Завдання до ДКЕ по комерційній діяльності (денна, 2015)

1. Ви – керівник відділу маркетингу Салтівського трамвайного депо. До Ваших службових обов’язків відноситься, у тому числі, безперебійне забезпечення підприємства матеріалами для проведення капітального та поточного ремонту будівель та споруд підприємства:

-Визначте основні методи визначення потреб у матеріально-технічних ресурсах, які застосовуються на підприємствах галузі;

Методи визначення потреби в ресурсах – це способи встановлення кількості матеріальних ресурсів, потрібних для здійснення виробничої та іншої діяльності підприємства. Основні дані для визначення потреб – це погоджені з попитом пропозиції підприємства щодо виробництва товарів і послуг та норм витрат на їх виготовлення. При плануванні використовують різні методи визначення потреби:

Метод прямого розрахунку розраховується потреба в сировині і матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат. Якщо один і той же вид матеріалу використовується для виготовлення кількох видів виробів, потреба в ньому ( ) визначається за формулою:

,

де -- норма витрат матеріалу на і-й виріб;

-- виробництво і-го виробу в плановому періоді;

-- кількість видів виробів, для яких використовується даний вид матеріалу

На основі подетальних норм складається зведена норма потреби матеріалів на вироби. Річну потребу в основних матеріалах визначають шляхом множення технічно - обґрунтованих норм на виробничу програму.

Планові нормативи визначають питомі витрати матеріалів на одиницю продукції чи обсяг виробництва. Прикладом такого нормативу може бути коефіцієнт матеріалів ( К_вм ), який визначається як відношення чистої маси вироби ( м_ч ) до норми витрат матеріалу ( ):

При плануванні виробництва нової продукції, для якої не встановлені норми витрат матеріалів, потреба в них визначається методом аналогії. При цьому методі нові вироби зо допомогою відповідних коефіцієнтів прирівнюються до виробів, що мають обґрунтовані норми витрат матеріалів, і потреба( ) визначається за формулою:

,

де -- норма витрат матеріалу на аналогічний базовий виріб;

-- запланований випуск нового виробу в натуральному вираженні;

--коефіцієнт, який враховує особливості матеріалу при виробництві нового виробу.

При багато номенклатурному виробництві (підприємства швейної, взуттєвої, радіотехнічної та інших галузей промисловості) потреба в матеріалах визначається за типовим представником, тобто виробом, що найбільш повно відображає витрати матеріалів на всю групу( партію) продукції, представником якої він є, за формулою:

,

де -- норма витрат на типового представника;

-- програма випуску всіх виробів даної групи.

Якщо в момент розрахунку на підприємстві відсутні дані про обсяг виробничої програми в натуральному вираженні, а також норми витрат матеріальних ресурсів, то потреба визначається методом динамічних коефіцієнтів:

,

де -- фактичні витрати матеріалів за минулий період;

-- індекс зміни виробничої програми;

-- індекс середнього зниження норм витрат матеріалів в плановому періоді.

У таких галузях, як металургійна, харчова, виробництві будівельних матеріалів використовується метод рецептурного складу. Спочатку розраховується обсяг придатної продукції для виконання виробничої програми та інших показників за формулою:

,

де - продукція, придатна для обробки;

- чорнова вага j-го виробу (деталі);

- програма виробництва j-х виробів.

Потреба в кожному конкретному компоненті, який входить до складу, визначається на підставі рецептури, яка зазначає відсотковий склад кожного компонента сировини та планового виходу придатної продукції та визначається:

,

де - і-компонент;

- питома вага конкретного компонента, %;

- плановий вихід придатної продукції, %.

При визначенні потреби в сировині і матеріалах можна використовувати методи екстраполяції, математичної статистики, теорії ймовірності тощо. На великих промислових підприємствах необхідно визначати такі види потреб:

• в матеріалах для поповнення незавершеного виробництва;

• в мастильних матеріалах;

• в інструментах;

• на оснащення;

• в матеріалах для виготовлення інструментів;

• в матеріалах на ремонт обладнання;

• в матеріалах на ремонт будівель;

• в додатковому обладнанні для збільшення виробничої потужності;

• в запасних частинах;

• в паливі;

• в енергії для опалення;

• в енергії на технологічні цілі;

• на електроенергію для вентиляцію.