- •1)Еритроцити, їх функції. Регуляція еритропоезу.
- •2)Види гемоглобіну та його сполук, їх фізіологічна роль.
- •3)Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози.
- •4)Тромбоцити, їх фізіологічна роль.
- •5)Фізіологічна характеристика системи аво крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові.
- •1) Аглютиногенів в оболонці еритроцитів;
- •2) Аглютинінів в плазмі крові;
- •8)Характеристика тонів серця
- •10)Артеріальний пульс, його походження та властивості
- •13)Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка.
- •15) Механизмы теплоотдачи
- •17) Состав и свойства желудочного сока
- •19) Состав и свойства поджелудочного сока Підшлунко́вий сік — безбарвна рідина лужної реакції (pH 8,4) завдяки великому вмісту бікарбонатів.
- •20)Регуляція секрец. Підшл. Залози
- •21) Сечоутворення
- •22)Реабсорбція і секреція в нефроні
5)Фізіологічна характеристика системи аво крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові.
В крові виділяють групові системи за наявністю (або відстністю):
1) Аглютиногенів в оболонці еритроцитів;
- аглютиногени – речовини мукополісахаридної природи;
- мають антигенні
- присутні у всіх групових системах крові.
2) Аглютинінів в плазмі крові;
- аглютиніни – антитіла до відповідних аглютиногенів еритроцитів;
Група крові |
Наявність аглютиногенів |
Наявність аглютинінів |
I |
0 |
α та β |
II |
А |
β |
III |
В |
α |
IV |
А, В |
відсутні |
Визначення групи крові базується на використанні цоліклонів анти-А та анти-В. Цоліклони містять чисті антитіла до аглютиногенів А (цоліклон анти-А) чи В (цоліклон анти-В). На чистій сухій поверхні змішують цоліклони з кров’ю (у співвідношені 10:1) та дивляться чи зумовлює цоліклон аглютинацію еритроцитів. Якщо певний цоліклон зумовлює реакцію аглютинації, то в еритроцитах крові є відповідний аглютиноген, якщо ж не зумовлює, то це означає, що відповідного аглютиногена в еритроцитах немає. Так взнають, які аглютиногени є в еритроцитах, а яких немає та роблять висновок про групову належність крові.
Група крові |
Цоліклон анти-А |
Цоліклон анти-В |
0 (I) |
“-” немає А |
“-” немає В |
А (II) |
“+” є А |
“-” немає В |
В (III) |
“-”немає А |
“+” є В |
АВ (IV) |
“+” є А |
“+” є В |
6)Автоматизм серця – це здатність клітин провідної системи серця самостійно виробляти біоелектричні імпульси, які викликають його збудження. Це характерна властивість провідної системи.
До складу провідної системи входять: синусовий вузол (синусно-передсердний, синоатріальний), який знаходиться біля місця впадіння верхньої і нижньої порожнистих вен у праве передсердя. Від синусового вузла до вушка лівого передсердя йде міжпередсердний пучок Бахмана. А до другого вузла провідникової системи - передсердно-шлуночкового (атріовентрикулярного) – йдуть міжвузлові провідні тракти (пучки Бахмана, Венкебаха та Тореля). Від атріовентрикулярного вузла йде міжшлуночковою перегородкою пучок Гіса (передсердно-шлуночковий пучок), який ділиться на дві ніжки праву та ліву. Ліва ніжка в свою чергу ділиться на передню та задню гілки. Права ніжка та гілки лівої ніжки переходять у волокна Пуркін'є.
Крім основних елементів провідної системи є додаткові її елементи: пучок Кента, пучок Джеймса і пучок Махейма. Ці пучки можуть проводити збудження із передсердь до шлуночків. Пучок Кента може проводити збудження від передсердь, в обхід атріовентрикулярного вузла, до правого шлуночка. Пучок Джеймса може імпульси з передсердь проводити до пучка Гіса в обхід атріовентрикулярного вузла. Пучок Махейма може імпульси від атріовентрикулярного вузла, обминаючи пучок Гіса і нижче лежачі відділи, нести до лівого шлуночка.
