3.5 Вплив людини на геологічне середовище

Активізація небезпечних геологічних процесів, зумовлена техногенною діяльністю людини, призводить, як правило, до незворотніх наслідків.

Найбільший антропогенний влив на геологічне середовище спричинється видобутком корисних копалин відкритим способом. На території дослідження знаходиться карєр з видобутку бурих гли та суглинків на базі якого працює цегельний завод Розробка ведеться відкртим способомз формуваням кар’єрної виїмки та відвали,які розташовані вздовж бортів кар’єру. Борти кар’єру та відвали задерновані для недопущення розвитку водної ерозії.

Рис.28. Кар’єрна виїмка (фото Колядко В.)

В межах району с.Терни знаходиться цегельний завод .

Через дорогу від діючого кар’єру знаходить рекультивований.

Рис. 29. Рекультивований кар’єр (фото Колядко В.)

На геологічне середовище впливає побудова лінійних споруд(залізничні шляхи з насипами, автомобільні шляхи, шосейні дороги, трансформаторні будки,стовпи з лініями електропередач). В районі дослідження всі ці антропогені форми рельєфу ми спостерігали.

Рис. 30. Антропогенні форми рельєфу (фото Піндак Д.)

Наступний чинник це силітебна забудова (міська та сільська). Найбільший вплив спричиняє міська забудова (багатоповерхові споруди).. Найменший вплив спричиняють одноповерхівки, в тому й сільські двори.

Рис. 31. Міська та сільська забудова (фото Ліснової Л.)

Біля будинків в межах території дослідження спостерігаються антропогені форми рельєфу-штучні копанки.

Рис. 32. Копанка в с. Терни (фото Ліснової Л.)

Права притока р.Сули каналізована та перетворена в «брудний струмок».

Рис. 33. Права каналізована притока р. Сули (фото Ліснової Л.)

Відходи є одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля.

Токсичні компоненти стихійних звалищ забруднюють не тільки грунт і повітря, але і крізь землю потрапляють у підземні та поверхневі води. Звалище у м. Лубни захоплює схили і дно балки,має специфічний неприєний запах.

Рис. 34. Міське сміттєзвалище (фото Піндак Д.)

Висновки

Під час навчальної практики з геології наша група дослідила геологічну будову Полтавської області та м. Лубни. Виділили основні морфоструктури та дослідили річково-долинний комплекс річки Сула (русло, заплавну терасу, річкові тераси, надлавні тераси, вододіл, корінний схил). Нами була досліджена робота поверхневих вод, яка проявляється у формі площинного змиву, водної ерозії та лінійного розмиву, робота підземних вод та формування просадочних форм рельєфу, гравітаційні процеси, які представлені в межах території дослідження зсувами (в межах старого піонерського табору) та обвалами (в межах діючого кар’єру), робота льодовиків.

Поряд з цим, ми прослідкували наслідки перебування на території дослідження Дніпровського льодовика, який брав участь у формуванні лесовидних суглинків, флювіогляціальні процеси, в результаті яких сформувались стрічкові глини, зокрема, бурі.

Також ми дослідили антропогенний вплив на геологічне середовище. Нами було досліджено кар’єр та відвали в його межах, міську та сільську забудову, автомобільні і залізничні шляхи, лінії електропередачі, міське сміттєзвалище в межах балки та купи побутового сміття на необлаштованих пляжах.

Навчились будувати геологічні колонки, досліджувати та аналізувати геологічні відслонення.

Окрім того, ми навчились користуватись методом окомірного нівелювання для визначення висоти схилів, використовуючи дані про власний ріст.

Отже, за час проходження польової практики з геології 14 ГП групою ми чудово відпочили, оздоровилися, отримали чудові та позитивні враження від мальовничої природи Полтавського краю. Закріпили теоретичні знання практичними навичками.