16.Поняття та ознаки застосування права . Ідеологія застосування права.

Застосування норм права - це реалізація норм права компетентними організаціями з вирішення конкретної справи, яка має державно-владний, творчо-організуючий характер, здійснюється в установлених процесуальних формах і завершується виданням індивідуально-конкретного припису. • має державно-владний характер. Це один з видів юридичної діяльності держави, яку виконують державні органи та посадові особи;

Ознаки:

• має активний, творчий характер. Держава повинна активно вжити організаційних заходів щодо їх реалізації. При цьому правопріменітель в кожному випадку вирішує значно більш складні питання, ніж ті, які закріплені схематично в нормі права;

• державно-владний характер правозастосування передбачає чітку визначеність суб'єктів цієї діяльності. Якщо реалізацію норм права в безпосередніх формах здійснюють як державні органи та посадові особи, так і громадяни, то застосуванням права громадяни не можуть займатися, вони можуть ініціювати застосування права або надавати допомогу посадовим особам у цій діяльності;

• здійснюється в рамках компетенції органу або посадової особи, а також певних процедурних форм, які регулюють цей процес. Процедурно-процесуальні норми не тільки обмежують правозастосовні дії, а й зобов'язують суб'єкта до активних юридичних дій. У важливих для особистості і суспільства випадках порядок вирішення справ деталізовані в законі;

• правозастосовний процес має комплексний характер, який включає прямі форми реалізації. Як правило, це дотримання чи виконання норм права. Так, слідчий у своїй діяльності повинен чітко дотримуватися заборонних норм і виконувати зобов'язуючі норми;

• процес застосування норм права завершується виданням правозастосовчого акта, в якому фіксується індивідуально-конкретний правовий припис. Акт має державно-владний характер і є юридичним фактом.

Під ідеологією правозастосування розуміється сукупність ідей, поглядів на те, як повинні застосовуватися норми права. Ідеологія визначає, які цінності повинні реалізуватися в ході правозастосування. До числа цінностей (принципів), які повинні затверджуватися в ході правозастосування, відносяться оперативність, об'єктивність, однаковість, справедливість, доцільність, ефективність, законність.

17.Стадії процесу застосування права. Правозастосовні акти.

Існують три основні стадії правозастосовчого процесу:

1. Встановлення фактичних обставин справи. Норми права застосовуються тільки до конкретних ситуацій, певним обставинам. Тому процес застосування правових норм завжди починається з встановлення та аналізу тих обставин, які тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення правовідносин, з'ясування змісту і характеру відносин, що виникають між певними суб'єктами. Від встановлення фактичних обставин залежить подальший хід застосування норм права, на цій стадії встановлюється об'єктивна істина у справі. Застосування буде обґрунтованим тільки тоді, коли фактичні обставини встановлені повністю і з об'єктивною достовірністю.

2. Встановлення юридичної основи справи. Діяльність правозастосовчих органів по встановленню юридичної основи передбачає: а) вибір норми, що підлягає застосуванню; б) перевірку правильності (справжності) тексту того акту, у якому міститься обрана норма; в) перевірку дійсності самої норми і її дії в часі, просторі і по колу осіб; г) з'ясування змісту і змісту норми. Вибір правової норми для рішення справи здійснюється після того, як встановлений юридичний характер розглянутих обставин.

3. Прийняття рішення по справі та його документальне оформлення. Рішення юридичної справи - найбільш відповідальний акт і не тільки в тому сенсі, що суб'єкти, які приймають рішення, відповідальні за нього перед державою та громадянами. Він важливий тим, що вирішує долю цієї справи. Від того, які висновки будуть сформульовані в ході рішення, залежить подальший розвиток правових відносин. Правильне рішення забезпечує законність, зміцнює правопорядок у цілому, підтримує інтерес держави і суспільства, з одного боку, а з іншого - охороняє права громадян, виховує повагу до закону.

Акт застосування норм права — це офіційний документ, який видається компетентним органом або посадовою особою в результаті вирішення конкретної юридичної справи на основі відповідної правової норми і забезпечується примусовою силою держави.

Основні ознаки актів застосування норм права: 1. Акт застосування норм права має державно-владний характер. Це означає, що приписи, які містяться в ньому, є обов’язковими для всіх, кого вони стосуються. У разі їх невиконання може бути застосована примусова сила держави. 2. Акт застосування норм права має індивідуальний характер. Він стосується чітко визначених осіб і конкретної життєвої ситуації. 3. Акт застосування норм права має бути законним, виносити на основі відповідної норми права або їх сукупності. 4. Акт застосування норм права має видаватися з дотриманням установленої форми. Закон передбачає чітко визначений порядок видання та оформлення найбільш важливих індивідуальних актів застосування норм права.