Піднімаймось, браття!

(козацько-похідна)

1. Піднімаймось, браття

Поки є ще сила.

Щоб шаблі не брали,

Щоб кулі минали

Голівоньки наші.

2. Щоби Україна

Повік не плакала,

Щоби наша слава,

Козацькая слава,

Повік не пропала.

3. Бо козацька слава

Кровію полита,

Січена мечами,

Рубана шаблями,

Ще й сльозами вмита.

3. Підіймаймось, браття,

Поки є ще сили,

Бо вже до схід сонця,

Бо вже до походу

Сурми засурміли.

-10-

Їхав козак з гори та в байрак:

(козацько-похідна)

1. Їхав козак з гори та в байрак

До коника прихилився.

А за ним, за ним його матінка:

Не їдь, синку, вернися! (2)

2. Ой, не вернуся, не оглянуся

Та й поїду на Вкраїну!

Кінь мій вороний,

Сам я молодий, далебі не загину! (2)

3. Ой, неси ж мене, коню вороний,

Та й під гору Чигиринську!

Гей! Знадобилися ми козацькому,

Ой, да славному війську! (2)

-11-

Їхав, їхав, козак містом

(козацько-лірична)

1. Їхав, їхав козак містом,

Під копитом камінь тріснув,

Та раз, два.

Під копитом камінь тріснув.

Та раз!

2. Під копитом камінь тріснув До серденька кріс притиснув.

Та раз, два.

До серденька кріс притиснув.

Та раз!

3. Кріс притиснув до середенька Закувала зозуленька. Та раз, два. Защебетав соловейко.

Та раз!

4. Соловейку, рідний брате,

Виклич мені дівча з хати.

Та раз, два.

Виклич мені дівча з хати.

Та раз!

5. Виклич мені дівча з хати -

Щось я маю розпитати...

Та раз, два.

Щось я маю розпитати...

Та раз!

6. Щось я маю розпитати...

Чи не била вчора мати

Та раз, два.

Чи не била вчора мати

Та раз!

7. Ой хоч била, хоч не била,

А зустрілась, полюбила

Та раз, два.

А зустрілась, полюбила

Та раз!

-12-

Розпрягайте, хлопці, коней:

(Козацько-лірична)

1. Розпрягайте, хлопці, коні,

Тай лягайте спочивать.

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

2. Копав, копав криниченьку,

У вишневому саду.

Чи не вийде дівчинонька

Рано-вранці по воду?

3. Вийшла, вийшла дівчинонька

Рано-вранці воду брать.

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

4. Запрягайте, хлопці, коні

Годі далі спочивать,

Тай поїдем в степ широкий

Славу-волю здобувать.

-13-

Ой у лузі червона калина

(стрілецька, 1914 р)

1. Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! (2)

2. Марширують наші добровольці у кривавий тан,

Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! (2)

3. Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! (2)

4. Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,

Розпочали стрільці українські з ворогами тан!

А ми тую ярую пшеницю ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! (2)

5. Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

Та й прославить по всій Україні січових стрільців.

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо. (2)

-14-