- •1. Підприємство як основна ланка національної економіки.
- •2. Підприємництво як форма господарювання, особливості його становлення в Україні
- •3.Виробнича структура підприємства та основні шляхи її вдосконалення.
- •4. Організаційна структура підприємства: характеристика та взаємозв’язок з типом виробництва.
- •5. Кадрова політика підприємства, проблеми її формування та шляхи вирішення проблем.
- •6. Роль персоналу у діяльності підприємства. Підходи до оцінки персоналу.
- •7. Планування чисельності персоналу на підприємстві.
- •8. Продуктивність праці та її характеристика.
- •9. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •10. Фактори та резерви зростання продуктивності праці.
- •11. Сутність основних засобів та основні напрями поліпшення їх використання
- •12. Роль та значення основних засобів у діяльності підприємства.
- •13.Охарактеризувати переваги та недоліки методів амортизації
- •1. Прямолінійний метод.
- •2.Метод зменшення залишкової вартості
- •3.Метод прискореного зменшення залишкової вартості.
- •4.Кумулятивний метод
- •5.Виробничий метод
- •14.Виробничі потужності підприємства та їх характеристика.
- •15. Ремонт основних засобів та його значення для діяльності підприємства.
- •16. Сутність оборотних фондів та елементи їх формування.
- •17. Поняття, склад та джерела формування оборотних коштів
- •18.Нормування оборотних коштів
- •19. Показники та шляхи ефективного використання оборотних коштів
- •20.Нематеріальні ресурси та нематеріальні активи: взаємозв’язок та відмінності
- •21. Значення нематеріальних ресурсів для сучасної системи господарювання і підвищення ефективності виробництва.
- •22. Сутнісна характеристика і структура інвестицій.
- •23. Сутність інновацій та їх класифікація.
- •24. Інноваційна політика підприємства: сутність та види.
- •25. Система планів діяльності підприємства за сучасних умов господарювання.
- •26.Організація внутрішньофірмового планування.
- •27. Співвідношення понять “оперативне”, “тактичне”, “довгострокове” і “стратегічне” планування.
- •28. Бізнес-планування як необхідна складова практики господарювання.
- •29.Основні форми і системи оплати праці.
- •30. Фонд заробітної плати та його види
- •31.Якість продукції, показники та методи її оцінки
- •32. Стандартизація як засіб управління якістю продукції
- •33. Сертифікація продукції як елемент системи управління якістю
- •34. Сутність витрат підприємства та їх основні види
- •35. Собівартість продукції та характеристика її видів
- •36. Кошторис витрат на виробництво. Класифікація витрат за економічним елементом
- •37.Калькуляція продукції. Класифікація витрат за статтями
- •38. Структура собівартості продукції та чинники, що її формують
- •39.Структура ціни та характеристика її складових
- •40.Цінова політика підприємства
- •41.Формування і використання прибутку на підприємстві
- •42.Рентабельність підприємства. Види рентабельності та їх розрахунок
- •43.Фінансові показники діяльності підприємства
- •44. Класифікація видів і форм прояву ефективності
- •45. Методи визначення ефективності.
- •46. Формування виробничого процесу та його структура.
- •47. Принципи організації виробничих процесів.
- •48. Виробничий цикл та його характеристика.
- •49.Типи виробництва та їх характеристика.
- •50. Методи організації виробничих процесів.
- •51. Санація підприємства: сутність, форми, джерела фінансування.
- •52. Банкрутство підприємства: поняття, суб»єкти, наслідки.
33. Сертифікація продукції як елемент системи управління якістю
Важливими елементами механізму управління якістю продукції є стандартизація та сертифікація. У випадку, коли підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність, важливим елементом у системі управління якістю продукції є її сертифікація.
Сертифікація - це один із способів підтвердження відповідності продукції висунутим вимогам або оцінка продукції з погляду її відповідності вимогам стандарту.
Сертифікат підтверджує безпечність й екологічну чистоту продукції для споживача, а виробництва - для навколишнього середовища. Він сприяє участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному співробітництві.
У практиці застосовуються різні методи підтвердження відповідності того чи іншого виду продукту необхідним вимогам. Це можуть здійснювати виробники, замовники, продавці або незалежні органи й організації. Незалежним може бути державний нагляд за дотриманням обов'язкових вимог стандартів, технічний і санітарний нагляд за безпекою, а також відомчий контроль і приймання продукції для державних потреб.
Відповідні органи сертифікують продукцію, видають сертифікати відповідності та ліцензії, а також призупиняють або скасовують їхню дію.
В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікацію.
Обов'язкова сертифікація здійснюється в межах державної системи управління суб'єктами господарювання з метою визначення відповідності продукції вимогам стандартів. Обов'язкова сертифікація продукції проводиться на ЇЇ безпечність та екологічність з метою виходу на міжнародний ринок.
Добровільна сертифікація може проводитись з ініціативи самих суб'єктів господарювання на відповідність продукції вимогам, що не підлягають обов'язковій сертифікації. Без добровільної сертифікації продукція реалізується, зазвичай, за цінами, у кілька разів нижчими від світових. Тому вона підтверджуючи високу якість продукції, є необхідною умовою зміцнення ринкової позиції підприємств.
34. Сутність витрат підприємства та їх основні види
Витрати підприємств — це сукупність усіх спожитих ресурсів на виробництво того чи іншого продукту. Вони характеризують вартість виробництва продукції для підприємства. Витрати підприємства складаються зі спожитих засобів виробництва та заробітної плати і набувають форми собівартості продукції. Різниця між вартістю продукції і собівартістю дорівнює розміру прибутку підприємства. Витрати підприємств виражають реальні виробничі відносини ринкової системи господарювання.
Крім витрат, пов'язаних з виготовленням товару, є витрати, необхідні для його реалізації. Вони дістали назву витрати обігу. Розрізняють два їх види: додаткові та чисті. До додаткових належать витрати на сортування, пакування, зберігання і транспортування товарів. Вони заміщуються після продажу товару. За своєю природою ці витрати не відрізняються від витрат виробництва і, входячи у вартість товару, збільшують її. Чисті витрати обігу це витрати на перетворення товарної форми вартості на грошову, тобто витрати, пов'язані з торгівлею, рекламою, маркетингом тощо. Вони не збільшують вартість товару, заміщуються після реалізації продукту з одержаного прибутку, створеного у процесі виробництва товару. При всій різноманітності витрат їх можна згрупувати за певними ознаками.
Так, виходячи з економічного змісту, ці витрати можна згрупувати за такими елементами:
1) матеріальні (сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, електроенергія);
2) витрати на оплату праці;
3) відрахування на соціальні заходи;
4) амортизація основних фондів;
5) інші витрати (платежі за обов'язкове страхування майна підприємств, сплати відсотків за оренду окремих об'єктів основних виробничих фондів, платежі за викиди і скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище тощо).