4. Інформаційні заклади, що здійснюють аспі

АСПІ здійснюється сьогодні всюди, де людина має справу з документами. Найдавнішими з інформаційних установ є бібліотеки, що містять у своїх фондах найбільший документний ресурс суспільства. Велика робота з документами ведеться в архівах. Впорядкування документів також відбувається в музеях. Теорія і практика опрацювання інформації, яка формувалася в бібліотеках, архівах і музеях протягом багатьох століть, отримала визнання в багатьох закладах документальних комунікацій. Накопичений досвід вийшов за їхні межі і почав використовуватися для формування багатьох інформаційно-пошукових систем. АСОД використовується в національній системі науково-технічної інформації, в інформаційно-аналітичній діяльності видавництвами, бібліографічними, видавничими та книготорговельними установами. Майже в усіх сферах суспільного життя суспільства створені інформаційні центри та служби, діяльність яких базується на різних видах АСОД.

5.Макроаналітичне та мікроаналітичне згортання інформації

Сьогодні є всі підстави вважати про рівень зростання інтересу до інформації, це пов'язано в першу чергу, з високою активністю людської діяльності і прагненням фіксувати інформацію. Впровадження інформаційних систем, ефективних засобів і методів переробки та пошуку інформації дають можливість користувачам з інформаційного масиву вибрати необхідну релевантну інформацію.

Так, процес мікроаналітичного згортання інформації, передбачає проведення наукового аналізу та оцінку нової соціально значущої інформації необхідної для здійснення певної суспільної діяльності, це є різновид самостійної роботи з літературним джерелом, що складається у використанні різноманітних прийомів обробки укладеної в ньому інформації [6, 31-32 ].

Обробка інформації має неабиякий вплив на суспільство, вміння обирати, опрацьовувати інформацію, виділяти головне, а потім вже залежне. Тобто, засоби обробки та переробки інформаційних потоків є одним з найважливіших чинників ефективності роботи над інформацією, оскільки вони володіють принципами побудови на підвищення якості кінцевого результату необхідної інформації.

Зрештою, макроаналітичне та мікроаналітичне згортання інформації дає глибину аналізу, полягає у відображенні у вторинному документі формальних ознак первинного документа та загальних відомостей про його зміст, практичні вміння проведення інформаційного аналізу і синтезу.

Анотування як макроаналітичне згортання інформації - поширений технологічний процес. Який широко застосовується у всіх видах інформаційної діяльності і пов'язаний із значним інтелектуальними і часовими затратами. Цей процес передбачає скорочення фізичного обсягу первинного документа при збереженні його основного змісту. Анотація відповідає на питання „про що?” говориться в тексті, так чи інакше називає теми і проблеми, яким присвячені окремі розділи, вказує про що говориться на початку, в основній частині та у висновку. Мета анотування є одержання узагальненної характеристики документа, що висвітлює його логічну структуру та найбільш сутнісні сторони змісту [4,58-59].

Анотування — процес створення коротких повідомлень про друкований твір (книга, стаття, доповідь тощо), які дозволяють робити висновки про доцільність його докладнішого вивчення [1,58-59].

За функціональним призначенням анотації поділяються на довідкові та рекомендаційні, аналітичні та групові.

Спираючись на ГОСТ 7.9.-95 Реферат і анотація. Загальні вимоги, в анотації можуть бути наведені такі відомості: згадки про нові факти, явища, експерименти, методи, викладених у творі; про час, до якого відносяться описувані події; про наявність таблиць, графіків та інших програм [2].

Анотування процес аналітико-синтетичної переробки інформації, метою якого є отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває його логічну структуру і найбільш суттєві сторони змісту.

Анотація є засобом повідомлення користувачів про існування документів певного змісту й характеру, свого роду сприяють орієнтації в документних потоках. Завдяки їм значно полегшується пошук потрібних документів, оскільки користувач за здалегідь одержує відомості про зміст, форму і призначення.

Вибір найвиразніших засобів, оцінка творів залежить від мети анотування, наприклад, від цільового і читацького призначення, змісту, проблематики, типом поданих первині документів у бібліографічних посібниках, якщо анотації складають для них. У процесі переробки первинної інформації, згортанню може підлягати будь-яка кількість джерел [1, 58].

Процес реферування відноситься до мікроаналітічного згортання інформації з первинного документа наукового або професійно-виробничого характеру.

Мета референта, який виконує процес реферування – це стиснення, згортання інформації в процесі реферування, який здійснюється в ході наукової обробки документів і пов'язан з його аналізом і вилученням найбільш важливих змістових відомостей: основних положень, фактичних даних, результатів, висновків.

Розрізняють два основних види рефератів: інформативний (реферат-конспект), індикативний (реферат-резюме) [5, 32-33].

При реферуванні джерела, матеріал - конспектується, цитується, аналізується, узагальнюється, порівнюється, в ньому виділяється головна думка, до нього виражається особисте ставлення, проводяться обгрунтування, доказ, моделювання, класифікація. У результаті цієї роботи пишеться реферат як послідовне, цілісне, логічно завершене письмове викладення результатів [1, 31-32].

На відміну від анотації, реферат не тільки дає відповідь на запитання про що йдеться в первинному документі, він охоплює більш обширну та основну інформацію, яка міститься в реферованому першоджерелі.

Здійснюючи компресію першоджерел, анотація та реферат роблять це принципово різними способами. Якщо анотація лише перераховує ті питання, які висвітлені в першоджерелі, не розкриваючи зміст питань, то реферат не тільки перераховує всі ці питання, але і повідомляє істотно зміст кожного з них. Анотація лише повідомляє, про що написано першоджерело, а реферат інформує про те, що написано по кожному з порушених питань. Тобто, анотація є лише покажчиком для відбору першоджерел і не може їх замінити, в той час, як реферат цілком може замінити саме першоджерело.

Загалом, знання теоретичних засад аналітико-синтетичного опрацювання документів, умінь та навичок мікро- та макроаналітичного згортання інформації, а саме, анотування та реферування документів дає змогу розширити межі своєї затребуваності [7, 28-36].

Таким чином, анотування та реферування – складний розумовий процес, і він вимагає від референта не тільки гарних знань, а й спеціальних умінь проводити комплексний аналіз документа, виділяти головне, відсіювати другорядне, коротко формулювати свої думки.

Отже, підкреслимо, анотація і реферат стали важливими шляхами, ефективно забезпечуючими швидкий обмін науково-технічної інформації.