• Укажіть, які зовнішні чинники є головними в Україні;

Зовнішні чинники впливу на комерційну діяльність мають макроекономічний характер. Вони впливають на комерційну діяльність через умови і режими, які створюються для функціонування внутрішнього ринку.

Лібералізація економіки характеризується децентралізацією управління, розвитком підприємництва, вільним рухом капіталів, товарів і послуг, ринковим ціноутворенням. Усе це створює сприятливі умови для розвитку комерційної діяльності, її активізації на внутрішньому і зовнішньому ринках. Разом з тим неконтрольована лібералізація спричиняє значні деформації на ринку товарів і послуг. Так, лібералізація цін, незважаючи на рівень доходів, може створити серйозний дисбаланс між платоспроможним попитом і пропозицією.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності в одних випадках спричиняє масову інтервенцію зарубіжних товарів на національний ринок, в інших — неконтрольований експорт.

Товарно-грошові відносини як складова частина ринкових відносин загальновизнані для ринково зорієнтованих економік, зокрема, й для вітчизняної. Реальним виявом товарно-грошових відносин є те, що вироблена продукція, більшість видів ресурсів визнаються товаром і обмінюються на ринку в формі купівлі-продажу. Це значно розширює сферу комерційної діяльності, структурує її в межах окремих видів ринків: товарів, сировини, нерухомості, засобів виробництва, послуг.

Обмеження товарно-грошових відносин звужує комерційну діяльність оскільки переводить обмін ресурсів, продукції у планово-розподільче русло. Рівень доходів покупців (населення, підприємств) визначає платоспроможний попит, тому безпосередньо впливає на комерційну діяльність. Чим вищий рівень доходів, тим активніше функціонує ринок, тим більші масштаби купівлі-продажу. Відповідно інтенсифікується комерційна діяльність, удосконалюються форми і методи купівлі-продажу, різноманітнішими стають комерційні операції. Наголосимо, що й сама структура доходів впливає на платоспроможний попит. Так, висока частка натуроплати в доходах орієнтує попит на товари першої необхідності й звужує сферу комерційної діяльності. Як правило, за низьких грошових доходів населення попит переключається на продовольчу групу товарів та обов'язкові послуги.

Податкова система виступає важливою умовою і чинником розвитку комерційної діяльності. З посиленням податкового "пресу" комерційна діяльність знижує активність або переходить у сектор нелегальної економіки.

• Визначте внутрішні чинники, які найбільш дієво впливають на проведення комерційної діяльності;

Значний вплив на комерційну діяльність мають внутрішньофірмові чинники.

Об'єкт діяльності суб'єкта ринку, комерційної структури визначає форми, особливості, специфіку комерційної діяльності, її ефективність.

Якщо об'єктом комерційної діяльності є біржовий товар, то й комерційні операції будуть відповідно біржовими за своїм змістом і характером. Ринку нерухомості притаманна своя специфіка комерційної діяльності.

Масштаби комерційної діяльності вимагають відповідних схем. За великих масштабів обігу використовуються різноманітні комерційні операції, і не тільки основні, а й допоміжні; розширюється комерційний апарат, створюється інфраструктура.

Незначні масштаби комерційної діяльності спрощують, максимально

раціоналізують комерційний процес. Масштаби впливають і на ефективність комерційної діяльності. Доведено, що за збільшення економічного обороту вдвічі собівартість, витрати знижуються на чверть.

Ціни в умовах ринку виступають домінантним чинником успішної комерційної діяльності. Оскільки в сфері обігу ціна формується за рахунок націнки до відпускної ціни постачальника, то успіх залежить від величини такої націнки.

• з’ясуйте стримуючі чинники, що найбільше заважають розвитку комерційної діяльності;

• назвіть принципи комерційної діяльності, які допоможуть вести «благородний бізнес».

11. Ви працюєте заст. керівника з комерційної роботи на приватному підприємстві, яке орендує цех на заводі «Електротранс». Підприємство займається виготовленням та продажем шкіряного взуття, обсяги продажу Вас задовольняють. Проте підприємство має досить багато конкурентів в цій сфері бізнесу, що сприяє виникненню ризикових ситуацій:

– назвіть основні фактори, які впливають на можливість виникнення ризиків;

оняття ризикової ситуації можна визначити як сукупність різних обставин і умов, що створюють певну обстановку для того чи іншого виду діяльності. Іншими словами саме сукупність умов і обставин створюють ризикову ситуацію і виступають причинами ризику.

Ризикова ситуація зв'язана зі статистичними процесами і її супроводжують три одночасних умови: наявність невизначеності;

необхідність вибору альтернативи (при цьому варто мати на увазі, що відмовлення від вибору також є різновидом вибору);

можливість оцінити ймовірність здійснення вибраних альтернатив.

Слід зазначити, що ризикова ситуація якісно відрізняється від ситуації невизначеності. Ситуація невизначеності характеризується тим, що ймовірність появи результатів подій чи рішень стосовно цих подій у принципі не має одностайної альтернативи.

Ризикову ситуацію можна охарактеризувати як різновид невизначеності, при якій поява події ймовірна і може бути визначена. Тобто в цьому випадку об'єктивно існує можливість оцінити ймовірність появи подій, що виникають у результаті сумісної діяльності партнерів по виробництву, дій конкурентів чи противника, впливу природного середовища на розвиток економіки, впровадження науково-технічних досягнень тощо.

Створення ризикової ситуації обумовлено такими об'єктивними факторами:

випадковий характер подій, що визначають, який з можливих насідків реалізується на практиці;

відомі ймовірності наслідків і очікувані результати;

непередбачені зміни у внутрішніх і зовнішніх умовах діяльності;

наявність альтернативних рішень;

ймовірність виникнення збитків;

ймовірність одержання додаткового прибутку.

Позначені фактори є зовнішньою характеристикою виникнення ризикової ситуації. Але управління цією ситуацією здійснюється суб'єктом, який має певні особливості, тому суб'єктивні фактори, що обумовлюють виникнення ризикової ситуації наступні:

суб'єкт, що робить вибір з декількох альтернатив, має в розпорядженні об'єктивні ймовірності одержання передбачуваного результату, що ґрунтуються, наприклад, на проведених статистичних дослідженнях;

ймовірності настання очікуваного результату можуть бути одержані на основі суб'єктивних оцінок, тобто суб'єкт має справу із суб'єктивними ймовірностями;

суб'єкт у процесі вибору і реалізації альтернативи володіє як об'єктивними, так і суб'єктивними ймовірностями.

• визначте методи аналізу ризиків;

Організація робіт по аналізу ризиків може виконуватися у такій послідовності:

Підбір досвідченої команди експертів.

Підготовка спеціальних запитань та зустрічі з експертами.

Вибір техніки аналізу ризику.

Встановлення факторів ризику та їх значимості.

Створення моделі механізму дії ризиків.

Встановлення взаємозв'язку окремих ризиків та сукупного ефекту від їх дії.

Розподіл ризиків між учасниками проекту.

Розгляд результатів аналізу ризиків, частіше всього у вигляді звіту.

Аналіз ризиків поділяють на два види: кількісний та якісний. Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому. Якісний аналіз визначає фактори, межі та види ризиків. Для аналізу ризику використовують метод аналогії, метод експертних оцінок, розрахунково-аналітичний метод га статистичний метод.

Метод аналогій передбачає використання даних по інших проектах, які вже виконані. Цей метод використовується страховими компаніями, які постійно публікують дані про найбільш важливі зони ризику та витрати.

Експертний метод, відомий як метод експертних оцінок, стосовно підприємницьких проектів може бути реалізований шляхом вивчення дучок досвідчених керівників та спеціалістів. При цьому, доцільно встановити показники найбільш допустимих, критичних та катастрофічних втрат, маючи на увазі як їх рівень, так і ймовірність.

Розрахунково-аналітичний метод базується на теоретичних уявлених, хоча прикладна теорія ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику.

Статистичний метод спочатку використовувався в системі ПЕРТ PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту в цілому. Останнім часом, найбільш застосовуваним став метод статистичних випробувань (метод "Монте-Карло"). До переваг цього методу належить можливість аналізувати та оцінювати різні шляхи реалізації проекту.

• запропонуйте засоби для зменшення ступеню ризику.

• У практиці управління проектами згідно з думками багатьох науковців виділяють наступні методи зниження ризику:

• а) розподіл ризику між учасниками проекту;

• Звичайна практика розподілу ризику полягає в тому, щоб зробити відповідальним за ризик того учасника проекту, який в змозі краще за всіх розраховувати і контролювати ризики. Проте в житті часто буває так, що саме цей партнер недостатньо міцний у фінансовому відношенні, щоб подолати наслідок від дії ризиків.

• Фірми-консультанти, постачальники устаткування і навіть більшість підрядників мають обмежені засоби для компенсації ризику, які вони можуть використовувати, не піддаючи небезпеці своє існування. Розподіл ризику реалізується при розробці фінансового плану проекту і контрактних документів.

• б) якісний розподіл ризику;

• Якісний розподіл ризику має на меті, що учасники проекту приймають ряд рішень, які або розширюють, або звужують діапазон потенційних інвесторів. Чим вищий ступінь ризику мають намір покласти на інвесторів, тим важче учасникам проекту залучити інвесторів до фінансування проекту. Тому учасникам проекту рекомендується при веденні переговорів проявити максимальну гнучкість щодо того, яку частку ризику вони згодні на себе прийняти. Бажання обговорити питання про ухвалення учасниками проекту на себе більшої долі ризику може переконати досвідчених інвесторів понизити свої вимоги.

• в) страхування ризику;

• Більшості крупних проектів властива затримка в їх реалізації, що може привести для замовника до такого збільшення вартості робіт, яке перевищить первинну вартість проекту.

• Страхування ризику є по суті передача певних ризиків страховій компанії. Розглянемо це питання на прикладі зведення крупного будівельного комплексу.

• При страхуванні можуть бути застосовані два основні способи страхування: майнове страхування і страхування від нещасних випадків.

• Майнове страхування може мати наступні форми:

• - страхування ризику підрядного будівництва;

• - страхування морських вантажів;

• - страхування устаткування, що належить підрядчикові.

• Страхування від нещасних випадків включає:

• - страхування загальної цивільної відповідальності;

• - страхування професійної відповідальності.

• г) резервування грошових засобів на покриття випадкових витрат;

• Створення резерву грошових засобів на покриття випадкових витрат — це один із способів зниження ризику, який передбачає встановлення співвідношення між потенційним ризиком і величиною затрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні зобов'язань (проекту).

• Основною проблемою під час створення резерву на покриття випадкових витрат є оцінка потенційних наслідків (збитків) від ризиків при визначенні суми резерву на покриття непередбачуваних (випадкових) витрат, необхідно враховувати точність початкової оцінки вартості проекту та його елементів залежно від етапу виконання проекту. Ця точність впливає на обсяг резерву на покриття випадкових витрат.

• Резерв на непередбачувані (ймовірні) затрати визначається лише по тих видах затрат, які увійшли до початкового кошторису.

• Резерв не повинен використовуватися для компенсації збитків, понесених внаслідок незадовільної роботи.

• Резерв, зокрема, може використовуватися для:

• - асигнування виявленої додаткової роботи по проекту;

• - збільшення асигнувань на роботу, для виконання якої було виділено недостатньо засобів;

• - компенсація непередбачуваних змін трудовитрат, накладних витрат тощо, які можуть виникнути в процесі виконання проекту.

• Непередбачувані ймовірні затрати включаються в бюджет як самостійна стаття затрат і затверджуються вищим керівництвом компанії (фірми).

• д) уникнення ризику;

• Це ухиляння від певного заходу, що обтяжений надмірним ризиком. Але це може призвести до ризику невикористаних можливостей.

• є) попередження ризику;

• Один з методів зниження ступеня ризику шляхом підвищення продуктивності праці, скорочення виробничих витрат, підвищення завдяки цьому своєї конкурентоспроможності.

• ж) збереження ступеня ризику;

• Це залишення ризику на відповідальності менеджера, який має бути впевнений, що є гроші на покриття збитків.

• з) лімітування;

• Застосовується банками при продажі товарів у кредит за дорожніми та єврочеками за кредитними картками.

• і) диверсифікація;

• Представляє собою процес розподілу інвестованих коштів між різними об’єктами вкладання, які напряму не пов’язані між собою. На цьому принципі базується діяльність інвестиційних фондів. Цей метод дає можливість уникнути частини ризику при розподілі капіталу між різними видами діяльності.

• к) створення запасів та резервів:

• - страховий запас готової продукції на складі призначений для компенсації коливань попиту на ринку.

• - під страховим виробничим запасом розуміють запас, призначений для запобігання ризику раптової зупинки виробництва внаслідок несвоєчасної доставки сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

• Обсяг цього запасу залежить лише від того, наскільки гарантованим і стабільним є забезпечення підприємства.

• - динамічний виробничий запас, що являє собою запас матеріалів і комплектуючих виробів, який формується з певною періодичністю і в певних обсягах.

• Головною метою створення динамічно формованих запасів є зниження прямих виробничих затрат (збитків) при стабільному забезпеченні виробництва необхідним обсягом сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

• На ефективність формування запасів впливають два різноспрямованих випадкових чинники: зростання вартості матеріалів і комплектуючих виробів (інфляція на змінні затрати); зростання вартості капіталу (оборотних засобів).

• Якщо придбати матеріали і комплектуючі в запас на всю виробничу програму, скажімо на початок року, і використовувати їх у виробництві продукції за «старими» цінами, то в запасах будуть «заморожені» великі кошти, попит на які вимагатиме одержання кредиту в байку під значний відсоток. Необхідність обслуговувати цей борг значно збільшить загальні (постійні) витрати, котрі можуть бути обтяжені значним ризиком.

• Отже, важливо об'єктивно оцінити стратегію формування запасів, використовуючи їх обсяги і періодичність поповнення як змінні параметри.

• л) здобуття додаткової інформації

• Є важливим способом зниження ризику, бо дуже часто брак потрібної інформації призводить до підвищення ступеня ризику. Однак при використанні неточних даних виникає питання про доцільність уточнення інформації.

12. Ви - комерційний директор підприємства «Оріон», яке створено при ТПО «Харківкомунпромвод». Підприємство «Оріон» займається продажем електричних побутових машин:

– укажіть, яку орієнтацію - збутову чи маркетингову - Ви виберете для свого підприємства, з'ясуйте різницю між ними;

Багато підприємств в Україні зовсім не проводять маркетингових досліджень, не мають відділів маркетингу і дотримуються збутової орієнтації. Відмінність у діяльності підприємств з маркетинговою і збутовою орієнтацією показано на схемі: