Загальний опис

Пилові бурі — це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки). Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі бувають тривалістю понад добу. Червоні бурі тривають довше — протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2—3 км, але найчастіше — 1-1,5 км. В зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі

Де і коли виникають

Пилові бурі виникають в пустелях напівпустелях і степових районах, там де є невкритий трав'яним покривом ґрунт. Пилові бурі здатні переносити мільйони тон пилу на сотні і навіть тисячі кілометрів. Руйнівна дія пилової бурі виникає додатково через дію частинок ґрунту, який рухається з великою швидкістю.

Пилові бурі виникають звичайно влітку, іноді навесні або взимку, коли немає снігу. В степовій зоні вони виникають також при нераціональній оранці землі.

Дії в умовах пилової бурі

Людині, яка потрапила в пилову бурю, необхідно лягти з підвітряної сторони за будь-який високий предмет, який міцно тримається на землі — камінь, густий кущ тощо. Дихальні шляхи треба захистити тканинною пов'язкою від піску та пилу. Поруч з собою, під руку покласти закриту ємкість з запасом води.

В Україні[

У квітні 1928 року в степових та лісостепових регіонах України вітер підняв з площі 1 млн км² більше 15 млн тчорнозему. Чорноземний пил був перенесений на захід і осів на площі 6 млн км² у Прикарпатті, у Румунії таПольщі. Висота хмар пилу досягла 750 м, потужність чорноземного шару в постраждалих областях Україні зменшилася на 10-15 см. ^[1]

У лютому 1951 р. на Приазов'ї пройшли сильні бурі зі швидкістю 16-18 м/с. Вони знесли слабкий сніговий покрив і почали видувати оголений сухий ґрунт. Сніг разом із видутим ґрунтом створював чимало перешкод, утворюючи чорні кучугури заввишки до 1−1.5 метри. Видування ґрунту і посівів озимих тривало і у весняні місяці. ^[2]

Нині пилові бурі тимчасово виникають на півдні України. Насамперед у Донецькій, Запорізькій,Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.

Самостійне вивчення № 7 Тема: Соціально політичні небезпеки,їхні види та характеристики

Упродовж багатьох століть на політичний розвиток людського суспільства впливали дві протилежні тенденції - створення світових імперій і національних держав. Тривалий час інтеграційні процеси, яких вимагає розвиток світового господарства, відбувалися шляхом створення велетенських наддержав - імперій, де можна було мобілізувати великі трудові і фінансові ресурси, створити місткий внутрішній ринок. Але поступово почала домінувати тенденція створення порівняно невеликих держав на національній основі, яка остаточно перемогла у XX ст. Боротьба цих двох напрямків світового політичного розвитку постійно призводить до виникнення міжнаціональних суперечностей, які дуже часто вирішуються за допомогою воєн.  Війна це крайня форма загострення суспільних відносин – суспільних, економічних, політичних, міжетнічних, релігійних, міждержавних. Це вкрай гостра форма рішення протиріч між державами, групами людей з застосуванням сучасних засобів ураження, а також міжнаціональні кризи, які супроводжуються насильством, великомасштабними руйнаціями, загибеллю людей, компонентів природи, техніки.  Значної руйнівної дії і масових людських втрат може завдати використання ядерної, бактеріологічної (біологічної) і хімічної зброї. Загрозу представляють не тільки самі бойові дії, але і підготовка до них (навчання, бойові стрільби і просто відчуженість великих територій під військові об’єкти і їхню інфраструктуру). Наслідком військово-політичних конфліктів є консервація розвитку багатьох країн, мільйонні потоки біженців, злидні і голод. Саме світові війни, до яких були залучені людські і матеріальні ресурси більшості країн світу, показали, що світові проблеми, насамперед політичні, треба якось вирішувати. Для цього після Першої світової війни була створена Ліга Надій, що трансформувалась після Другої світової в Організацію Об'єднаних Націй.  Регіональні конфлікти часто породжують ще одну важливу сучасну проблему - міжнародний тероризм. Терор (лат. страх, жах) – означає «лякати», «залякувати». Тероризм — це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей.  Центральним елементом терору є захоплення заручників, викрадення політичних діячів, їхнє вбивство, вимагання грошей, спеціальних матеріалів, транспортних засобів, зброї, звільнення політичних ув'язнених, поширення загального провокування репресій з боку держави.  Терористичні акти на небезпечних об’єктах призводять до надзвичайних ситуацій із значними людськими жертвами, матеріальними збитками, екологічними наслідками. В Україні такими об’єктами є атомні та гідроелектростанції, транспортні вузли, магістральні трубопроводи, військові склади, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні та хімічні небезпечні препарати. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види: - соціальний (ідеологічний) тероризм; - національний тероризм; -релігійний тероризм; - світоглядний тероризм; - кримінальний тероризм. Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення Земною кулею, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. У цьому випадку на перший план виходить питання власної безпеки, збереження життя та здоров'я.

Останнім часом окремо розглядають інформаційний тероризм, як форму фізичного та психічного насилля в інформаційному середовищі.  В Україні почали створювати спеціальний антитерористичний центр, мета якого - координація зусиль правоохоронних органів. Центр комплектується не тільки з військовослужбовців СБУ, але і силами інших відомств: МВС, Управління державної охорони, Прикордонних військ, МНС. На центр покладено завдання збирання, узагальнення і аналіз інформації про терористичні наміри, формування конкретних планів запобігання і припинення терактів. Одночасно налаштовується взаємодія зі спецслужбами і право-охоронними органами зарубіжних країн з проблем антитерористичної діяльності. Для вирішення глобальних політичних проблем необхідно спрямовувати світові і національні ресурси на користь цивільних потреб, здійснювати демілітаризацію економіки. У зв’язку з цим важливим є крок, зроблений Україною - відмова від розміщення атомної зброї на своїй території і процес конверсії воєнного виробництва. Інформаційна безпека  Інформація - це першооснова Всесвіту, першопричина, сутність, джерело і носій усіх явищ та процесів, матеріальних часток і об'єктів. Свідомість людини і його пам'ять — це форма, стан і прояв інформації.  Сучасне інформаційне співтовариство - це особливий тип соціального структурування і влади. Засоби комунікації, які оперують, трансформують, дозують інформацію, стають головним інструментом впливу в сучасному суспільстві.  Не всі ще усвідомили загрозу і наслідки інформаційного впливу на суспільство. Аналіз сьогоднішньої ситуації щодо психофізіологічного та психотропного впливу на людину свідчить, що не можна уникнути того, що будь-хто в країні (або ззовні) може використати спеціальні технології (у тому числі й військово-медичні) з метою психоінформаційного впливу на населення держави (окремі його верстви). Основна суть інформаційної зброї полягає у застосуванні визначених засобів впливу на людську і суспільну свідомість. З'явилися і такі технічні засоби та методи масової пропаганди, що маніпулюють свідомістю не тільки деяких особистостей, але і народів, їх застосування викликає порушення соціально-демократичних процесів і зв'язків, призводить до загибелі тієї або іншої держави. При цьому народ стає деморалізованим і неспроможним чинити опір. На думку вітчизняних і закордонних спеціалістів, психологічний вплив поділяється на такі види: інформаційно-психологічний; психогенний; психоаналітичний; нейролінгвістичний; психотропний; психотронний.  Не всі зазначені види психологічного впливу використовують сьогодні. У 50-80 роки минулого століття застосовувалися в основному інформаційно-пропагандистський і психогенний. Психоаналітичний, нейролінгвістичний і психотропний впливи поповнили арсенал психологічної війни 90-х років. А психотронна зброя лише проходить стадію початкових випробувань. Водночас спеціалісти вже розробили стратегію і тактику комплексного застосування усіх видів психологічного впливу на людей. У сучасному інформаційному товаристві є могутній засіб реалізації прийомів і методів психологічної війни - засоби масової інформації.  Сьогоднішній несанкціонований інформаційний вплив через засоби масової інформації та безпосередній контакт з людьми в Україні набуває форм реальної прогресуючої тенденції. Водночас в умовах переходу на нові форми соціально-економічних відносин відбуваються значні зміни світогляду і ціннісних орієнтацій населення.