1. Дати заг хар лічильників.

2. Дати заг хар дешифраторів.

3. Дати заг хар регісторів.

4. Дати заг хар тригерів.

5. Дати загхар програмованого послідовного інтерфейсу

6. Дати загхар програмованого паралельного інтерфейсу.

7. Дати загхар програмованого таймеру.

8. Дати загхар контролера прямого доступу до пам'яті.

9. Дати загхар програмованого контролера переривань

10. Дати загхар арбітра шин.

11. Дати загхар контролера системної шини.

12. Дати загхар восьми розрядного буферною регістру.

13. Дати загхар генератора тактових імпульсів.

14. Дати загхар МИС.

15. Дати загхар мікропроцесора Pentium.

16. Дати загхар співпроцесора К1810ВМ87,

17. Дати загхар мікропроцесора К1810ВМ86А.

18. Дати загхар мікропроцесора К1821ВМ85Л.

19. Дати загхар мікропроцесорних комплектів.

20. Дати загхар динамічної пам’яті.

21. Дати загхар статичних запам’ятовуючих пристроїв.

22. Дати загхар флеш-пам'яті.

23. Дати загхар ПЗП.

24. Дати загхар кеш-пам'яті.

25. Дати загхар основних структур напівпровідникової пам’яті.

26. Дати загхар суматорів.

27. Дати запхар перетворювачів кодів.

28. Дати загхар демультиплексорів.

29. Дати загхар мультиплексорів.

30. Дати загхар шифраторів.

31. Дати загхар АЦП

32. Дати загхар ЦАП

33. Дати загхар ОЗП.

34. Дати загхар процесорів і мікропроцесорів.

35. Дати загхар логічних елементів.

36. Дати загхар мінімізації булевих функцій.

37. Дати загхар цифрових мікросхем.

38. Дати загхар інформаційних основ КС.

1.Лічильники

Лічильником називається типовий функціональний вузол комп'ю­те­ра, призначений для лiчби вхідних імпульсів. Лічильник являє собою зв’язаний ланцюг Т-тригерів, які утворюють пам’ять iз заданим числом сталих станів

Розрядність лічильника n дорівнює числу T-тригерів. Кожний вхідний імпульс змінює стан лічильника, який зберігається до надходження наступного сигналу. Логічна функція лічильника позначається буквами СТ (counter). Лічильник є одним з основних функціональних вузлів ко­м­п’ю­тера, а також різних цифрових керуючих та інфор­ма­ційно-вимірювальних систем. Основне застосування лічильників:  утворення послідовності адрес команд програм­и (лічильник команд або програмний лічильник); підрахунок числа циклів при виконанні операцій ділення, множення, зсуву (лічильник ци­к­лів); одержання сигналів мікрооперацій і синхронізації; аналого-цифрові перетворення і побудова електронних таймерів (годинників реального часу). Лічильник характеризується модулем і ємністю лічби. Модуль лічби КЛЧ визначає число станів лічильника. Модуль двійкового n-розрядного лічильника визначається цілим степенем двійки М=2n; в лічильниках інших типів справедлива нерівність КЛЧ £ М. Після лічби числа імпульсів NВХ=КЛЧ лічильник повертається в початковий стан. Ємність лічби Nmax визначає максимальну кількість вхід­них імпульсів, яку може зафіксувати лічильник при одному циклі роботи. Ємність лічби Nmax=КЛЧ –1 за умови, що ро­бо­та лічильника починається з нульового початкового стану. У лічильниках використовуються три режими роботи: керування, на­копичення і ділення. У режимі керування зчитування інформації виконується після кожного вхідного лічильного імпульсу, наприклад, в лічильнику адреси команд. У режимі накопичення головним є підрахунок заданого числа імпульсів або лічба протягом певного часу. У режимі ділення (перерахунку) основним є змен­шення частоти надходження імпульсів в КЛЧ разів. Більшість лічиль­ників може працювати в усіх режимах, проте в спеціальних лічиль­никах-дільниках стани в процесі лічби можуть змінюватися в довіль­ному порядку, що дозволяє спростити схему вузла.  Лічильники класифікують за такими ознаками:  способом кодування – позиційні та непозиційні; модулем лічби – двійкові, десяткові, з довільним постійним або змінним (програмованим) модулем; напрямком лічби – прості (підсумовуючі, віднімальні) і реверсивні; способом організації міжрозрядних зв’язків – з послідов­ним, наскрізним, паралельним і комбінованим пере­носами (позикою); типом використовуваних тригерів – T, JK, D в лічильному режимі; елементним базисом – потенціальні, імпульсні та потен­ціально-імпульсні.

2.Дешифратори

Дешифратором(DC) називається функціональний вузол комп’ютера, призначений для перетворення кожної комбінації вхідного двійкового коду в керуючий сигнал лише на одному із своїх виходів. У загальному випадку дешифратор має n однофазних входів (іноді 2n парафазних) і m=2  виходів, де n – розрядність (довжина) коду, який дешифрується. Дешифратор з максимально можливим числом виходів m=2n називається повним.

Дешифратори класифікують за такими ознаками: способом структурної організації – одноступеневі (лінійні) і багатоступеневі, в тому числі пірамідальні та прямокутні (матричні);  форматом вхідного коду – двійкові, двійково-десяткові;  розрядністю коду, який дешифрується – 2, 3, ..., n;  формою подачі вхідного коду – з однофазними і парафазними входами;  кількістю виходів – повні й неповні дешифратори;  видом вхідних стробуючих сигналів – в прямому або інверс­­ному значеннях; типом використовуваних логічних елементів – І, НЕ, ЧИ, НЕ І, НЕ ЧИ і т.д. До основних характеристик дешифратора відносять: число ступенів (каскадів) дешифрації, кількість використаних логічних елементів або мікросхем, загальне число входів логічних елементів, час дешифрації і споживану потужність.