- •Тема 5. Гармонія особистості
- •2. Гармонія взаємин особистості, її сенс життя, духовність і свобода 6
- •3. Шлях особистості як сукупність життєвих процесів 8
- •1. Поняття: гармонія-психічна стійкість-адаптація (дезадаптація, психологічна нестійкість, дисгармонія)
- •2. Гармоні: особистість – середовище (світи-соціальний, природний, предметний)
- •Неузгодженість цих трьох світів
- •3. Гармонія: угодженість розвитку й функціонування основних сфер особистості: пізнавальної, емоційно-почуттєвої
- •4. Гармонія як вищий рівень інтегрованості(цілісності) порівняно зі стійкістю, та з адаптованістю
- •5. Гармонія як узгодженість (пропорційність ) простору, часу, енергії
- •Гармонія – як показники простору, часу і енергії особистості у просторах (аспектах буття) - фізичному (предметному), вітальному, соціальному, духовному
- •6. Гармонія: зовнішній простір і внутрішній простір
- •Рівновага подій наповненості зовнішнього й внутрішнього життя
- •7. Гармонія як благополуччя: духовне соціальне вітальне
- •8. Гармонія як стійкість опор (віри)
- •2. Гармонія взаємин особистості, її сенс життя, духовність і свобода
- •Почуття, що зближують, почуття, що віддаляють
- •Духовне буття
- •3. Шлях особистості як сукупність життєвих процесів
- •Функціонування
- •Адекватне функціонування
- •Критерії адекватного функціонування:
- •Самоуправління
- •Дерегуляція
- •Розвиток
- •Адаптація
- •Основні критерії адаптації:
- •Дезатаптація
- •Взаемозв'язок основних процесів людського буття.
- •Особистісний розвиток: потенціали, досягнення
- •Життєві цілі
- •Динамічна рівновага функціонування особистісної та напрцження
- •Розвиток особистості виявляється як безперервна зміна взаємодії із соціальним простором, його перебудови й розширення.
- •Процес самореалізації
- •Напруження самореалізації, яке перевищує ресурси саногенного потенціалу
- •Досягає бажаного статусу - соціального, групового, особистісного
- •Саногенний потенціал особистості
- •Контрольні питання
2. Гармоні: особистість – середовище (світи-соціальний, природний, предметний)
Гармонію особистості неможливо обговорювати, якщо розглядати особистість у відриві від середовища, поза її зв'язками зі світом. Аналізуючи те, що відбувається в сучасному світі, варто вибрати як початкову точку аналізу основні виміри людського світу. Такими є:
світ природний (і нежива, і жива природа),
світ соціальний (світ людей, націй, етносів, суспільств, груп різного масштабу)
світ предметний (рукотворний, інструментальний, техногенний). Усі вони становлять буття окремої людини і людства загалом.
Для цього періоду розвитку людства характерний конфлікт між трьома названими світами. Під конфліктом розуміють виражену
Неузгодженість цих трьох світів
, трьох аспектів людського буття - неузгодженість, що завдає цілком відчутного збитку кожному з трьох світів. Особливе значення має невротичне прагнення людини все переробити в природному світі, й по змозі швидко.
Становлення предметного світу відбувалося паралельно з розвитком соціального. Збільшуючись та ускладнюючись, предметний світ посилював свій вплив на світ соціальний. Нині можна говорити вже не лише про вплив, а й про перебудову соціального світу під впливом техногенного. Наприклад, сучасні ЗМІ, насамперед електронні, перетворилися на монстра, недостатньо контрольованого соціумом. Деякі з них, на жаль, не відображають усіх потреб суспільства в цій сфері. Особливо це виявляється в Україні, де нема не тільки багатьох необхідних механізмів контролю, а й регулювання.
Маючи змогу користуватися предметами, людський вид значно збільшив свою численність. З іншого боку, за допомогою інструментального світу людина підкоряла (а часто просто знищувала) природу. З цим пов'язаний ще один конфлікт. Природа людини двоїста: біологічна і соціальна. Людей стало настільки багато, що фахівці дедалі частіше говорять про перевантаженість планети біомасою, про неминуче скорочення ресурсів, які дають їжу, змогу задовольняти вітальні потреби. Чи може інструментальний світ ліквідувати цей конфлікт - питання відкрите. Крім того, долучається шкідливий вплив промисловості, транспорту й багатьох інших галузей практичної діяльності людини на природу (забруднення, техногенні катастрофи, парниковий ефект тощо).
Сьогодні предметний світ досяг значного розвитку і є досить складним. Він дедалі більше перебудовує не лише спосіб життя, а й багато душевних і тілесних процесів. До наслідків такої «перебудови» потрібно зарахувати:
пришвидшення ритму життя;
гігантське збільшення виробництва і споживання психоактивних ліків (снодійних, седативних, тонізуючих, стимулюючих та ін.);
збільшення виробництва і споживання психоактивних наркотичних речовин (алкоголю, наркотиків, токсикантів).
Пришвидшення ритму життя призвело до значного підвищення стресового навантаження. Найсумніші наслідки цього - значне збільшення психічних розладів, суїцидів, психогенних захворювань. Часом інструментальний світ починає дублювати, заміщувати або закривати світ природний. Крім того, інструментальний світ має надзвичайно багато можливостей для побудови ілюзій. Наприклад, виникла віртуальна комп'ютерна реальність і нові види психологічної залежності (залежність від комп'ютерних ігор, інтернет-залежність).
