3. Характеристика професійної відповідальності

Проблема відповідальності була предметом уваги зарубіжних авторів (Ж.Піаже, Л.Колберг, А.Блазі, Ф.Хайдер)[⁸³] . Так, Ж.Піаже виділяє об'єктивну і суб'єктивну відповідальність. Для Л.Колберга основною проблемою було з'ясувати зв'язок між розвитком когнітивних структур та моральних почуттів і діями індивіда. На основі його теорії К.Хелкома більш детально дослідив й описав стадії розвитку відповідальності, починаючи з більш ранніх, де оцінка дії йде за зовнішніми ознаками (наслідки і результати), попередніх стадій, де враховується співвідношення між мотиваційними та зовнішніми оцінками вчинків, і, нарешті, до тієї стадії відповідальності, де визначальним критерієм виступає система засвоєних особистістю норм і правил суспільної моралі.

Багато авторів (К.Хелкома, Л.Колберг, Д.Лавінджер, Т.Ліксона) зазначають, що сформованість внутрішньої відповідальності є головним критерієм оцінки рівня моральної зрілості особистості в цілому. М.Хайдеггер[⁸⁴] розглядає відповідальність залежно від вирішального значення зовнішніх умов, за яких відбувається дія.

Якщо зарубіжні автори в основному зосереджуються на вивченні реальностей так званої прагматичної моралі, яка не пов'язана однозначно з гуманістичними ціннісними орієнтаціями, то вітчизняна психологія керувалась досить жорсткими визначеннями моральної поведінки (Прохоров А.О. [⁸⁵]).

Дослідниками обґрунтовано твердження про взаємозв'язок відповідальності із самосвідомістю особистості (Б.Г.Ананьєв[⁸⁶], М.И.Боришевський[⁸⁷], Швалб Ю.М.[⁸⁸]). У становленні моральної відповідальної поведінки особистості важливе значення має не тільки свідомість, але й неусвідомлюване (К.Обуховський[⁸⁹], Е.Фромм [⁹⁰]). Загальновизнано, що відповідальність тісно пов'язана зі свободою прийняття рішень, свободою вибору цілей та способів, методів і стилів її досягнення (К.Роджерс[⁹¹], Е.Фромм [⁹²]). Свобода і відповідальність фактично передбачають одна одну не тому, що вони непросто якось взаємопов'язані, а тому, що свобода може реалізуватися через відповідальність, а остання через свободу.

Відповідальність пов'язана з ініціативою К.О.Абульханова-Славська [⁹³]. Це поєднання може бути як гармонійним, так і суперечливим, коли висунення ініціативи виступає як спосіб уникнення відповідальності, втеча у сферу свободи, фантазій, необов'язкового. Найвищою духовною інстанцією відповідальності особистості є і сумління, що найбільш адекватно опосередковує саме такий тип поведінки людини.

Отже, як показує аналіз, відповідальність як інтегральна якість особистості має складну структуру, що включає когнітивні, емоційно-мотиваційні та поведінкові компоненти. Психологічно вона визначається як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками і не зводиться до обов'язку. Аналіз цієї проблеми дозволив науковцям виявити розходження у підходах до вивчення відповідальності, а також констатувати, що механізми її функціонування та розвитку не стали спеціальним предметом вивчення. Проаналізовано традиційні підходи до вивчення відповідальності. З’ясовано положення про те, що відповідальність — одна з найбільш загальних властивостей людини.