативних видів — ядерна,сонячна, геотермальна, енергія вітру, хвиль;

- головним засобом виробництва стають наукові знання, інформація;

- основний конфлікт — між знанням та некомпетентністю;

- на місце класового поділу приходить професійний;

Перехід від економіки, що виробляє товари, до обслуговуючої, сервісної економіки, запровадженням планування та контролю за технологічними змінами.

Таким чином, плину історії Тоффлер надає трохи механістичний відтінок, зображуючи його у вигляді постійної боротьби між наступною та теперішньою "хвилями". 2) Д. Белл також розділяє історію людського суспільства на три стадії: - Аграрну - Індустріальну - Постіндустріальну На думку Д. Белла, зміни в соціальній структурі, які відбуваються в середині XX ст., свідчать про те, що індустріальне суспільство еволюціонує до постіндустріального, яке і повинне стати визначальною соціальною формою XXI ст., перш за все в США, Японії, Радянському Союзі та в Західній Європі

3) Концепція історичного розвитку Г. Кана: Дає довгостроковий прогноз розвитку людства, розрахований на основі даних минулого та теперішнього розвитку світової економіки. Два історичних етапи: 1) Сільськогосподарська революція(близько 10-ти тисяч р. тому) - фактично створила сучасну цивілізацію. Вона поширювалась по світу протягом 8 тисяч років, різко змінюючи умови життя людини, але до стабільного зростання економіки не призвела. 2) «Великий перехід» (поч. 200 років тому - дотепер). Цей чотирьохсотлітній період можна розподілити на наступні 3 фази: - фаза індустріальної революції,- фаза суперіндустріальної (технологічної) світової економіки, - фаза постіндустріальної світової економіки та світового співтовариства (в суспільстві знижується інтерес до промислової та сільськогосподарської діяльності, тому ця фаза означає кінцевий момент епохи Великого переходу, а, ймовірно, вона буде викликати постійні зміни в умовах життя людини. 4) А. Тойбні вважає, що ХХ століття – це час коли людство вперше за всю свою історію може серйозно подумати про добробут всіх людей. І це в основному завдяки еволюції універсальної електронної інформаційної системи, здатної пов'язати всіх людей. Мова йде про настання інформаційного століття. 5) У.Дайзарт констатує факт переходу до інформаційного суспільства в США. Він повністю погоджується з пропозицією Тоффлера та бела про трьох стадійні у концепцію та концентрує свою увагу на трансформаціях саме останньої, "інформаційної" стадії розвитку суспільства.

6) Р. Айріс підкреслює загальність точки зору всіх філософів, які трактували "інформаційне суспільство" в зв'язку з теперішніми змінами в суспільній ролі НТР в ній. Але на відміну від Тоффлера, він акцентує увагу виключно на виробничій сфері, повністю виключаючи з розгляду соціальний та культурний аспекти оновлення