Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький економічний інститут

Кафедра фінансів суб’єктів господарювання та інноваційного розвитку

Методичні вказівки до виконання самостійної та індивідуальної робіт

з дисципліни «ОСНОВИ ІННОВАТИКИ»

для студентів 2 курсу напряму підготовки

6.030508 «Фінанси і кредит»

денної та заочної форм навчання

Кривий Ріг-2014

Методичні вказівки до виконання самостійної та індивідуальної робіт з дисципліни «Основи інноватики» для студентів 2 курсу напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» денної та заочної форм навчання / Укл. О.В. Корнух. Кривий Ріг, ДВНЗ КНУ КЕІ, 2014.- 29с.

Укладач: Корнух Оксана Валентинівна, к.е.н, доцент кафедри фінансів суб’єктів господарювання та інноваційного розвитку

Рецензент: Адаменко Марина Володимирівна, к.е.н. доцент кафедри фінансів суб’єктів господарювання та інноваційного розвитку

Затверджено на засіданні кафедри фінансів суб’єктів господарювання та інноваційного розвитку

Протокол № 10 від 20.03.2014р.

Методичні вказівки затверджені на засіданні науково-методичної ради Криворізького економічного інституту

Протокол № __від «___» ____________ 2014 року

	ЗМІСТ
		Стор.
	Вступ	4
	Загальні рекомендації до виконання самостійної роботи	5
	Оцінювання знань студентів за різними видами робіт	7
	Загальні рекомендації до виконання індивідуального завдання	8
	Розподіл завдань індивідуальної роботи за варіантами	9
	Теоретичні завдання	10
	Практичне завдання:	11
	основні поняття інноватики	11
	тестові завдання	18
	Рекомендована література	27
	Додаток	29

ВСТУП

Дисципліна «Основи інноватики» спрямована на системну підготовку фахівців високою кваліфікації, професійні інтереси і перспективи трудової діяльності яких пов'язані з управлінням сучасним бізнесом в умовах формування економіки знань, що вимагає володіння знаннями та навичками в галузі управління процесами розробки та впровадження інновацій, комерціалізації наукових розробок, формування науково - технічної політики як на рівні окремої організації, так і на регіональному рівні і на рівні країни в цілому. У процесі вивчення та освоєння дисципліни студенти повинні придбати теоретичні, методологічні та емпіричні знання в області інноватики, а саме розвинути: розуміння процесів і закономірностей формування національної інноваційної системи, бачення структури та механізмів функціонування інноваційного ринку України, уявлення стратегічної ролі інновацій на мікрорівні. Для вітчизняної економіки саме інновації й інноваційний розвиток є ті­єю рушійною силою, яка здатна забезпечити економічну незалежність Украї­ни і подолання розриву з розвинутими державами на основі принципу "обга­няти не доганяючи", тобто, не повторювати буквально шлях, яким інші вже пройшли і завоювали при цьому міцні позиції на світовому ринку, а рухати­ся, безсумнівно, у руслі світового розвитку, обираючи свій шлях, шукаючи і реалізуючи свої потенційні переваги, займаючи провідні позиції в тих галу­зях діяльності, де для цього є необхідні і достатні умови. Це справедливо як для національної економіки в цілому, так і для окремих підприємств і уста­нов.

Нововведення як інструмент перетворення є самостійним об’єктом вивчення в усіх промислово розвинених країнах. Виникла нова галузь науки — інноватика, яка вивчає закономірності процесів розвитку, формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням, адаптації до них людини, використання та поширення інноваційних потоків, інноваційної діяльності, їх вплив на сферу конкуренції, на розвиток суспільства в цілому.

На відміну від стихійних, спонтанно виникаючих змін, інноватика вивчає механізми ініційованих і контрольованих змін, які відбуваються внаслідок раціонально-вольових дій.

Предметом інноватики є створення, освоєння і поширення різного типу новацій. Специфіка інноватики полягає в тому, що вона є міждисциплінарною методологією особливого типу. Інноватика забезпечує таке інтегрування знань, у процесі якого спеціальні науки (економіко-управлінські, соціологія, психологія, кібер­нетика, філософія та ін.) зберігають свою самостійність і специфічність, але їх теоретичні концепції і фактичні дані об’єд­нуються навколо методів дослідження проблем інновацій та інноваційної діяльності, інтегруючи різноманітні наукові знання з метою підвищення їх практичної ефективності.