Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Інститут природничо-географічної освіти та екології

Кафедра фізичної географії

Звіт

про проходження навчальної геологічної практики

(спортивно-оздоровча база «Сула», м. Лубни, 22-27 червня 2015р.)

Підготували студенти

14 ГП групи

Науковий керівник:

викладач Саченко О.М.

Лубни-2015 р.

Зміст:

Вступ………………………………………………………………..…….3-5

Розділ 1.Фізико-географічна характеристика Полтавської області та м.Лубни……………………………………………………………..………….6-25

1.1. Фізико-географічне положення……………………………….…….6-8

1.2. Геологічна будова………………………………………………….8-12

1.3. Корисні копалини……………………………………………...….13-16

1.4. Орографія ( морфоструктура і морфоскульптура)….…………...16-20

1.5. Клімат ………………………………………………………..……20-22

1.6. Внутрішні води……………………………………………………22-25

Розділ 2. Методика проведення геологічних досліджень….…….…26-34

2.1. Методика роботи з гірським компасом……………………….…26-28

2.2. Методика окомірного нівелювання……………………………...29-30

2.3. Методика вивчення геологічних відслонень……………………31-34

Розділ 3. Характеристика геологічних процесів та форм рельєфу в межах району дослідження р. Сули та її околиць………………………………….35-56

3.1. Гологічна робота поверхневих вод…………………………….……35

3.1.1 Площинний змив…………………………………………….………35

3.1.2. Робота тимчасових безруслових водних потоків…….……….36-39

3.1.3. Робота руслових водних потоків……………………….………39-42

3.2. Геологічна робота льодовиків……………………………………43-46

3.3. Геологічна робота підземних вод…………………….………..…46-49

3.4. Гравітаційні процеси і рельєф…………………….…………...…50-52

3.5. Вплив людини на геологічне середовище….……….…………...52-56

Висновки……………………………………………………………..……57

Список використаних джерел…..…………………………………..…….58

Вступ

Навчальна практика з геології проходила на спортивно-оздоровчій базі «Сула», поблизу м. Лубни Полтавської області.. База «Сула» розміщена в долині річки Сула, на її правому березі.

Об’єкт дослідження: геологічна будова та геологічні процеси Полтавської області та району дослідження.

Предмет дослідження: основи геологічних структур, геологічні та геоморфологічні процеси та форми рельєфу.

Мета: закріпити теоретичних знань однржаних під час аудиторних занять і одержання навичок і вмінь, які будуть необхідні нам як майбутнім географам для роботи в школі.

Основні завдання:

1. Засвоїти методику роботи на відслоненнях гірських порід: прив’язка відслонення, порядок опису шарів порід різного походження і розпізнання їх мінерального складу, умови залягання шарів, правила відбору і упаковки зразків.

2. Вивчити правила роботи з гірським компасом.

3. Спостерігати за результатами ендогенних і екзогенних процесів. Виявити вплив діяльності людини на геологічні процеси.

4. Ознайомитись з родовищами корисних копалин району дослідження, їх утворенням і способами добування.

5. Установлювати закономірності прояву екзогенних процесів і поширення відповідних відкладів

6. Правильно узагальнювати і оформляти геологічні дані геологічних колонок, розрізів і картосхем

7. Виявити історію формування родовищ корисних копалин, методи пошуків і оцінки запасів, застосування мінеральної сировини.

На базі розташовані 20 дерев’яних будинків, адміністративний будинок, клуб, їдальня, спортивні і дитячі майданчики, бесідки.

Р ис. 1. Монумент М. Драгоманову на спортивно-оздоровчій базі «Сула» (фото Колядко В.)

Рис. 2. Їдальня в межах бази (фото Колядко В.)

Рис. 3. Загальний вигляд бази «Сула» (фото Колядко В.)

Над звітом працювали студенти 14 ГП групи:

1. Андрушко Олександр………………………………………………..2

2. Богдан Валерія……………………………………………………..1.5

3. Брагін Євген…...…………………………………………………3.1.2

4. Воловик Юлія...……………………………………………………3.4

5. Гацура Ксенія………………………………………………………3.1

6. Германчук Артем…………………………………………………….3

7. Добровольський Василь……………………………………………..2

8. Івасюк Антон…………………………………….геологічна колонка

9. Колядко Вероніка………………………………………………..3.1.1

10. Крвавич Тетяна…………………………………………………….3.5

11. Кулак Артур………………………………………………………..1.6

12. Ліснова Любов……………………………………………………..2.2

13. Любарчук Ірина…………………………………………………вступ

14. Мазкова Любов…………………………………………………….3.3

15. Матвіїва Наталія…………………………………………………...1.4

16. Муратова Юлія…………………………………………………..3.1.3

17. Недобельський Орест……………………………………………...1.2

18. Омельченко Анна………………………………………………….2.1

19. Піндак Дарина……………………………………………………...2.3

20. Платонова Лілія……………………………………………………1.3

21. Самюк Олена……………………………………………………….1.1

22. Скрипка Катерина…………………………….загальне редагування

23. Цимбаленко Яна…………………………………………………...1.6

24. Чвирук Оксана……………………………………………………..3.2

25. Ющенко Анна……………………………………………………...3.2

Розділ 1.Фізико-географічна характеристика Полтавської області та м.Лубни

1.1Фізико-географічне положення

Площа Полтавської області - 28, 8 тис. км , що складає 4, 8% території України. Полтавська область посідає 7-е місце серед областец України. Її протяжність з півночі на південь 213, 5 км, з північного заходу на південний схід - 259 км.

Розташована в центральній і північно-східній частині України. На півночі межує з Чернігівською та Сумською областями, на північному заході - з Київською, на заході - з Черкаською, на південному заході - з Кіровоградською, на півдні з Дніпропетровською, і на сході - з Харківською областями. Загальна протяжність кордонів області близько 1100 км. Крайня північна точка області розташована за 3, 3 км на північ від села Білогірка Лохвицького району, крайня південна - на лівому березі Дніпродзержинського водосховища, на 0, 4 км вище старого гирли р. Орель (Кобеляцький район), крайня східна - за 1, 5 від с. Шевченка Карлівського району, крайня західна - лівий берег р. Гнила Оржиця, за 1 км від с. Смотрики Пирятинського району

Територія області займає Придніпровську низовину. Поверхня рівнинна, має нахил на південний захід, розвинута ярусно-балкова мережа.

Значна частина території Полтавської області знаходить в межах Лівобережної України, лише невелика частина земель Кременчуцького району знаходиться за Дніпром, в межах Правобережжя. Землі області виходять до середньої течії Дніпра і належать до земель середнього Подніпров'я. Дніпро служить природною межею області, омиваючи її землі на заході та на південному заході. Всі річки області впадають у Дніпро. Цим посилюється його роль в природньому та господарчому комплексі області.

Найбільші річки - Дніпро, його притоки Ворскла, Сула, Псел. На Дніпрі розташовані Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховица.

Область в основному знаходиться в межах українського лівобережного лісостепу, незначна територія - південніше лінії Кременчук - Полтава - в межах степу.

Рис. 4. Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області [1].

Лубни - місто в Полтавській області, адміністративний центр Лубенського району. Площа – 29,93 км квадратних. Координати - 50˚1̍ пн. ш. 33˚ 0̍ сх. д. Висота – 158 м над рівнем моря.

Місто розташоване в центральній частині України на правому березі річки Сула. Знаходиться у лісостеповій фізико-географічній зоні. Клімат – помірно-континентальний, із м’якою зимою і теплим літом. Середня температура в липні - +21˚С, в січні - -3,1˚С. Середньорічна кількість опадів – 590 мм. Найбільші річки – Сула, Вільшанка, Луб’янка, Кам’яний Потік. За чисельністю населення займає 4-е місце в області після Полтави, Кременчука і Комсомольська (станом на 01.03.2012 р. 47835 осіб). Від обласного центру до міста Лубни 161 км залізницею і 157 км автошляхами.

Рис. 5. Топографічна карта м.Лубни.

1.2 Геологічна будова

Територія Полтавської області складалась під впливом горотворних процесів і вулканізму, трансгресій древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій древніх морів і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду.

Територія Полтавщини належить до двох геоструктурних районів: Українського щита і його північно-східних схилів та центральної частини Дніпрово-Донецької западини. Обидві геотектонічні структури входять до складу Східноєвропейської платформи, їх геологічна будова різна. Український щит є однією з найдревніших геоструктур Землі. Дніпровсько-Донецька западина теж має древній докембрійський фундамент, але в час герценського геотектонічного циклу, внаслідок розширення і опускання земної кори, ділянки її фундаменту по лініях розлому були нерівномірно опущені.

Територія Дніпровсько-Донецької западини протягом 340 млн. років заповнювалася морськими та континентальними відкладами, неодноразово піднімалась і опускалась. Характерною для Українського щита була тенденція підняття, для Дніпровсько-Донецько западини — опускання. Походження та історія розвитку цих геотектонічних структур зумовили поширення геологічних відкладів, корисних копалин та характер рельєфу на території області.

Найдавніші геологічні утворення на території області -це гірські породи архейської ери (понад 2600 млн. р. тому): амфіболіти, епідіабази, гнейси, мармури, сланці, гранодіорити та ін.

Утворення протерозойської ери (1700 — 1100 млн. р. тому) представлено теж кристалічними породами: гранітами, сланцями, гнейсами, мігматитами, залізистими кварцитами. Вони виходять на денну поверхню в районі м. Кременчука, на півдні Кобеляцького району. В центральній частині області ці породи перекриті товщею осадових порід потужністю 8 — 10 км.

Центральна частина області покрита потужною багатокілометровою товщею осадових порід. З цих відкладів найдавнішими є відклади девонського періоду (410 — 350 млн. р. тому), представлені вапняками, пісковиками, сіллю. В девонський період в результаті вулканічної діяльності на території області нагромаджувалися ефузивні породи, а пізніше, в результаті девонського наступу моря, — соленосні породи, пісковики, аргіліти, алевроліти, товща яких перевищує 2 км.

У кам'яновугільний період (350 — 285 млн. р. тому) відбувалась ритмічна зміна наступів і відступів моря. Відклади цього періоду представлені вапняками, сланцями, пісковиками. Частина вапняків має вуглисті накопичення або промащені нафтою, їх потужність інколи досягає 500 м. У більш пізніх відкладах зустрічаються шари бурого вугілля. Загальна потужність відкладів становить 1500 - 1600 м.

На початку пермського періоду (285 — 230 млн. р. тому) на території області закінчилась трансгресія моря. Воно перетворилося в лагуну, в умовах якої накопичувалися пісковики, глини, що чергувались з прошарками доломітів, гіпсу. Ще в середині пермського періоду відклалися потужні соляні товщі, які складаються з кам'яної солі, гіпсів, доломітів, мергелю, вапняків. Потужність соленосної світи досягає 1000 — 1200 м (Машівський район). Кінець пермського періоду на території області представлений глинами яскраво-кольорових порід потужністю до 200 м.

З відкладами девонського, кам'яновугільного та пермського періодів на Полтавщині пов'язані родовища нафти і газу (Радченківське, Сагайдацьке, Машівське та ін.).

На початку мезозойської ери, в тріасовий період (230-195 млн. р. тому), в умовах континентального режиму накопичувались грубоуламкові пісковики та глини потужністю 300-500 м.

Юрський період (195-138 млн. р. тому) на території області представлений морськими піщано-глинистими відкладами. В пізньоюрську епоху відбулося об'єднання моря та Дніпровсько-Донецької западини з басейном центральних областей Російської платформи. В кінці юрського періоду відбувається нове підняття морського дна та обміління моря.

У відкладах цього часу спостерігаються чергування пісковиків з прошарками менш потужних вапняків, на окремих ділянках залягають гіпси і ангідрити. Серед юрських відкладів на окремих ділянках спостерігаються прошарки оолітових та сидерит-шамо-зитових руд з вмістом марганцю. З відкладами тріасового та юрського періодів пов'язані окремі родовища газу на території області (Радченківське та ін.).

На початку крейдяного періоду (137-67 млн. р. тому) територія області являла собою акумулятивну рівнину, на якій відбувалося нагромадження пісків та глини, потужність їх сягає понад 100 м. З відкладами раннього та частково пізнього крейдяного періоду пов'язані основні запаси підземних прісних вод Полтавської області.

У кінці мезозойської та на початку кайнозойської ер (67 млн. р. тому) тектонічні рухи обумовили підняття північної окраїни Українського щита та зони ступеневих скидів південної окраїни Дніпровсько-Донецької западини. Це викликало глибоке ерозійне руйнування докайнозойського рельєфу. У відкладах цього періоду містяться брили девонських діабазів, винесених з глибин соляними діапірами. Такі породи зустрічаються в районі с. Висачки Лубенського району.

У зв'язку з трансгресією палеогенового моря ранні нижньопалеогенові відклади (ранньоеоценова епоха) потужністю до 80 м представлені мілководними глауконітово-фосфоритовими пісками та глинами з включенням опок. В кінці палеогенового періоду (бучацький час) по всій області відкладались піски з лінзами пісковиків та прошарками глин. Потужність відкладів бучацького віку перевищує 100 м. В піщаних відкладах бучацького часу знайдено невелике родовище бурого вугілля (Кременчуцький район), яке не розробляється.

У київський час пізнього еоцену палеогенового періоду продовжували нагромаджуватись морські відклади — глини та мергелі потужністю 40-50 м. В харківський час нижнього та середнього олігоцену палеогенового періоду море в межах області стало міліти. В цей час відкладалися піски і глини потужністю 140 м. В полтавський час раннього неогену (25-23,5 млн. р. тому) морський режим на території області змінюється на континентальний.

Дельта палео-Дніпра з чисельними старицями і рукавами розміщувалась на території області. Відклади цього часу представлені пісками з різноманітним зернистим складом, з вапняковими вкрапленнями та прошарками глин. Їх можна використовувати для будівельних робіт. На бортах Дніпровсько-Донецької западини, на її окремих ділянках піски збагачені цирконом, рутилом та ільменітом, які містять в собі титан.

Полтавські піски на вододілах перекриваються озерними та озерно-болотними глинами яскравих кольорів, що використовуються для гончарного виробництва. Пізньонеогенові глини використовуються як сировина для виробництва цегли і черепиці. В антропогеновий період (1,5 млн. р. тому) основними геологічними подіями на території області були тектонічні коливні рухи та ритмічні зміни клімату.

Вони в значній мірі обумовили структуру і властивості сучасних ландшафтів. Переважаючими відкладами льодовикових епох є льодовикові, водно-льодовикові та еолово-делювіальні (лесові) відклади, а між льодовиковими епохами-викопні грунти. Комплекс антропогенових відкладів у різних частинах області відрізняється за складом і походженням. На південному заході (до лінії Кобеляки-Решетилівка-Миргород-Лохвиця) розвинуті льодовикові та водно-льодовикові відклади (валунні суглинки, супіски, піски з уламками кристалічних порід).

На г.Пивиха (біля смт Градизьк) спостерігаються прояви льодовикових дислокацій. На північний схід від цієї лінії поширені породи лесового комплексу, який складається з чергування еолових, делювіальних лесових суглинків та супісків, а також викопних грунтів всіх віків антропогену. Антропогенові породи лесового комплексу-найцінніші як грунтоутворююча порода і як сировина для будматеріалів.

На території Полтавської області і зараз тривають тектонічні процеси: коливання земної кори силою до 4 балів при землетрусах в Карпатах, повільне підняття (південна частина області піднімається швидше від північної на 2—3 мм на рік). Під дією неотектонічних рухів та в результаті створення водосховищ на Дніпрі та господарської діяльності відбувається перерозподіл стоку вод, що, змінює загальний гідрологічний режим області.

Рис. 6. Геологічна будова та корисні копалини Полтавської області [1].