- •Теорія твору, його сприймання і розуміння
- •Формальна та смислова організація твору.
- •Властивості і структура твору.
- •Архітектоніка та композиція твору.
- •Особливості творення, функціонування та сприйняття творів у семіосфері як комунікативному просторі (концепція ю. Лотмана).
- •Матеріал наукової, художньої, публіцистичної творчості.
- •Образ, наукове поняття, концепт (ідеологема) як результат і форма відображення дійсності в творі.
- •Автор у структурі твору та творчій діяльності.
- •Форми присутності автора у творі. Образ автора.
- •Герой як предмет бачення у творі.
- •Автобіографізм як особливий спосіб моделювання героя.
- •Читач у структурі твору та творчій діяльності.
- •Герменевтика як теорія розуміння твору.
- •Природа розуміння.
- •15. Пояснення і розуміння як операції інтерпретації твору (за п. Рікером).
- •Рецептивна естетика як наука про читача та читання.
- •Умови і фактори адекватного сприймання і розуміння твору.
Умови і фактори адекватного сприймання і розуміння твору.
Сприймання відбувається в процесі читання. Існує теорія сприйманя тексту та його роз’яснення. Сприймання твору є керований автором процес прдукування твору адресатом. Цей процес включає сенсорні процеси (відчуття),. Перцепцію (пізнання), рецепцію (розуміння). Цей процес протікає дуже складно й неоднозначно. Серед причин, що порушують розуміння твору, можна назвати невдалу організацію процесу сприймання: розірваність у часі й просторі процесу сприймання; швидкий темп читання; далеке розташування об’єкту рецепції; негативну соціальну оцінку диктора або ведучого, через їх слабкий голос чи нерозбірливість вимови; побічні перешкоди – гамір, крик.; поганий психо-фізичний стан адресата – втома, роздратованість; перешкоди пов’язані з невдалим оформленням тексту: надмірна кількість ілюстрацій, погано побудований і розташований текст, правописні помилки. Для того щоб не викликати непорозуміння в сприйманні тексту, автоп повинен дотримуватися правил синтетичного сприймання твору. Реципієнт може бути роздратованим, або навіть в поганому стані, і твір не буде якісно заснованим. Реципієнт повинен підготуватися до отримання інформаці. відсутність різних „шумів” є також гарантом якісного сприймання.
Адекватне розуміння => розуміння, яке орієнтовано на більше співвідношення між правилами, що закладені у творі та читацької індивідуальної поведінки.
Процес сприймання і розуміння індивідуальний, триває він з різною інтенсивністю і напряму. Він залежить від познавальних можливостей особистості:
Коли в нашу свідомість потрапляє інформація, ми починаємо її обробляти, ми починаємо її бачити на фоні того, що у нас вже є. І тому, чим більше контенту в нашій свідомості, чим складніше процеси в ній відбуваються, тим процес розуміння буде якіснішим, глибшим.
Процес сприйняття (образів) протікає по-різному (активно, пасивно). Він не піддається жорсткому програмуванню, але він програмований. Це означає, що можна вплинути на те, що відображається у сідомості.
Результатівність процесу сприйняття залежить від:
Памяті;
Уявлення.
