Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей уявлень сучасних молодих жінок про власне місце та роль у суспільстві

2.1 Методика емпіричного дослідження психологічних особливостей уявлень сучасних молодих жінок про власне місце та роль у суспільстві

Результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми довели її значущість для

Наразі постає завдання дослідити гендерні стереотипи та їх вплив на уявлення молодих жінок про власне місце та роль у суспільстві; узагальнити й інтерпретувати отримані данні.

Практична частина дослідження передбачала реалізацію таких трьох

етапів:

• пошук методик діагностики, спрямованих на виявлення гендерних стереотипів, які можуть впливати на уявлення молодих жінок про їх місце та роль у суспільстві;

• освоєння методик, з’ясування їх психометричних показників, підготовка стимульного матеріалу, тиражування бланків для діагностики впливу гендерних стереотипів на уявлення молодих жінок про власне місце та роль у суспільстві;

• реалізація діагностичної процедури, оброблення емпіричних даних й інтерпритація.

Експериментальна робота проводилася у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

До участі в дослідженні було залучено 40 студентів (II курсу), що навчаються в інституті педагогіки, психології і мистецтв.

Аналіз доступних діагностичних методик, які б відповідали меті та завданням нашого дослідження, дозволив обрати адекватні діагностичні ресурси. У процесі дослідження ми скористалися такими методиками:

1. «PARI»(автор Е. С. Шефер і Р. К. Белл, адаптована Т. Р. Нещерет);

2. «Гендерний профіль статево-рольових жіночих стереотипів».

Проаналізуємо діагностичний потенціал згаданих раніше методик детальніше.

Методика «PARI» (автор Е. С. Шефер і Р. К. Белл, адаптована Т. Р. Нещерет) призначена для дослідження ставлення батьків(передусім матері) до різноманітних сторін сімейного життя (сімейної ролі). Методикою діагностується дві шкали.

Перша шкала «Відношення до сімейної ролі» спрямована на дослідження таких аспектів:

• обмеженість жінки рамками сім’ї, піклуванням виключно про сім’ю;

• відчуття самопожертви в ролі матері;

• сімейні конфлікти;

• авторитет батьків;

• невдоволеність роллю господині дому;

• безучастність чоловіка, невключеність в справи сім'ї;

• домінування матері;

• залежність та несамостійність матері.

Друга шкала «Відношення батьків до дитини» поділяється на три рівні і відображає стосунки батьків з дитиною:

I.Оптимальний емоційний контакт, який включає в себе такі признаки прояву:

• словесні прояви, вербалізація;

• партнерські стосунки;

• розвиток активності дитини;

• рівність стосунків між батьками та дитиною.

II.Надлишкова емоційна дистанція з дитиною, що включає в себе такі аспекти діагностування:

• дратівливість;

• суворість, лишня строгість;

• ухилення від контактів з дитиною.

III.Надлишкова концентрація на дитині, що відображається в таких проявах:

• надлишкове піклування, встановлення стосунків залежності;

• подавлення волі;

• створення безпеки;

• виключення всіх впливів крім родинного;

• подавлення агресивності;

• подавлення сексуальності;

• постійне втручання в світ дитини;

• прагнення пришвидшити розвиток дитини.

Згідно процедури методики досліджуваним пропонують дати відповіді на запитання, які допоможуть з'ясувати, що батьки думають про виховання дітей. Вказується, що не має правильних чи неправильних відповідей тому, що кожний правий по відношенню до власних поглядів. Досліджуваних просять відповідати точно та правдиво. На проходження опитувальника потрібно приблизно 20 хвилин, відповідати потрібно швидко, потрібно намагатись дати ту відповідь, яка першою прийшла на думку. На бланку відповідей, поруч з порядковим номером питання,поставте цифри або 4, або 3, або 2, або 1, які потрібно вибрати в залежності від власного переконання в правильності даного положення:

1. якщо з даним твердженням скоріше не згодні, ніж згодні;

2. якщо з даним положенням повністю не згодні;

3. якщо з даним твердженням скоріше згодні, ніж не згодні;

4. якщо з даним твердженням повністю згодні.

Обробка методики відбувається шляхом підрахунку відповідей досліджуваного та порівнянням отриманих ним балів з ключем.

Методикою діагностуються три рівні прояву досліджуваних ознак: високий – від 18 до 20 б., середній – від 9 до 18 б., низький – від 5 до 8 б..

Методика «Гендерний профіль статево-рольових жіночих стереотипів» дозволяє дослідити уявлення молодих жінок про набір якостей та їх ступінь вираженості у себе та у ідеальної сучасної жінки.

Методикою діагностується дві шкали. Перша шкала «Я» спрямована на визначення ступеня прояву якостей, які відповідають гендерному профілю статево-рольових стереотипів. Друга шкала «Я ідеальне» спрямована на діагностику уявлення досліджуваного про ідеальний образ сучасної жінки.

Згідно процедури методики досліджуваним пропонують оцінити кожну з запропонованих 45 якостей, типових для сучасних жінок, по 100 – бальній шкалі знаком «+», а ступінь їх прояву в себе знаком «v». Ступінь виразності цих якосте оцінюється в процентах від 0 до 100. Максимальне значення привабливих якостей знаходиться ближче до 100%, а мінімальне непривабливе – ближче

до 0%.

Обробка методики відбувається шляхом підрахунку отриманих даних та знаходження середнього значення в процентах. Методикою діагностується 3 рівні прояву досліджуваних ознак: високий – від 100% до 70%, середній – від 40% до 70%, низький – від 10% до 40%.

Таким чином, процедура діагностування впливу гендерних та статево-рольових стереотипів на уявлення молодих жінок про власне місце та роль у суспільстві у нашому дослідженні здійснювалась на основі використання батареї з таких методик: «PARI»(автор Е. С. Шефер і Р. К. Белл, адаптована Т. Р. Нещерет) та

«Гендерний профіль статево-рольових жіночих стереотипів», що дає нам можливість продіагностувати