- •1.Феномен цілісності організму: інтегративність, єдність тілесного і духовного, рослиного і тваринного, зовнішнього і внутрішнього.
- •2.Онтогенез: визначення поняття, складові кількісних і якісних змін.
- •3.Періодизація онтогенезу (біологічна):утробний, зрілий(фертильний), післярепродуктивний.
- •4.Характеристика основних закономірностей (нерівномірність, неодночасність, обумовленість статтю, генетичним і осередковими факторами) дозрівання (росту і розвитку) організму.
- •5.Вік людини визначання поняття, календарний і біологічний вік.
- •6.Співвідношення темпів росту лімфоїдної тканини, головного мозку і загального зросту.
- •7.Характеристика складових таких методів фізичного розвитку як сотоскопія, сомотометрія, фізіометрія.
- •8.Методика оцінки фізичного розвитку і біологічного віку індивіда за допомогою сигматичних відхилень.
- •9.Поняття про види енерготрат організму і його енергозабепечення.
- •10.Оптимальні значення складових режиму добового харчування.
- •11.Чому дошкільнята (3-7років) не здатні зберігати стійку (смирно)
- •12.Чому дошкільнятам важко малювати, ліпити плести.
- •13.Сколіоз визначення поняття, ознаки, фактори ризику.
- •14.Чому тривале неправильне сидіння і носіння багажів в одній руці є фактором ризику здоров'я у віці 7-10 років.
- •15.Коли в ембріональний період закладається основи розуму із якими структурами вони пов'язані (гіпотеза)
- •16.Поняття про рефракцію ока: причини та способи корекції таких аномалій як міопія, гіпрметропія.
- •17. Валеологя: визначення поняття, медико-псих. Основи самозберігаючої поведінки.
- •18.Медичні критерії здоровя населення(захворюваність, смертність загальна, дитяча смертність, фізичний розвиток, інвалідність)
- •19.Критерії громадського благополуччя населення( демографічний стан, сан.-гігієн., показники середовища, медичної допомоги, комунальні умови)
- •20.Визначення поняття “постава” її види, ознаки, фактори ризику здоров'ю.
- •21.Відносне значення спадковості і середовища в тіології(причини виникнення хвороб, спадкові хвороби, спадковою схильністю, зумовлені середовищем).
- •22.Критерії психічного благополуччя населення: захворюваність псих. Хворобами, частота невротичних захворювань і психопатій, психологічний мікроклімат.
- •23. Поняття про перинатальну смертність
- •24. Планування сім*ї
- •25. Аборт і фактори ризику здоров’я
- •26. Безпліддя: первинне, вторинне, відсоток у шлюбах (жінки, чоловіки).
- •28. Поняття про інбридинг (інцест) як факторів ризику хвороб вад внутрішньоутробного розвитку тощо.
- •29. Фактори ризику здоров*я для плода і батьків у дошлюбному віці (чоловіки до 18 років, жінки до 17 років).
- •30. Втома, визначення, ознаки початку втоми.
- •31. Дати характеристику періодів кривої зміни працездатності.
- •33.Перевтома визначення поняття, виразні ознаки, сприяючі фактори
- •38.Характиристика факторів(псих…)
- •40.Поняття про малі аномалії плоду
- •44. Тактики відносин впливу при формуванні особистості як фактори виникнення неврозу
10.Оптимальні значення складових режиму добового харчування.
1.харчового раціону; 2. режиму харчування; 3. умов прийому їжі. Вимоги до харчового раціону: 1. енергетична цінність раціону повинна покривати енергозатрати організму; 2. належний хімічний склад — оптимальна кількість збалансованих між собою поживних речовин; 3. добра засвоюваність їжі, яка залежить від її складу i способу приготування; 4. високі органолептичні властивості їжі (зовнішній вигляд, консистенція, смак, запах, колір, температура); 5. різноманітність їжі за рахунок широкого асортименту продуктів i різних прийомів їх кулінарної обробки; 6. здатність їжі (склад, об'єм, кулінарна обробка) створювати відчуття насичення; 7. санітарно-епідемічна безпечність. Основа раціонального харчування — збалансованість, тобто оптимальне співвідношення компонентів їжі . За такого харчування до організму надходять різноманітні поживні речовини в кількостях, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Режим харчування включає час i кількість прийомів їжі, інтервали між ними, розподіл харчового раціону за енергоємкістю, хімічним складом i масою по прийомах їжі. Умови прийому їжі : відповідна обстановка, сервіровка столу, відсутність відволікаючих від їжі факторів. Правильне харчування — перший ключ до здоров'я i доброго самопочуття , без яких важко досягнути максимальної працездатності. Рівновага в організмі, яка приводить до здоров'я, починається з їжі, яку ми їмо. Дослідницький відділ Центру аеробіки сформулював вісім основних принципів раціонального харчування. 1. Підтримуйте постійне співвідношення між основними компонентами харчування в пропорції 50:20:30. Щоденне вживання калорій повинно розподілятися так: 50% — на вуглеводи, 20% білки i 30% — жири. Отже 50% калорій, які ми вживаємо, щоденно приходиться на вуглеводи. Саме вони заряджають нас енергією в найбільшій мірі. Вуглеводи діляться на моносахариди, дисахариди i полісахариди. Наприклад, моносахариди — глюкоза, дисахариди — цукор (сахароза), молочний цукор (лактоза), полісахариди — крохмаль, глікоген, клітковина, пектинові речовини.
11.Чому дошкільнята (3-7років) не здатні зберігати стійку (смирно)
У дошкільному віці організм дитини швидко росте й розвивається.
М’язова система у дітей складає лише 20-22% від загальної маси тіла (у дорослого 40-45%). М’язи містять багато води і мало білкових речовин та жирів, недостатньо врівноважені процеси збудження та гальмування, збудження переважає нерівномірно розвиваються окремі м’язи. Тому із за слабких і погано розвинених м'язів, а саме м'язів живота дитина дошкільного віку не здатна зберігати стійку (смирно).
12.Чому дошкільнятам важко малювати, ліпити плести.
Складність ліплення, малювання і плетіння у дошкільнят зумовлена неповним розвитком дрібної моторики. Дрібна моторика — це сукупність скоординованих дій м’язової, кісткової і нервової систем людини, часто в поєднанні із зоровою системою у виконанні дрібних, точних рухів кистями і пальцями рук і ніг. Вчені прийшли до висновку, що приблизно третину всієї поверхні рухової проекції головного мозку займає саме проекція кисті рук, яка розташовується поруч з мовною зоною. З цього випливає наступний висновок: розвиток мовлення дитини і розвиток дрібної моторики — два взаємопов’язаний і нерозривний процес. Зазначим також, що до сфери дрібної моторики відноситься величезна різноманітність всіляких рухів. Це і примітивні жести, такі як захоплення різних об’єктів, це і дуже дрібні рухи, від якості яких залежить почерк людини. В’язання — це один з яскравих прикладів дій дрібної моторики. Процес розвитку дрібної моторики відбувається природним шляхом на базі розвитку загальної моторики людини. Розвиток моторики проходить складний шлях, починаючи з хапання предмета долонькою цілком, потім удосконалюється в процесі перекладання предмета з руки в руку, а вже до двох років дитина може не тільки правильно тримати ложку і пензлик, а й малювати. Процес вдосконалення моторних навичок активно відбувається в дошкільному та ранньому шкільному віці. Дитина все частіше виконує більш складні дії, що вимагають узгоджених дій обох рук.
